ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2010 р. Справа № 2-а-1247/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича ,
при секретарі судового засідання: Мороз Вікторії Валентинівні
за участю представників сторін:
позивача : не з"явився;
відповідача : не з"явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом : управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області
до : відкритого акціонерного товариства "Завод "Автоелектроапаратура"
про : стягнення 8495 грн. 64 коп.
ВСТАНОВИВ :
В березні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Завод "Автоелектроапаратура" про стягнення заборгованості в сумі 8495 грн. 64 коп..
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованим до Пенсійного фонду України фактичних витрат по виплаті пенсій за віком на пільгових умовах та витрат на доставку цих пенсій по громадянину ОСОБА_1, який отримує пенсію призначену відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Таким чином, сума заборгованості по витратах на виплату та доставку пенсій за період з січня по листопад 2009р. складає 8495 грн. 64 коп..
Представник позивача в судове засідання не з’явився, до суду надійшла його заява б/н від 26.05.2010р. про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав викладених в письмових запереченнях № 103 від 18.05.2010р. (а.с.26-27). Зокрема заначив, що згідно частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" витрати на відшкодування виплат пільгових пенсій вносяться підприємствами з коштів, призначених на оплату праці. Так як відповідно до даних бухгалтерського обліку за період з 01.10.2008р. по 01.01.2010р. в товаристві заробітна плата не нараховувалась, фонд оплати праці відсутній, тому і підстав відшкодовувати такі витрати пенсійному фонду не має, а за таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до суду надійшла його заява б/н від 18.05.2010р. (а.с. 35) про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що розбіжності по сумі боргу не виявлені.
Повно, всебічно і об’єктивно дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно приписам пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 вказаного пункту, пенсії призначаються за нормами зазначеного Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Завод "Автоелектроапаратура" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Працівнику ВАТ "Завод "Автоелектроапаратура" - громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 призначена та виплачена пенсія за віком на пільгових умовах за списком N 1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Особливий характер роботи або умов праці, необхідний для призначення пільгової пенсії даному громадянину підтверджено довідкою товариства № 13 від 18.04.2000р..
При цьому, загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по гр. ОСОБА_1 за період з січня по листопад 2009 рік, що підлягає відшкодуванню підприємством складає 8495 грн. 64 коп. (8365 грн. 14 коп. - основна заборгованість та 130 грн. 50 коп - заборгованість по доставці пільгових пенсій), яка, загалом не оспорюється відповідачем. Спірним моментом у даній справі є правомірність сплати такої суми.
Визнаючи обґрунтованими вимоги позивача суд виходить з наступного.
У відповідності зі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 26.06.1997 р. "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (тобто: 1) для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташованих на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення”.
Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Отже, зазначеною нормою прямо визначено обов'язок підприємств стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Оскільки предметом даного позову є саме пільгова пенсія, що була призначена за Списком № 1 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому відповідач зобов’язаний здійснити її відшкодування. Такий висновок суду підтверджується і судовою практикою Вищого адміністративного суду України ( ухвала ВАСУ від 25.07.2007р.).
Заперечення відповідача щодо позову в частині відсутності підстав відшкодовувати кошти на виплачені пільгові пенсії у зв’язку з відсутністю фонду оплати праці на підприємстві на увагу не заслуговують, оскільки абзац 4 підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058-IV в жодному разі не звільняє платника від передбаченого обов’язку відшкодування виплачених сум, а лише визначає джерело походження даних коштів.
Станом на час розгляду справи доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості зі сторони відповідача не надано.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи та вищезазначені положення чинного Законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в сумі 8495 грн. 64 коп..
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, Конституцією України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Завод"Автоелектроапаратура" (вул. Вінницька, 49, смт. Сутиски, Тиврівський район, Вінницька область, 22320, код ЄДРПОУ 00232489, р/р 260003012924 в ЦВ ПІБ м. Вінниця, МФО 302571) на користь управління Пенсійного фонду України У Тиврівському районі Вінницької області (вул. Леніна, 40-А, смт. Тиврів, Вінницька область, і/к 20097444, р/р 25608323690103 в ОПРВ "Ощадбанк" м.Вінниця, МФО 302076) заборгованість по виплаті та доставці пенсій призначених на пільгових умовах громадянину ОСОБА_1 в сумі 8495 грн. 64 коп.(вісім тисяч чотириста дев'яносто п'ять грн. 64 коп.).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 28.05.10
Суддя (підпис) Свентух Віталій Михайлович
Копія вірна:
суддя:
секретар:
27.05.2010