Справа №538/564/21

Провадження по справі №2/538/228/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2021 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Криворучко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради Полтавської області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

02.04.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в обґрунтування якої зазначала, що за адресою: АДРЕСА_1 , розташована квартира, яка була належним чином зареєстрована і належала на праві приватної (особистої) власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу вказаної квартири. Також вказане житлове приміщення за документами рахується, крім квартири № 5 , ще альтернативно, як 1/5 частина будинку та складається з: сіней «а3» з ганком, 1/6 частини сараю «Б», 1/5 частини погрібу «а2», 1/5 частини огорожі «№ 1, 2», вигрібної ями «№ 3». Згідно звіту про оцінку майна разом з іншими господарчими будівлями та спорудами становить 90215,00 грн. У вказаній квартирі ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована до дати її смерті. 08.07.2011 року ОСОБА_2 зробила власне розпорядження у виді нотаріального заповіту на випадок смерті, відповідно до якого все майно, у тому числі спірну квартиру АДРЕСА_1 , заповідала ОСОБА_1 , яка смерті ОСОБА_2 у встановлені строки звернулася до нотаріуса з приводу оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак, нотаріусом було відмовлено у оформленні спадщини, оскільки квартира АДРЕСА_1 квартиру АДРЕСА_1 складає 1/5 частину вказаного будинку, однак, у заповіті це не було зазначено.

Просить визнати за нею, як спадкоємцем за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , право власності на право власності на квартиру АДРЕСА_1 , та яка складається з сіней «а3» з ганком, 1/6 частини сараю «Б», 1/5 частини погрібу «а2», 1/5 частини огорожі «№ 1, 2», вигрібної ями «№ 3».

Ухвалою судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 05.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання (а.с. 14).

Ухвалою суду від 15.04.2021 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду (а.с. 27).

В судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує (а.с. 21).

Представник відповідача- Лохвицької міської ради Полтавської області на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність. Проти задоволення позову не заперечує (а.с. 29).

Враховуючи наведене, та вимоги ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судовий розгляд даної справи здійснити за відсутності учасників справи, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України, передбачено що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Місцем відкриття спадщини відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно до частини 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Виходячи з положень ч.ч. 1-2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах- уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно частини 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка складає 1/5 ідеальної долі вказаного одноповерхового будинку, належала на праві приватної (особистої) власності ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 19.02.1992 року, укладеного з Лохвицькою міської Радою народних депутатів (а.с. 4). Згідно технічного паспорта від 19.02.2003 року, вказане житлове приміщення, крім квартири № 5 , як 1/5 частини будинку, складається з: сіней «а3» з ганком, 1/6 частини сараю «Б», 1/5 частини погрібу «а2», 1/5 частини огорожі «№ 1, 2», вигрібної ями «№ 3» (а.с. 7-8). У вказаній квартирі ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована з 1938 року і до дати її смерті, що підтверджується довідкою № 930 від 19.06.2020 року, виданою Лохвицькою міською радою Полтавської області (а.с. 9). Згідно інформаційної довідки, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована в Лубенському МБТІ в книзі № 14 за реєстровим № 2813 за ОСОБА_2 (а.с. 10). Згідно довідки Управління Житлово-комунального господарства № 21 від 15.03.2016 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 (або 1/5 житлового будинку) зареєстрована в Лубенському МБТІ в книзі № 14 за реєстровим № 2813 за ОСОБА_2 (а.с. 11). ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 13) За життя, 08.07.2011 року ОСОБА_2 зробила власне розпорядження у виді нотаріального заповіту на випадок смерті, відповідно до якого все майно, у тому числі спірну квартиру АДРЕСА_1 , заповідала ОСОБА_1 (а.с. 6). Остання у встановлені строки звернулася до нотаріуса з приводу оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак, нотаріусом було відмовлено у оформленні спадщини, оскільки квартира АДРЕСА_1 квартиру АДРЕСА_1 складає 1/5 частину вказаного будинку, однак, у заповіті це не було зазначено (а.с. 5). Згідно звіту про оцінку майна, вартість квартири складає 90215,00 грн. (а.с. 13).

ОСОБА_2 за життя не скористалася правом, передбаченим ст. 1254 ЦК України, згідно з якою заповідач мав право у будь-який час скасувати заповіт, скласти новий заповіт чи внести до заповіту зміни.

Наданими суду доказами підтверджено, що у ОСОБА_1 дійсно виникло право власності на квартиру АДРЕСА_1 , та яка складається з сіней «а3» з ганком, 1/6 частини сараю «Б», 1/5 частини погрібу «а2», 1/5 частини огорожі «№ 1, 2», вигрібної ями «№ 3».

Стороною відповідача позов визнаний у повному обсязі, і це визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги те, що позивач не може реалізувати своє право на володіння, користування та розпорядження об`єктом нерухомого майна, у зв`язку із існуючою розбіжністю у правовстановлюючих документах, що позбавляє ОСОБА_1 можливості оформити спадщину та зареєструвати право власності, враховуючи визнання стороною відповідача позову, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання за останньою права власності на квартиру АДРЕСА_1 , та яка складається з сіней «а3» з ганком, 1/6 частини сараю «Б», 1/5 частини погрібу «а2», 1/5 частини огорожі «№ 1, 2», вигрібної ями «№ 3».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1216-1218, 1221, 1223, 1258, 1261, 1268-1269, 1270, 1297 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 211, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради Полтавської області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с. Покропивна, Козівського району, Тернопільської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , як спадкоємицею за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , та яка складається з сіней «а3» з ганком, 1/6 частини сараю «Б», 1/5 частини погрібу «а2», 1/5 частини огорожі «№ 1, 2», вигрібної ями «№ 3».

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.О. Зуб