ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-1674/10/2370
26.05.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гайдаш В.А.,
при секретарі Зубалію В.Ю.,
за участю: прокурора відділу прокуратури Черкаської області: ОСОБА_1 - за посвідченням, представника позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Перший заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України в Черкаській області (далі - позивач) про стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач) фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.
Позивач, стверджує, що за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.2001 р. № 2344-111, винесено постанову № 05769 від 26.08.2008 року, згідно якої до відповідача застосовані фінансові санкції в сумі 1700 грн. 00 коп. Оскільки фізична особа – підприємець ОСОБА_3 не сплатив зазначену суму добровільно, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач заперечення на позов суду не надав, в судове засідання не з’явився, представника не направив, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.
Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі –Закон України № 2344-III).
Відповідно до статті 6 Закону України № 2344-III центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду –відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Статтею 39 Закону України № 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху документи, на підставі яких виконують перевезення.
Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
28.09.2009 року посадовцями територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України проведено перевірку щодо додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення і вантажів автомобільним транспортом, в ході якої виявлено, що фізична особа –підприємець ОСОБА_3 експлуатував транспортний засіб марки Деу д.н. НОМЕР_1, облаштований як таксі без нанесених композицій з квадратів, розташованих в шаховому поряду на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, чим порушено вимоги ст. 1 та ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 05.03.2001 р. № 2344-111, а саме в дорожньому листі відсутній штамп медпрацівника про проходження водієм перед рейсового медичного огляду за 28.09.2009 р., про що складено акт від 28.09.2009 р. № 31374.
На підставі зазначеного акту та з урахуванням положень зазначеної статті Закону, позивачем прийнято постанову від 05.10.2009 року № 067901 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп. та направлена відповідачу поштою.
Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб’єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється органам державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Відповідач у вказаний термін фінансові санкції не сплатив, тому має заборгованість зі сплати фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що суму фінансових санкцій відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (18005, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь бюджету через територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України: 18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 389 (ідентифікаційний код 22809222) фінансові санкції в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.А. Гайдаш