ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 квітня 2010 року 09:00 № 2а-3919/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна"
до Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
Заступник начальника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пелих Олександр Андрійович
про визнання протиправними дій щодо передачі виконавчого провадження, скасування постанови від 22.02.2010р.
за участю представників сторін:
від позивача: Скрицька К.О. –за довіреністю;
від відповідача: Рекашова А.М. –за довіреністю
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідачів, в якому просив визнати дії начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пелиха О.А. з передачі виконавчого провадження на підставі Постанови № 9/25/5/2010 про результати перевірки виконавчого провадження від 22.02.2010 року незаконними та скасувати дану постанову.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 30.10.2009 року на примусовому виконанні підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві знаходилось виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду м. Києва № 6/289 про стягнення з ТОВ „Бельведер Україна” на користь ТОВ „Рафінад Медіа” боргу на загальну суму 9 999 290, 71 грн. Борг частково був сплачений і становив 9 399 270,71 грн. Однак, 17.02.2010 року заступник директора Департаменту державної виконавчої служби –начальник відділу примусового виконання рішень Пелих О.А. виніс постанову № 1668-0-26-10-25 про передачу матеріалів виконавчого провадження з підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, незважаючи на те, що згідно з п.2 ч. 1 ст. 20-1 Закону України „Про виконавче провадження” на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими стягненню підлягає сума боргу від 10 000 000,00 грн. та більше або еквівалента сума в іноземній валюті, а сума, яка підлягає стягненню з Позивача менша за вказану. 22.02.2010 Пелих О.А. провів перевірку виконавчого провадження, на підставі постанови № 9/25/5/2010, за результатами якої державним виконавцем Кузьменко О.С. винесено постанову від 25.02.2010 року про прийняття виконавчого провадження до виконання. Вважає дії заступника директора Департаменту державної виконавчої служби –начальника відділу примусового виконання рішень Пелиха О.А. незаконними, а винесену ним постанову про передачу виконавчого провадження №1668-0-26-10-25 від 17.02.2010 року просить скасувати.
В судовому засіданні Позивач уточнив позовні вимоги і просив лише визнати незаконними дії заступника директора Департаменту державної виконавчої служби –начальника відділу примусового виконання рішень Пелиха О.А. з приводу передачі виконавчого провадження.
Відповідач позов не визнав. В своїх запереченнях вказав, що на час вирішення справи в суді Постановою заступника Міністра –директора Департаменту державної виконавчої служби Г.В. Стаднік № 18/25/1/2010 від 13.04.2010 року скасовані постанови заступника директора Департаменту державної виконавчої служби –начальника відділу примусового виконання рішень Пелиха О.А. № 1668-0-26-10-25 від 17.02.2010 року про передачу виконавчого провадження та № 9/25/5/2010 від 22.02.2010 року про проведення перевірки, а виконавче провадження передано з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, тому відсутній спір взагалі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Частиною 2 ст. 20-1 Закону України „Про виконавче провадження” визначені випадки, коли виконання рішень покладається на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції. Зокрема, відповідно до п. 2 ч.2 ст. 20-1 Закону на підрозділ покладається виконання рішень, за якими підлягає стягненню сума боргу від п’яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності з зазначеною нормою, на примусовому виконанні підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві знаходилось з 30.10.2009 року виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду м. Києва № 6/289 про стягнення з ТОВ „Бельведер Україна” на користь ТОВ „Рафінад Медіа” боргу в розмірі 9 999 290,71 грн. Борг частково був погашений і загальна його сума складає 9 399 270,71 грн., що не заперечувалось в судовому засіданні представником Відповідачів.
Згідно з ч. 3 ст. 20-1 Закону України „Про виконавче провадження” в установленому Міністерством юстиції України порядку на виконання до відділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Міністерства юстиції України або підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції можуть передаватися інші виконавчі провадження, що знаходяться на виконанні в органах державної виконавчої служби. Про прийняття до виконання виконавчого провадження або передачу виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого виноситься вмотивована постанова, з якою ознайомлюються сторони виконавчого провадження.
Згідно зі ст. 8 Закону „Про виконавче провадження” контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснює начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу.
Статтею 8-1 зазначеного Закону визначені посадові особи, які мають право проводити перевірку виконавчого провадження.
Статтею 8-2 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування відповідною посадовою особою виноситься постанова.
Як встановлено судом, заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пелих О.А. 17.02.2010 року виніс постанову № 1668-0-26-10-25 про передачу матеріалів виконавчого провадження з підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без попереднього витребування матеріалів виконавчого провадження та проведення перевірки (яку провів лише 22.02.2010 року), чим порушив вищенаведені норми Закону України „Про виконавче провадження”.
Крім того, у відповідності з ч.3 ст. 20-1 Закону України „Про виконавче провадження” постанова про передачу виконавчого провадження має бути вмотивована. Заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пелих О.А. в постанові № 1668-0-26-10-25 від 17.02.2010 року, як підставу для передачі виконавчого провадження, вказав лише ст. 20-1 Закону України „Про виконавче провадження”. Однак, з огляду, як на боржника у даному виконавчому провадженні, так і на суму боргу, яку боржник має сплатити стягувачу, випадки, визначені у ч.1 ст. 20-1 зазначеного Закону, - були відсутні.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і незаконність дій заступника директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пелиха О.А., пов’язаних з передачею матеріалів виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду м. Києва № 6/289 з підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Протиправність дій заступника директора Департаменту Пелиха О.А. визнав і відповідач, надавши у судовому засіданні Постанову заступника Міністра юстиції України –директора Департаменту державної виконавчої служби Г.В.Стаднік № 18/25/1/2010 від 13.04.2010 року, згідно: - п. 1 якої скасована постанова заступника директора Департаменту державної виконавчої служби –начальника відділу примусового виконання рішень Пелиха О.А. від 17.02.2010 № 1668-0-26-10-25 про передачу виконавчого провадження, як така, що була винесена без наявності правових та фактичних підстав; - п. 2 скасована постанова заступника директора Департаменту державної виконавчої служби –начальника відділу примусового виконання рішень Пелиха О.М. від 22.02.2010 № 9/25/5/2010 про результати перевірки виконавчого провадження, як така, що була винесена незаконно, та відповідно п. 4, якої виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 20.08.2009 року № 6/289 про стягнення з ТОВ „Бельведер Україна” на користь ТОВ „Рафінад-Медіа” коштів у сумі 9 999 290,71 грн. підлягає передачі з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Проте в судовому засіданні Позивач на розподілі судових витрат або на їх стягненні в разі задоволення адміністративного позову не настоював.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити.
Визнати дії начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пелиха О.А. щодо передачі виконавчого провадження на підставі постанови № 1668-0-26-10-25 від 17.02.2010 року з підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України незаконними.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.І. Шейко