Судове рішення #9352828


ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

 

Вн. № 33/4

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 19 квітня 2010 року          17 год. 46 хв.           № 2а-17383/09/2670


  Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., суддів Блажівської Н.Є., Донця В.А. , при секретарі судового засідання   Хливнюк А.М.  вирішив адміністративну справу


за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Феонікс»


 


до Міністерства юстиції України


 


про визнання дії та бездіяльності протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,


 


представники:

від позивача: Попеску М.В.,


 


від відповідача: Гаврищук А.В., довіреність № 29-22/563 від 28.12.2009р.


 
 

На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 19.04.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 23.04.2010 року.

  ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Феонікс»(далі –Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з  позовом до Міністерства юстиції України (далі –Відповідач) про визнання дій  та бездіяльності протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.01.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-17383/09/2670 та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2010р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання 19.04.2010р. Позивач, Відповідач прибув.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Відповідачем грубо порушено Конституцію України, Закон України «Про звернення громадян», Інструкцію про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України необ’єктивним, некваліфікованим, упередженим розглядом та вирішенням питань, порушених у зверненнях щодо  ініціювання питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності  судді господарського суду м. Києва.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях від 19.02.2010 р. та поясненнях щодо дій Відповідача під час розгляду та вирішення звернень Позивача з долученням до матеріалів копії реєстраційних карток та листування по зверненнях, які подано в судовому засіданні 15.03.2010 р. та долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд

 ВСТАНОВИВ:

Позивачем поштовим відправленням 19.08.2009 р. надіслано звернення Міністру юстиції України на підставі Закону України «Про звернення громадян»від 02.10.1996р. №393/96-ВР (далі –Закон №393/96-ВР), Закону України «Про статус суддів»від 15.12.1992р. №2862-XII (із  внесеними змінами) (далі –Закон №2862-XII) з проханням внести подання до Голови кваліфікаційної комісії суддів господарських судів України, до Голови Верховного Суду України та Голови Вищого господарського суду України про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді господарського суду м. Києва Сташківа Р.Б. за порушення чинного законодавства при розгляді справи №34/89, винесення завідомо незаконної та неправосудної ухвали про забезпечення позову від 06.02.2009р. у вказаній справі та порушення присяги судді. До звернення долучено текст постанови ВГС України та копію довіреності представника заявника.

Листом від 25.09.2009р. №11999-0-33-09-22  Відповідачем надано роз’яснення щодо вимог Закону України «Про судоустрій України»від 07.02.2002 № 3018-III (із  внесеними змінами) (далі - Закон №3018-III), Закон № 2862-XII відносно ініціювання питання дисциплінарної відповідальності судді, звернуто увагу на відсутність інформації у зверненні щодо настання істотних наслідків за результатом винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову та не додано копії судових рішень.

Позивачем поштовим відправленням 05.10.2009 р. надіслано звернення Міністру юстиції України на підставі Закону №393/96-ВР, Закону №2862-XII з проханням внести подання до Голови кваліфікаційної комісії суддів господарських судів України, до Голови Верховного Суду України та Голови Вищого господарського суду України про притягнення до дисциплінарної  відповідальності судді господарського суду м. Києва Сташківа Р.Б. за порушення чинного законодавства при розгляді справи №34/89, винесення завідомо незаконної та неправосудної ухвали про забезпечення позову від 06.02.2009р. у вказаній справі та порушення присяги судді. До звернення долучено текст постанови ВГС України та копію довіреності представника заявника.

Листом від 09.11.2009р. №14607-0-33-09-22  Відповідачем надано роз’яснення щодо вимог Закону №3018-III, Закону № 2862-XII відносно ініціювання питання дисциплінарної відповідальності судді, звернуто увагу на відсутність інформації у зверненні про настання істотних наслідків за результатом винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову та зазначено про відсутність підстав для ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність судді.

Позивачем поштовим відправленням 13.10.2009 року надіслано повторне звернення Міністру юстиції України на підставі Закону №393/96-ВР, Закону №2862-XII з проханням всебічно, повно та об’єктивно розглянути повторне звернення у визначені законодавством строки та за наслідками розгляду повторного звернення внести подання до Голови кваліфікаційної комісії суддів господарських судів України, до Голови Верховного Суду України та до Голови Вищого господарського суду України про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді господарського суду м. Києва Сташківа Р.Б. за порушення чинного законодавства при розгляді справи №34/89, винесення завідомо незаконної та неправосудної ухвали про забезпечення позову від 06.02.2009р. у вказаній справі та порушення присяги судді. До звернення долучено текст постанови ВГС України, ухвали господарського суду м. Києва, постанови Київського апеляційного господарського суду, ухвали Верховного Суду України, копію листа Міністерства юстиції України від 25.09.2009р. та копію довіреності представника заявника.

Листом від 19.11.2009р. №5304-0-33-09-22  Відповідачем звернуто увагу, що листами від 25.09.2009р. №11999-0-33-09-22, 09.11.2009р. №14607-0-33-09-22 надано відповідь про відсутність достатніх підстав для ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність судді господарського суду м. Києва Сташківа Р.Б., а також, щодо вимог ст. 8 Закону №393/96-ВР та залишення без розгляду наступного аналогічного за змістом звернення.

  Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

  Статтею 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право  направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. 

Згідно з частиною першою ст. 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Частиною другою та третьою ст. 8 Закону №393/96-ВР визначено, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Відповідно до частини третьої ст. 15 Закону №393/96-ВР відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Частиною першою та другою ст. 20 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. 

 Відповідно до ст. 96 Закону №3018-III суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, з підстав, передбачених законом про статус суддів.

Відповідно до ст. 31 Закону №2862-XII суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення: законодавства при розгляді судових справ; вимог, передбачених ст. 5 цього Закону; обов’язків, вказаних у ст. 6 цього Закону.

Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.

Ст. 97 Закону №3018-III визначено, що дисциплінарне провадження –це процедура розгляду визначеним законом органом офіційного звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Частиною другою цієї статті зазначено, що право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: народним депутатам України; Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини; Голові Верховного Суду України (голові вищого спеціалізованого суду –щодо судді відповідного суду, за винятком ініціювання звільнення судді); Міністру юстиції України, голові відповідної ради суддів; членам Ради суддів України.

Не допускається зловживання правом, зазначеним у частині третій цієї статті, зокрема ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав і використання вказаного права як способу тиску на суддю у зв’язку із здійсненням ним правосуддя.

Підставами для порушення дисциплінарного провадження, як зазначено в ст. 34 Закону №2862-XII, можуть бути: подання Міністерства юстиції України та його органів на місцях за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян; подання голови відповідного суду, посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого самоврядування; повідомлення в засобах масової інформації.

Не можуть бути підставами для порушення дисциплінарного провадження  заяви та повідомлення, що не містять відомостей про наявність підстав, передбачених ст. 31 Закону №2862-XII, а також анонімні заяви та повідомлення.

Пунктом другим частини першої ст. 98 Закону №3018-III передбачено, що дисциплінарне провадження здійснюють кваліфікаційні комісії суддів –щодо суддів місцевих судів. У системі судоустрою діють, відповідно до абзацу першого частини першої ст. 74 кваліфікаційні комісії суддів загальних суддів; кваліфікаційна комісія суддів військових суддів; кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих суддів.

Відповідно до пунктів першого та другого Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006 року №1577 (далі - Положення), Мін’юст є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін’юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами Кабінету міністрів України та цим Положенням.

Відповідно до п. п. 48 п. 4 Положення  Мін’юст організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції і пов’язані з роботою управлінь юстиції, а також підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління міністерства, вживає відповідних заходів.

Міністром, відповідно п. п. 13 п. 9 Положення, видано наказ від 29.12.2007 року №1871/7 (в редакції наказу від 03.12.2009р. №1120/7) «Про розподіл функціональних повноважень між Міністром юстиції, першим заступником та заступниками міністра», відповідно до якого координація та контроль діяльності Департаменту законодавства про правосуддя, правоохоронної діяльності та антикорупційної політики віднесено до повноважень на одного із заступників.

 В судовому засіданні представник Позивача пояснив, що ним відповідно до Закону №393/96-ВР, Закону №2862-XII надіслано три звернення до Міністра юстиції України щодо внесення подання до Голови кваліфікаційної комісії суддів господарських судів України, до Голови Верховного Суду України та до Голови Вищого господарського суду України про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді господарського суду м. Києва Сташківа Р.Б., при розгляді яких Відповідачем порушено право Позивача на належний, законний, всебічний та об’єктивний  розгляд звернення  Позивача та отримання належної та обґрунтованої відповіді на звернення, яка за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, Позивач зазначає, що Відповідачем порушено охоронюваний законом інтерес Позивача, який полягає у правомірному прагненні притягнути у встановленому законом порядку до дисциплінарної відповідальності судді господарського суду м. Києва Сташківа Р.Б., а також зазначає, що звернення розглянуто з порушенням 15-ти денного терміну.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень, заперечень представника Відповідача та матеріалів листування Відповідача з Позивачем, долучених до реєстраційно-контрольних карток, лист Позивача від 19.08.2009р. без номера надійшов до Відповідача 25.08.2009р. та зареєстрований за №11999-0-33-09, відповідно до пункту 2.5. Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2004р. №26/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 18.03.2004р. №342/8941 (далі - Інструкція).

Для вирішення звернення, відповідно до вимог ст. 20 Закону №393/96-ВР, керівництвом встановлено місячний термін розгляду звернення, оскільки у зверненні мова йшла про внесення ініційованого подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді і перевірка відомостей потребувала додаткового вивчення.

Листом від 25.09.2009р. №11999-0-33-09-22 Відповідачем надано роз’яснення відповідно до вимог діючого законодавства та звернуто увагу Позивача про відсутність інформації щодо настання істотних наслідків за результатом винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову та не додано копії судових рішень. Також зазначено, що надання такої інформації надасть можливість  вирішити питання про наявність в діях судді порушень  чинного законодавства.

Отже, відповідь Позивачу надано з дотриманням  вимог Закону №393/96-ВР, а саме, встановленого терміну розгляду - один місяць та по суті звернення надано роз’яснення з посиланням на відповідні норми законодавства.  Колегія суддів приходить до висновку, що відповідь від 25.09.2009р. №11999-0-33-09-22  не є відмовою в розумінні  частини четвертої ст. 15 вищевказаного Закону, оскільки запропоновано Позивачу надати додатково відповідну інформацію та матеріали.

Проте, Позивач звернувся вдруге до Відповідача із зверненням від  05.10.2009р., яке надійшло до Відповідача 09.10.2009р. та зареєстровано за №14607-0-33-09. Як вбачається з матеріалів справи, звернення від 05.10.2009р. за формою та змістом тотожне зверненню від 19.08.2009р. Колегія суддів звертає увагу, що до звернення долучено такі ж документи як і до попереднього.

Листом від 09.11.2009р. №14607-0-33-09-22 Відповідачем надано роз’яснення відповідно до вимог діючого законодавства та звернуто увагу Позивача про відсутність інформації щодо настання істотних наслідків за результатом винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, тому не вбачається підстав для ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність судді.

Таким чином, відповідь надано Позивачеві з дотриманням  вимог Закону №393/96-ВР, а саме, встановленого терміну розгляду - один місяць та по суті звернення надано роз’яснення з посиланням на відповідні норми законодавства.  Колегія суддів приходить до висновку, що відповідь від 09.11.2009р. №14607-0-33-09-22  не є відмовою в розумінні  частини четвертої ст. 15 вищевказаного Закону, оскільки Позивачем не надано запропонованої в попередньому листі додаткової інформації та матеріалів.

Позивач, не дочекавшись відповіді на звернення від 05.10.2009р., втретє звертається до Відповідача із зверненням від 13.10.2009р. і зазначає, що це повторне звернення. Як вбачається з даних реєстраційно-контролької картки звернення надійшло до Відповідача 19.10.2009р. та зареєстровано за №15304-0-33-09. До прохання, які зазначені в першому та другому зверненнях, додатково зазначено об’єктивно розглянути повторне звернення. До звернення долучено текст постанови ВГС України, ухвали господарського суду м. Києва, постанови Київського апеляційного господарського суду, ухвали Верховного  Суду України, копію листа Міністерства юстиції України від 25.09.2009р. та копію довіреності представника заявника.

Проте, Позивач заперечує, що Відповідачем отримано його звернення 19.10.2009 р., як доказ ним долучено до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення №2327210, зі змісту якого вбачається, що на адресу Відповідача 14.10.2009 р. надіслано кореспонденцію, яку отримано Відповідачем 16.10.2009 р.

Колегія суддів не бере до уваги заперечення Позивача з огляду на таке. Згідно з п. 61 Правил  надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового  зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового  відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису,  що  вкладається  до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Позивачем до повідомлення про вручення поштового відправлення не надано опису вкладення, з якого можливо встановити яку саме кореспонденцію надіслано 14.10.2009 року Відповідачу. Тому, колегією суддів не встановлено, а Позивачем не доведено, що саме 16.10.2009 року Відповідачем отримано його звернення від 13.10.2009 року.

Крім того, колегією суду звернуто увагу, що все листування Позивача здійснювалося з адреси, за якою зареєстровано  Позивача, що підтверджується копією довідки №22793/07 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, яку Позивачем долучено до матеріалів справи, а також зверненнями, які надсилалися до Відповідача, та відповідями Відповідача, копіями конвертів, а саме: м. Київ, вул. Перемоги, 9, кім. АПП. Проте, в повідомленні про вручення поштового відправлення зазначено адресу з назвою Позивача:   м. Київ, пр. М.Бажана, 36, оф. 244, а у зверненні від 13.10.2009 року зазначено адресу, за якою його зареєстровано.

Відповідачем листом від 19.11.2009р. №15304-0-33-09-22  надано відповідь, що листами від 25.09.2009р. №11999-0-33-09-22, 09.11.2009р. №14607-0-33-09-22 Позивача повідомлено про відсутність достатніх підстав для ініціювання питання про дисциплінарну  відповідальність судді господарського суду м.  Києва Сташківа Р.Б., а також, щодо вимог ст. 8 Закону №393/96-ВР та залишення без розгляду наступного аналогічного за змістом звернення.

Оскільки, відповідь на звернення від 13.10.2009р. надано з дотриманням вимог Закону №393/96-ВР, зі змісту звернення вбачається, що інформація, яку запропоновано надати Позивачу в попередніх відповідях, відсутня, Позивачем надіслано для розгляду повторне звернення, в якому надано власне розуміння повноважень Відповідача в частині розгляду звернень громадян, поняття «істотних наслідків», та з урахуванням того, що ним  продубльовано зміст попередніх звернень, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість наданої відповіді від 19.11.2009р.

 Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 97 Закону №3018-III Голова Верховного Суду України, Голова Вищого господарського суду України, як самостійні суб’єкти, наділені таким ж повноваженнями щодо ініціювання питання про  дисциплінарну відповідальність судді, як і Міністр юстиції України. Однак, до повноважень Міністра юстиції України  не входить внесення подання з цього питання до вищезазначених ініціаторів подання. Разом з тим, Позивач не позбавлений права самостійно звернутись до будь-якого суб’єкта, визначеного Законом №3018-III.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що законодавець визначив внесення подання про  дисциплінарну відповідальність судді як право суб’єкта ініціювання, а не обов’язок. Одночасно, законодавець для суб’єктів ввів певні обмеження, визначені  частиною другою ст. 31, частиною другою ст. 34 Закону №2862-XII, частиною четвертою ст. 97 Закону №3018-III щодо заборони зловживання правом, зокрема ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав і використання вказаного права як способу тиску на суддю у зв’язку із здійсненням ним правосуддя.

Також слід зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 04.11.2008р. у справі №080/216 «Про визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду скарг на дії суддів»визначено, що порядок дисциплінарного провадження щодо суддів врегульовано: пунктом 3 частини 1 статті 131 Конституції України, статтями 96-101 Закону №3018-III, статтями 31-36 Закону №2862-XII, статтями 3, 37-44 Закону України від 15.01.1998р. №22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції». Отже, спеціальний порядок  дисциплінарного провадження щодо суддів має забезпечувати їх незалежність від незаконного стороннього впливу.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що внесенню ініційованого подання до визначеного законом органу передує розгляд звернення на предмет достатніх підстав стосовно ініціювання подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачених діючим законодавством, та наявності відомостей щодо ознак дисциплінарного проступку судді. Таким чином, Відповідач в частині розгляду звернень Позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.

 Що стосується  дотримання термінів надіслання відповідей Позивачу колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до абзацу першого та другого п. 73  Правил  надання послуг поштового зв'язку,   затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, під час приймання для  пересилання  письмової кореспонденції на адресному боці  кожного  поштового  відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.  Дата відбитку  календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати  даті  подання  письмової  кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій  для пересилання,  відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена  дата  не  відповідає  даті  подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові  для  відповідного оформлення.

Як вбачається з матеріалів справи і не спростовано Відповідачем, відповідь від 25.09.2009 р. Позивачеві було надіслано Відповідачем 30.09.2009 р., відповіді від    09.11.2009 р. та 19.11.2009 р. відповідно 16.11.2009 р. та 25.11.2009 р., про що свідчать відбитки календарного штемпелю на копіях конвертів.

Відповідно до першого речення частини першої ст. 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження. Поняттям «вирішуються»законодавцем передбачено вчинення відповідних дій щодо завершення роботи із зверненням, в тому числі дій щодо технічного виготовлення відповіді (друкування), присвоєння вихідного реєстраційного номера, підготовка відповіді до відправки і безпосередньо надіслання його в останній день терміну «розгляду і вирішення».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що Відповідачем, з урахуванням дати реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції, звернення Позивача розглянуто в термін, встановлений діючим законодавством, однак відповіді надіслано після 5-7 днів наступних за останнім днем терміну розгляду і вирішення звернень.  Тобто, Відповідачем не дотриманого вимог діючого законодавства щодо своєчасного надіслання  відповідей Позивачу.

 Щодо вимоги Позивача про зобов’язання Відповідача в майбутньому не допускати вчинення певних дій, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частини першої  ст. 2, частин першої ст. 17, ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України предметом оскарження в адміністративній справі може бути порушене право  особи з боку суб’єкта владних повноважень на час розгляду справи в суді. Оскільки, згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовна вимога про зобов’язання в майбутньому свідчить про відсутність порушеного права, а відтак, про відсутність публічно-правових відносин між сторонами та необхідності судового захисту. З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

 Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки судом встановлено, що розгляд і вирішення звернень Позивача в частині надіслання відповідей здійснено з порушенням вимог Закону №393/96-ВР, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 69-71, 94, 159-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

  ПОСТАНОВИВ:

  1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати дії Міністерства юстиції України протиправними щодо порушення вимог чинного законодавства в частині недотримання термінів надіслання відповідей на звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Феонікс»від 25.09.2009р., від 05.10.2009р. та від 13.10.2009р.

3.          В решті позовних вимог - відмовити.

 Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.



  Головуючий суддя                                                                       Л. О. Маруліна


 Судді                                                                                            Н.Є. Блажівська


                                                                                                     В.А. Донець


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація