ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 909/1345/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача (прокуратури) - Семенчука М. А. (посвідчення від 09.07.2020 № 056670),

відповідача-1 - Буджака В. М. (у порядку самопредставництва),

відповідача-2 - Сохана В. Є. (адвокат),

третьої особи-1 - Буджака В. М. (у порядку самопредставництва),

третьої особи-2 - Лилика І. Г. (керівник), Симовоника Я. В. (адвокат),

третьої особи-3 - не з`явилися,

третьої особи-4 - не з`явилися,

розглянув касаційні скарги Івано-Франківської міської ради та Гаражного кооперативу "Соколи" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 (головуючий - Бурда Н. М., судді Андрусик Н. О., Стопник С. Г.), постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 (головуючий - Плотніцький Б. Д., судді Кордюк Г. Т., Кравчук Н. М.) і додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 (головуючий - Плотніцький Б. Д., судді Кордюк Г. Т., Кравчук Н. М.)

та касаційні скарги заступника прокурора Львівської області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 (головуючий - Плотніцький Б. Д., судді Кордюк Г. Т., Кравчук Н. М.) і додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 (головуючий - Плотніцький Б. Д., судді Кордюк Г. Т., Кравчук Н. М.) у справі

за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області

до: 1) Вовчинецької сільської ради,

2) Акціонерного товариства відкритого типу "Родон",

за участю: третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - 1) Івано-Франківської міської ради;

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 2) Гаражного кооперативу "Соколи",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс",

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С."ЯК БЛАГО",

про скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 07.02.2008 про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій 225, с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради в оренду АТВТ "Родон"; скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 29.02.2008, яким погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій, 225, с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради; визнання недійсним договору оренди землі від 13.02.2008, укладеного між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон"; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008 укладеного між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон"; визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610190501:09:003:0118, виданого АТВТ "Родон" 04.06.2008.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 28.11.2014 перший заступник прокурора Івано-Франківської області (далі - позивач, прокурор) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Вовчинецької сільської ради (далі - Вовчинецька сільрада, Сільрада) і Акціонерного товариства відкритого типу "Родон" (далі - АТВТ "Родон", Товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Родон" (далі - ПАТ "Родон") про: 1) скасування рішення Вовчинецької сільради від 07.02.2008 про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій 225 у с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради в оренду АТВТ "Родон" (далі - рішення від 07.02.2008); 2) скасування рішення Вовчинецької сільради від 29.02.2008, яким погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га, затверджено її вартість та вирішено продати АТВТ "Родон" (далі - рішення від 29.02.2008); 3) визнання недійсним договору оренди землі від 13.02.2008 (далі - договір оренди від 13.02.2008, оспорюваний договір оренди), укладеного між відповідачами; 4) визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008, (далі - договір купівлі-продажу від 07.03.2008, оспорюваний договір купівлі-продажу), укладеного між відповідачами; 5) визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610190501:09:003:0118, виданого АТВТ "Родон" 04.06.2008 (далі - держакт від 04.06.2008), з посиланням на положення статей 215, 216, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 19, 116, 123, 124, 127, 128, 132, 134, 141, 149, 151 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 46 Закону України "Про нотаріат".

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) оспорювані договори оренди та купівлі-продажу укладено без проведення земельних торгів на неконкурентних засадах; 2) при проведенні експертної грошової оцінки землі неправильно визначено цільове призначення земельної ділянки площею 6,3201 га (далі - спірна земельна ділянка), не враховано наявності на ній об`єктів нерухомості - гаражів Гаражного кооперативу "Соколи" (далі - ГК "Соколи", Кооператив), занижено експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки; 3) площа відчуженої Вовчинецькою сільрадою земельної ділянки є більшою, ніж це необхідно для обслуговування нерухомого майна АТВТ "Родон"; 4) спірну земельну ділянку відчужено Сільрадою без її вилучення у орендаря - ГК "Соколи"; 5) приватний нотаріус під час укладення договору купівлі-продажу від 07.03.2008 належним чином не надав правової оцінки документам, поданим для посвідчення цього договору.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016 (головуючий - Рочняк О. В., судді Ткаченко І. В., Фанда О. М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 (головуючий - Дубник О. П., судді Орищин Г. В., Скрипчук О. С.), позов задоволено частково. Скасовано рішення Вовчинецької сільради від 29.02.2008. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 07.03.2008. В іншій частині позову відмовлено.

4. Рішення та постанова аргументовані тим, що: 1) продаж спірної земельної ділянки здійснено за заниженою вартістю на підставі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та висновку державної експертизи землевпорядної документації, складених з порушенням вимог законодавства, при цьому у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки та у договорі купівлі-продажу від 07.03.2008 зазначено різні кадастрові номери земельної ділянки; 2) позивач не довів наявності будь-яких порушень при прийнятті Вовчинецькою сільрадою рішення від 07.02.2008 та укладенні на його підставі договору оренди землі; 3) вимога про визнання недійсним державного акта на земельну ділянку не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не оскаржується рішення ради, на підставі якого видано відповідний акт; 4) прокурор не пропустив строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом.

5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2018 (головуючий - Суховий В. Г., судді Берднік І. С., Міщенко І. С.) касаційні скарги Вовчинецької сільради, Публічного акціонерного товариства "Родон" (правонаступник АТВТ "Родон"), ГК "Соколи" задоволено частково. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 у справі № 909/1345/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

6. Зазначена постанова Верховного Суду мотивована тим, що: 1) ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.06.2015 у справі № 344/5611/15-к помилково взято судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки встановлені у зазначеній ухвалі обставини відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній до 15.12.2017, не мають преюдиціального значення при розгляді господарської справи; 2) висновок судової оціночно-земельної експертизи від 27.01.2015, проведеної у кримінальному провадженні за постановою слідчого, мав оцінюватися господарським судом у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 43 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017; 3) чинне законодавство України не пов`язує недійсність договору купівлі-продажу земельної ділянки з самим лише фактом заниження її вартості (ціни договору); 4) суди не надали належної оцінки доводам відповідачів і не з`ясували, чи міг прокурор дізнатися про наявність порушення законодавства при укладенні оспорюваних договорів під час проведення у 2008 році перевірки Вовчинецької сільради з приводу приватизації частини земельної ділянки на території АТВТ "Родон".

7. За результатами нового розгляду справи прийнято рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 (з урахуванням ухвали від 03.02.2020 про виправлення описки щодо дати ухвалення рішення), яким позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення Вовчинецької сільради від 29.02.2008 "Про продаж земельної ділянки АТВТ "Родон". Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 07.03.2008, укладений між відповідачами. В іншій частині позову відмовлено.

8. Зазначене судове рішення аргументоване тим, що: 1) рішення від 29.02.2008, яким погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради та вирішено продати її Товариству, є незаконним, а укладений на підставі цього рішення договір купівлі-продажу - недійсним, зважаючи на здійснення Сільрадою продажу спірної земельної ділянки за заниженою вартістю на підставі документів (звіту про експертну грошову оцінку та висновку державної експертизи землевпорядної документації № 685А), складених з порушенням вимог Закону України "Про оцінку землі" та Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1531; 2) за оспорюваним договором купівлі-продажу було відчужено зовсім іншу земельну ділянку (кадастровий номер 2610190501:09:003:0101), тоді як експертна оцінка надавалася і технічна документація із землеустрою розроблялася стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 2610190501:09:003:0033; 3) приймаючи рішення від 07.02.2008, Сільрада діяла у межах наданих їй повноважень та відповідно до чинного на той час законодавства, оскільки, по-перше, на підставі рішення виконавчого комітету Вовчинецької сільради від 29.11.2007 № 41 за АТВТ "Родон" 12.12.2007 зареєстровано право приватної власності на КПП (транспортну прохідну), що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, с. Вовчинець, буд. 225-Б, тобто на спірній земельній ділянці розташовано об`єкт нерухомого майна, що належить орендарю на праві власності. По-друге, ГК "Соколи" дійсно раніше належало право оренди спірної земельної ділянки на підставі договору оренди від 16.03.2006, укладеного з Івано-Франківською міською радою (далі - Івано-Франківська міськрада, Міськрада) строком на 1 рік, однак у зв`язку із закінченням терміну дії зазначеного договору право оренди Кооперативом спірної земельної ділянки припинилося 03.04.2007, позаяк позивач не надав доказів як переукладення (продовження) договору оренди від 16.03.2006 на новий строк, так і наявності зареєстрованих за Кооперативом інших речових прав на спірну земельну ділянку, тому станом на час прийняття рішення від 07.02.2008 ГК "Соколи" не володіло будь-якими правами на спірну земельну ділянку.

9. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 у частині задоволення позовних вимог про скасування рішення Вовчинецької сільради від 29.02.2008 "Про продаж земельної ділянки АТВТ "Родон" та про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 07.03.2008 і ухвалено нове рішення про відмову в позові в цій частині.

10. Постанова мотивована положеннями статей 21, 203, 204, 215, 217 ЦК України, статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 12, 123, 124, 127, 128, 134, 152 ЗК України, статей 7, 13 Закону України "Про оцінку землі", статей 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статей 46, 73, 74, 86, 269, 316 ГПК України, з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що: 1) хоча відповідно до висновку судової оціночно-земельної експертизи від 27.01.2015, проведеної у рамках іншої (кримінальної) справи, мали місце порушення Закону України "Про оцінку землі" та Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, проте такі порушення могли бути допущені лише експертом, який проводив оцінку, а не Вовчинецькою сільрадою, яка не наділена повноваженнями чи необхідним обсягом знань для надання оцінки на предмет правильності того чи іншого експертного звіту. За таких обставин неналежне виконання державним органом делегованих йому державою повноважень у будь-якому випадку не може слугувати підставою для спричинення тих чи інших негативних наслідків для інших осіб, а весь ризик виникнення таких наслідків мав би покладатися саме на державу та її органи. Крім того, у вказаному висновку судової оціночно-земельної експертизи не міститься висновку про реальну ринкову вартість відчужуваної земельної ділянки чи однозначного висновку щодо її заниження у звіті про експертну грошову оцінку; 2) чинне законодавство України не пов`язує недійсність договору купівлі продажу земельної ділянки з самим лише фактом заниження її вартості; 3) в оспорюваному договорі купівлі-продажу, окрім кадастрового номеру відчужуваної земельної ділянки, міститься ряд інших ознак, які безумовно ідентифікують предмет продажу (посилання на рішення Вовчинецької сільради від 29.02.2008 "Про продаж земельної ділянки АТВТ "Родон", адресу її розташування та площу, довідку Управління земельних ресурсів у м. Івано-Франківську від 22.02.2008 № 04-06/0029, договір оренди землі, державну реєстрацію якого здійснено 18.02.2008 за № 040829400001), відтак відсутні будь-які сумніви щодо ідентифікації об`єкта купівлі-продажу; 4) про факт описки у довідці від 25.02.2008 № 143/04-03 про присвоєння кадастрового номера земельної ділянки на території Івано-Франківської міськради свідчить наданий ліквідаційною комісією Відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області лист від 22.12.2016 № 18-28-0.3-1944/2-16, в якому прямо зазначається про те, що жодних відомостей стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 2610190501:09:003:0101, у Державному реєстрі земель не міститься, що свідчить про помилкову видачу довідки про присвоєння такого кадастрового номеру спірній земельній ділянці. У вказаному листі з посиланням на Державний реєстр земель підтверджується факт існування земельної ділянки площею 6,3201 га, кадастровий номер 2610190501:09:003:0033, по вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець, як і факт державної реєстрації речових прав на неї за АТВТ "Родон" на підставі договору купівлі-продажу від 07.03.2008 та державного акта на право власності на землю серії ЯЕ № 839865 від 18.03.2008.

11. Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020, прийнятою на підставі статей 145, 244 ГПК України, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" (далі - ТОВ "Х-Адванс") про ухвалення додаткового рішення про скасування заходів забезпечення позову. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті за заявою першого заступника прокурора Івано-Франківської області від 28.01.2015 № 05/2-62 вих-15 згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2015 у справі № 909/1345/14, щодо заборони ТОВ "Х-Адванс" вчиняти дії по відчуженню земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул. Вовчинецька, 225, с. Вовчинець Івано-Франківської міськради, кадастровий номер 2610190501:09:003:0118.

Додаткова постанова аргументована тим, що у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову, однак, незважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд не вирішив питання про скасування заходів забезпечення позову в цій справі.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

12. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, постановою і додатковою постановою апеляційної інстанції, Івано-Франківська міськрада (далі - скаржник-1) звернулася з касаційною скаргою, у якій просить рішення від 17.01.2020 скасувати у частині незадоволених (відмовлених) позовних вимог, постанову від 03.06.2020 і додаткову постанову від 22.06.2020 скасувати, у задоволенні клопотання ТОВ "Х-Адванс" відмовити, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

13. Не погоджуючись з постановою і додатковою постановою апеляційної інстанції, заступник прокурора Львівської області (далі - скаржник-2) звернувся з касаційними скаргами, у яких просить зазначені постанови скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

14. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, постановою і додатковою постановою апеляційної інстанції, ГК "Соколи" (далі - скаржник-3) звернувся з касаційною скаргою (з урахуванням доповнення до неї від 24.06.2020), у якій просить рішення від 17.01.2020 скасувати у частині незадоволених (відмовлених) позовних вимог, постанову від 03.06.2020 і додаткову постанову від 22.06.2020 скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

15. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник-1 посилається на те, що: 1) суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не врахував висновку щодо застосування норм права, а саме статті 19 Конституції України, статті 21 ЦК України та статті 59 Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україні? у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 911/436/17, в аспекті того, що рішення органу місцевого самоврядування може бути скасоване судом, якщо воно прийняте з порушенням вимог законодавства, 2) апеляційний суд не врахував висновку щодо застосування норми права, а саме статті 152 ЗК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/884/16-ц, у контексті того, що визнання недійсними державних актів на право власності за земельну ділянку вважається законним, ефективним і окремим способом захисту та поновлення порушених прав у судовому порядку; 3) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме статей 12, 149 ЗК України відносно незаконного розпорядження органом місцевого самоврядування (Вовчинецькою сільрадою) земельною ділянкою шляхом її передачі в оренду та подальшого продажу без вилучення (передачі) цієї земельної ділянки від попереднього власника - Івано-Франківської міськради, яка виступала орендодавцем спірної земельної ділянки.

16. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник-2 посилається на те, що судом апеляційної інстанції не застосовано норми матеріального права (статті 19 Конституції України, статей 21, 203, 215 ЦК України, статей 120, 124, 125, 128, 134 ЗК України, статті 59 Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україні?), допущено порушення норм процесуального права (статей 75, 198, 236 ГПК України) та не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, від 07.03.2018 у справі № 911/436/17, від 22.03.2018 у справі № 910/13129/17, від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19.

17. У свою чергу, на обґрунтування своєї правової позиції скаржник-3 наголошує, що: 1) судом апеляційної інстанцій не враховано висновків щодо застосування:

статті 19 Конституції України, статті 21 ЦК України та статті 59 Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україні? у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 911/436/17 щодо того, що рішення органу місцевого самоврядування може бути скасоване судом, якщо воно прийняте з порушенням вимог (приписів) закону;

статті 140 ЗК України, пункту 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43 у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 12.09.2012 у справі № 6-71цс12 щодо того, що в разі, якщо на підставі рішення органу місцевого самоврядування в особи виникло право власності на земельну ділянку, позбавити її цього права цей орган може лише з підстав і за умов, передбачених статтями 140- 149 ЗК України;

статті 124 Конституції України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16 щодо того, що оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу право продавця на розпорядження предметом договору було обмежене наявність судового спору, а отже продавець не вправі був відчужувати предмет договору та виносити будь-які рішення щодо розпорядження ним;

статті 152 ЗК України у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 12.09.2012 у справі № 6-71цс125, від 11.03.2015 у справі № 6-22цс15, від 01.07.2015 у справі № 6-319цс15, від 20.04.2016 у справі № 6-2824цс15, постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/884/16-ц, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11;

статті 134 ЗК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/13129/17 щодо того, що земельна ділянка не може бути передана у користування без проведення земельних торгів якщо її площа значно перевищує площу нерухомості;

2) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм права, а саме:

статей 203, 215, 638 ЦК України та статті 128 ЗК України в частині скасування оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсними оспорюваних цивільних угод, що прийняті та укладені на підставі різних кадастрових номерів і фіктивних (підроблених) документів (експертних висновків, довідок тощо);

статей 116, 149, 151 ЗК України щодо передачі в оренду та продажу спірної земельної ділянки, без вилучення цієї земельної ділянки у попереднього власника (орендаря) за умови знаходження на цій земельній ділянці нерухомого майна, що не належить новому власнику (орендарю);

статті 21 ЗК України у частині зміни цільового призначення спірної земельної ділянки без дотримання встановленого законом порядку;

статті 764 ЦК України та статті 33 Закону України ?Про оренду землі? щодо порушення першочергового права на оренду земельної ділянки попереднього орендаря - ГК "Соколи";

статті 134 ЗК України в частині передачі в оренду та продажу земельної ділянки на неконкурентних засадах за відсутності на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомості, які б належали орендарю (покупцю) - АТВТ "Родон";

статей 240, 282 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

18. Івано-Франківська міськрада у відзиві на касаційну скаргу ГК "Соколи" просить її задовольнити з мотивів, у ній викладених.

Івано-Франківська міськрада у відзиві на касаційні скарги заступника прокурора Львівської області просить їх задовольнити у повному обсязі з мотивів, у них викладених.

ГК "Соколи" у відзиві на касаційні скарги Івано-Франківської міськради та заступника прокурора Львівської області просить їх задовольнити у повному обсязі з мотивів, у них викладених.

Вовчинецька сільрада у відзиві на касаційні скарги Івано-Франківської міськради, ГК "Соколи" та заступника прокурора Львівської області просить відмовити у їх задоволенні з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

ПАТ "Родон", ТОВ "Х-Адванс" і ТОВ "М.С."ЯК БЛАГО" у відзивах на касаційні скарги Івано-Франківської міськради, ГК "Соколи" та заступника прокурора Львівської області просять залишити їх без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Розгляд справи Верховним Судом

19. Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2020 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Івано-Франківської міськради, заступника прокурора Львівської області, ГК "Соколи" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020, постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 і додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі № 909/1345/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.09.2020 о 15:00.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2020 касаційне провадження у справі № 909/1345/14 зупинено до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 925/642/19.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.03.2021 касаційне провадження у справі № 909/1345/14 поновлено та призначено її розгляд у судовому засіданні на 20.04.2021 о 14:45.

20. 05.04.2021 до Верховного Суду надійшло клопотання Івано-Франківської міськради від 30.03.2021 №469/11.1-03/14 про заміну Вовчинецької сільради (відповідача-1) її правонаступником, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що на підставі підпунктів 1, 4, 9 абзацу 1 пункту 61 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 12.06.2020 № 714-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області" (далі - Розпорядження КМУ № 714-р) Вовчинецька територіальна громада увійшла до складу новосформованої Івано-Франківської територіальної громади, 01.02.2021 припинено Вовчинецьку сільраду як юридичну особу, а її правонаступником зареєстровано Івано-Франківську міськраду, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців га громадських формувань станом на 02.02.2021.

21. Колегія суддів вбачає підстави для задоволення зазначеного клопотання з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з підпунктами 1, 4, 8, 9 абзацу 1 пункту 61 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена КМУ (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади). Сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту. Не пізніше завершення другої сесії новообраної ради у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами та розміщених поза адміністративним центром сформованої територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

На виконання розпорядження КМУ № 714-р Вовчинецька територіальна громада увійшла до складу новосформованої Івано-Франківської територіальної громади з адміністративним центром - місто Івано-Франківськ.

Ураховуючи вимоги процесуального закону та зважаючи на те, що долученим до клопотання витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.02.2021 підтверджується факт державної реєстрації 01.02.2021 припинення Вовчинецької сільради як юридичної особи внаслідок її реорганізації шляхом приєднання до Івано-Франківської міськради (код ЄДРПОУ 33644700), Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни відповідача-1 у справі його правонаступником - Івано-Франківською міськрадою.

22. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2021 відмовлено ГК "Соколи" у задоволенні заяви про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ" як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23. Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради від 16.03.1982 № 96 "Про зміни в адміністративно-територіальному устрою міст Івано-Франківська та Тисменицького району" підпорядковано Вовчинецьку сільську раду народних депутатів Тисменицького району Івано-Франківській міській раді народних депутатів.

На підставі рішення виконавчого комітету Тисменицької районної ради Івано-Франківської області від 14.12.1983 № 340 підприємству п/с Г-4710 видано державний акт Б № 082705 на право постійного користування землею загальною площею 43,9 га під будівництво промислової зони, котельні, підстанції АТС, технікуму електронних приладів, розширення підприємства та житлове будівництво, відведену відповідно до розпоряджень Ради Міністрів УРСР від 06.03.1969 № 178-р, від 14.01.1976 № 26-р, від 27.10.1978 № 706-р, від 13.04.1983 № 198-р та рішення облвиконкому від 23.06.1969 № 342/с, а також під тепличне господарство згідно рішення облвиконкому від 28.10.1983 № 345.

24. Згідно з пунктом 4 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради від 21.11.1989 № 90, враховуючи адміністративне підпорядкування сіл Вовчинець, Угорники, Микитині, Хриплин, Крихітці Івано-Франківській міській раді народних депутатів і те, що значна частина земель землекористувачів Тисменицького району передана під розміщення підприємств, організацій і установ міста, зобов`язано Івано-Франківський міськвиконком і Тисменицький райвиконком внести зміни в земельно-облікові документи, включивши в межі м. Івано-Франківська 3413,1 га земель згідно з додатком № 4.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 14.02.1990 № 51 "Про розгляд матеріалів управління архітектури і містобудування міськвиконкому…" дозволено заводу "Позитрон", проектування та будівництво, зокрема, ІІІ-черги розширення заводу по вул. Об`їздна - с. Вовчинець при умові виконання виданих технічних умов.

25. АТВТ "Родон", правонаступником якого є ПАТ "Родон", створено згідно з наказом Міністерства машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України від 17.11.1993 № 650 шляхом перетворення Державного підприємства - заводу "Позитрон" (яке раніше мало назву п/с Г-4710) у Відкрите акціонерне товариство "Родон" відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993, що підтверджується Статутом АТВТ "Родон" у новій редакції, затвердженій протоколом загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Родон" № 1 від 20.04.2004, зареєстрованим виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 30.08.2004.

26. Рішенням Вовчинецької сільради Івано-Франківської міської ради від 02.03.1995 надано виконавчому комітету сільської ради право вилучення та надання земельних ділянок згідно зі статтею 3 ЗК України.

27. 11.03.1996 виконавчий комітет Вовчинецької сільради Івано-Франківської міськради прийняв рішення № 8 "Про поновлення права постійного користування АТ "Родон" землею в межах с. Вовчинець, для промислового будівництва, розширення підприємства, тепличного господарства та розвиток соціальної сфери, на котру був виданий Державний акт серії Б №082705", яким підтверджено право постійного користування АТ "Родон" земельною ділянкою розміром 48,0715 га, в тому числі на землях с. Вовчинець площею 47,8873 га. Цим же рішенням, на підставі спільного рішення від 27.02.1996 № 8/4, актів передачі земельної ділянки площею 2 га Вовчинецькій сільраді, а також акту передачі теплиці площею 2,81 га Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерком" ЛТД, вирішено вилучити в АТ "Родон" з площі 47,8843 га площу 4,81 га. Вигороджену промислову зону розміром 43,0776 га вирішено вважати межею розмежування між АТ "Родон" та землями с. Вовчинець.

28. 13.05.1996 на підставі рішення виконавчого комітету Вовчинецької сільради Івано-Франківської міської ради від 11.03.1996 № 8 Вовчинецькою сільрадою Івано-Франківської міськради Івано-Франківської області АТ "Родон" видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІФ від 13.05.1996, згідно з яким надано у постійне користування 47,8863 га землі в межах згідно з планом землекористування для промислового будівництва, розширення підприємства та розвитку соціальної сфери.

29. Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міськради від 16.06.1998 № 216 дозволено АТВТ "Родон" проведення проектно-пошукових робіт для будівництва тимчасово, терміном на 5 років, автогаражної стоянки на власній території по вул. Вовчинецькій, 225.

30. 26.06.1998 згідно з витягом з протоколу № 29 засідання правління АТВТ "Родон" прийнято рішення надати своїй філії - ФОК "Кристал", тимчасово 60000 м2 землі на території АТ "Родон", відведеній під розширення будівництва заводу "Позитрон" по вул. Вовчинецькій, 225 для відкриття тимчасової платної автогаражної стоянки.

31. Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міськради від 21.07.1998 № 287 "Про розгляд матеріалів управління архітектури і містобудування міськвиконкому" дозволено АТВТ "Родон" будівництво тимчасово, терміном на 5 років, гаражної автостоянки на власній території перспективного розширення підприємства на вул. Вовчинецькій, 225 (дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт - рішення міськвиконкому від 16.06.1998 № 216) за умови виділення 500 місць міськвиконкому відповідно до укладеної угоди.

32. Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міськради від 22.09.1998 № 380 "Про розгляд матеріалів міського відділу земельних ресурсів" надано дозвіл на зміну цільового використання земельної ділянки площею 6,0 га на вул. Вовчинецькій, 225 із земель промисловості для влаштування і експлуатації тимчасової автогаражної стоянки. Вказана земельна ділянка знаходиться на території АТВТ "Родон", вільна від споруд та зелених насаджень. АТВТ "Родон" зобов`язано виготовити проект відведення земельної ділянки на зміну цільового використання і подати його на затвердження, а також укласти договір з міськвиконкомом про надання на вказаній території 500 автогаражних місць для громадян міста, в тому числі для громадян, які мали направлення в автогаражну стоянку приватного підприємства "Плекс", згідно зі списком, що додається, в термін до 01.10.1998.

33. 22.10.1998 виконавчий комітет Івано-Франківської міськради прийняв рішення № 391, яким затвердив проект відведення земельної ділянки філії АТВТ "Родон" фізкультурно-оздоровчому комплексу (ФОК) "Кристал" площею 5,22 га на вул. Вовчинецькій, 225 за рахунок земель АТВТ "Родон" (дозвіл на зміну цільового використання землі виданий згідно із рішенням міськвиконкому від 22.09.1998 № 380). Надано вказану земельну ділянку філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" в тимчасове користування терміном на 5 років для влаштування автогаражної стоянки. Зобов`язано філію АТВТ "Родон" - ФОК "Кристал" укласти договір з міськвиконкомом на право тимчасового користування земельною ділянкою в термін до 01.12.1998, який подати у міський відділ земельних ресурсів.

34. З наявного в матеріалах справи акта вибору земельної ділянки для влаштування автогаражної стоянки на території АТ "Родон" по вул. Вовчинецькій, 225, складеного 23.10.1998 комісією у складі першого заступника міського голови, голови Вовчинецької сільради, головного архітектора м. Івано-Франківська, начальника міського відділу земельних ресурсів, головного санітарного лікаря, начальника Івано-Франківської державної інспекції безпеки, начальника пожежної інспекції у присутності представника АТВТ "Родон", вбачається, що обрана земельна ділянка площею 5,22 га вільна від капітальної забудови.

35. 17.07.2001 між Івано-Франківською міськрадою та ФОК "Кристал" на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міськради від 22.10.1998 № 391, укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) загальною площею 5,22 га строком на 5 років для влаштування автогаражної стоянки на вул. Вовчинецькій, 225, який зареєстровано в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 11.09.2001 за № 125.

36. 17.07.2001 виконавчий комітет Івано-Франківської міськради прийняв рішення № 305, яким за згодою АТВТ "Родон" вилучив у Товариства земельну ділянку площею 7,4600 га на вул. Вовчинецькій, 225 та зобов`язав АТВТ "Родон" внести зміни до Державного акта на право постійного користування землею. Цим же рішенням затверджено проект відведення земельної ділянки філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" площею 7,4600 га на вул. Вовчинецькій, 225, з наданням її в тимчасове користування терміном на 5 років для розміщення та обслуговування автогаражної стоянки легкових автомобілів. Зобов`язано ФОК "Кристал" укласти договір на право тимчасового користування землею в термін до 01.09.2001.

37. 17.08.2001 між Івано-Франківською міською радою та ФОК "Кристал" на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міськради від 17.07.2001 № 305, укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) загальною площею 7,4600 га строком на 5 років для розміщення та обслуговування автогаражної стоянки легкових автомобілів по вул. Вовчинецькій, 225, про що в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 11.09.2001 вчинено відповідний запис № 124.

38. 20.02.2004 виконавчим комітетом Івано-Франківської міськради здійснено державну реєстрацію ГК "Соколи" як юридичної особи.

39. 20.02.2006 Івано-Франківська міськрада прийняла рішення "Про вилучення та надання земельних ділянок", згідно з пунктом 50 якого за систематичну несплату земельного податку припинено дію договору від 11.09.2001 на право тимчасового користування землею площею 5,22 га на вул. Вовчинецькій, 225, укладеного з філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал". Також цим рішенням затверджено матеріали із землеустрою щодо складання та виготовлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та передачу в оренду ГК "Соколи" на один рік земельної ділянки загальною площею 6,3201 по вул. Вовчинецькій, 225 для обслуговування гаражів.

На підставі зазначеного рішення 16.03.2006 між Івано-Франківською міськрадою та ГК "Соколи" строком на один рік укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій, 225 для обслуговування гаражів.

Дію зазначеного договору продовжено не було, що підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 у справі № 909/538/13 (за участю ГК "Соколи", Івано-Франківської міськради, Вовчинецької сільради, ТОВ "Х-Адванс"), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2014.

40. 18.07.2006 Вовчинецька сільрада Івано-Франківської міськради прийняла рішення, яким затвердила технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 11,7544 га на вул. Вовчинецькій, 225 філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" в зв`язку з закінченням договорів на право тимчасового користування земельними ділянками, укладеними з виконавчим комітетом Івано-Франківської міськради 17.07.2001 та 22.10.1998, доручила виготовити грошові оцінки земельних ділянок площею 5,4343 га та 6,3201 га, та передати в оренду для влаштування автогаражної стоянки терміном на чотири роки з дня підписання та реєстрації договорів оренди землі. Доручено сільському голові та директору філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" укласти відповідні договори оренди земельних ділянок та договір про сприяння соціально-економічному розвитку села, а також філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" провести державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок в Івано-Франківському міському центрі Державного земельного кадастру.

41. 02.11.2006 на підставі рішення Вовчинецької сільради Івано-Франківської міськради від 18.07.2006 між Вовчинецькою сільрадою та філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" укладено договір оренди землі, за умовами якого передано в строкове платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 для обслуговування гаражної стоянки автомобілів терміном на 4 роки. У пункті 2 розділу 2 даного договору вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7400720,38 грн.

42. 29.11.2007 виконавчий комітет Вовчинецької сільради Івано-Франківської міськради прийняв рішення "Про заяви та звернення громадян і організацій", яким визнано ВАТ "Родон" власником об`єкта - КПП (транспортна прохідна), розташованого за адресою: вул. Вовчинецька, 225-Б, згідно з реєстраційним посвідченням (інв. № 1842).

43. 12.12.2007 на підставі рішення виконавчого комітету Вовчинецької сільради від 29.11.2007 № 41 за АТВТ "Родон" зареєстровано право власності на нерухоме майно - КПП (транспортну прохідну) площею 22,6 м2, що знаходиться за адресою: с. Вовчинець, вул. Вовчинецька, 225-Б, та власнику було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.12.2007, копію якого долучено до матеріалів справи.

44. Рішенням Вовчинецької сільради Івано-Франківської міськради від 04.01.2008 "Про заяву суб`єкта підприємницької діяльності АТВТ "Родон" надано дозвіл АТВТ "Родон" на складання технічного звіту земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 6,3201 га з метою укладення договору оренди з правом викупу для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, яка знаходиться на вул. Вовчинецькій, 225 в с. Вовчинець; доручено сільському голові Назару М. М. та АТВТ "Родон" укласти договір оренди земельної ділянки площею 6,3201 га. Цим же рішенням вирішено розірвати договір оренди з філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" з моменту укладення договору з АТВТ "Родон" та надано Товариству дозвіл на складання експертної грошової оцінки зазначеної ділянки з метою подальшого викупу.

45. 31.01.2008 згідно з висновком Управління земельних ресурсів у м. Івано-Франківську, останнє погодило матеріали із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій, 225 з передачею її в оренду для обслуговування гаражної стоянки автомобілів. Зазначено, що вказана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту та відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

46. 07.02.2008 Вовчинецька сільрада прийняла рішення "Про матеріали Управління земельних ресурсів", згідно з пунктом 1 якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку АТВТ "Родон" площею 6,3201 на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець; земельну ділянку площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець вирішено передати в оренду АТВТ "Родон" для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, терміном на три роки з дня підписання та реєстрації договору оренди землі (пп. 1.1 п. 1 рішення); зобов`язано АТВТ "Родон" виготовити грошову оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га (пп. 1.2 п. 1 рішення); сільського голову та АТВТ "Родон" в особі президента зобов`язано укласти договір оренди (пп. 1.3 п. 1 рішення); АТВТ "Родон" зобов`язано провести державну реєстрацію договору оренди землі в Івано-Франківському міському центрі державного земельного кадастру (пп. 1.4 п. 1 рішення); з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 6,3201 га з АТВТ "Родон" вирішено розірвати договір оренди від 13.04.2007 № 040729400006 з філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" (пп. 1.5 п. 1 рішення).

Також згідно з пунктом 2 вказаного рішення затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку АТВТ "Родон" площею 4,1427 га на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець; земельну ділянку площею 4,1427 га на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець вирішено передати в оренду АТВТ "Родон" для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, терміном на три роки з дня підписання та реєстрації договору оренди землі (пп. 2.1 п. 2 рішення); АТВТ "Родон" зобов`язано виготовити грошову оцінку земельної ділянки площею 4,1427 га (пп. 2.2 п. 2 рішення); сільського голову М. Назара та АТВТ "Родон" в особі президента Я. Каспрука зобов`язано укласти договір оренди (пп. 2.3 п. 2 рішення); АТВТ "Родон" зобов`язано провести державну реєстрацію договору оренди землі в Івано-Франківському міському центрі державного земельного кадастру (пп. 2.4 п. 2 рішення); з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 4,1427 га з АТВТ "Родон" вирішено розірвати договір оренди № 040629400014 від 13.10.2006 з філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" на земельну ділянку площею 5,4343га (пп. 2.5 п. 2 рішення).

47. На підставі зазначеного рішення 13.02.2008 між Вовчинецькою сільрадою (орендодавець) та АТВТ "Родон" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендарю передано у строкове платне володіння строком на 3 роки земельну ділянку несільськогосподарського призначення з правом викупу для обслуговування гаражної стоянки автомобілів площею 6,3201 га, яка знаходиться на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7609599,98 грн.

48. У подальшому рішенням Вовчинецької сільради від 07.02.2008 "Про надання дозволу на складання експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності з метою подальшого викупу", надано дозвіл АТВТ "Родон" на складання експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності з метою подальшого викупу, а саме земельних ділянок площею 6,3201 га та 4,1427 га для обслуговування гаражних стоянок автомобілів, які знаходяться на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець. Звіти про експертну грошову оцінку землі подати на затвердження сесії сільської ради для визначення ціни продажу земельної ділянки як істотної умови договору купівлі-продажу земельної ділянки.

49. 07.02.2008 суб`єкт оціночної діяльності Кнігніцька Г. Д. на замовлення АТВТ "Родон" (договір від 07.02.2008 № 070208) надала висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 63201 м2, наданої Товариству в оренду для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, визначивши її експертну вартість у сумі 1580025 грн.

50. Згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації від 28.02.2008 № 685А, складеним Головним управлінням земельних ресурсів у Івано-Франківській області, звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 07.02.2008 підготовлено згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, оцінюється позитивно та погоджується, а відтак підлягає наступному затвердженню на сесії Сільради.

51. Рішенням Вовчинецької сільради від 29.02.2008 "Про продаж земельної ділянки АТВТ "Родон" погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець і ухвалено: затвердити вартість земельної ділянки площею 6,3201 га у розмірі 1580025 грн на підставі експертної грошової оцінки (висновок експерта про оціночну вартість від 07.02.2008); продати АТВТ "Родон" земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець за 1580025 грн для обслуговування гаражної стоянки автомобілів; оплату здійснити до 29.03.2008; зобов`язати АТВТ "Родон" укласти з виконавчим комітетом Вовчинецької сільради договір про сприяння соціально-економічному розвитку села у термін до 29.03.2008 з розрахунку 20 % від затвердженої експертної грошової оцінки земельної ділянки; зобов`язати АТВТ "Родон" виконувати обов`язки власника земельної ділянки та землекористувача відповідно до вимог статей 91, 96 ЗК України; забезпечити вільний доступ для прокладання нових реконструкцій і експлуатації існуючих інженерних споруд, що знаходяться в межах території; доручити міському відділу земельних ресурсів забезпечити підготовку та укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки та видачу Державного акту на право власності на землю в установленому порядку, внести зміни в земельно-облікові документи; зобов`язати сільського голову та президента АТВТ "Родон" укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки і посвідчити його нотаріально у термін до 1 місяця; вважати договір оренди земельної ділянки від 18.02.2008 № 040829400001, укладений між Вовчинецькою сільрадою та АТВТ "Родон" таким, що втратив чинність, у зв`язку з передачею у власність земельної ділянки площею 6,3201 га з моменту підписання сторонами договору купівлі-продажу.

52. На виконання зазначеного рішення 07.03.2008 між Вовчинецькою сільрадою та АТВТ "Родон" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з усіма обтяженнями і сервітутами за адресою: с. Вовчинець Івано-Франківської міськради, вул. Вовчинецька, 225, загальною площею 6,3201 га, кадастровий номер 2610190501:09:003:0101 згідно доданого плану земельної ділянки (пункт 1.1 договору).

53. Згідно з пунктами 1.3, 1.4, 1.6, 2.1 договору купівлі-продажу від 07.03.2008 функціональне призначення земельної ділянки - землі транспорту. На земельній ділянці розміщено об`єкт нерухомості - транспортна прохідна. Продавець гарантує, що земельна ділянка, яка є предметом даного договору, вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про які на момент підписання договору продавець чи покупець не могли знати, не знаходиться під арештом і в спорі не перебуває. Ціна продажу становить 1580025грн.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А. А. 07.03.2008 та зареєстровано у реєстрі за № 1159.

На підставі укладеного договору 18.03.2008 видано АТВТ "Родон" державний акт серії ЯЕ № 839865.

54. Рішенням Вовчинецької сільради від 16.04.2008 анульовано виданий АТВТ "Родон" державний акт від 18.03.2008 на земельну ділянку площею 6,3201 га та зобов`язано Товариство виготовити новий державний акт на земельну ділянку площею 6,2207 для обслуговування гаражної стоянки автомобілів та провести державну реєстрацію. Також цим рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,5900 га, розташованої по вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець, цільове призначення якої змінюється АТВТ "Родон" - для будівництва торгівельного центру та паркінгу автомобілів, а також було анульовано: державні акти від 18.03.2008 № 020829400002 на земельну ділянку площею 4,1427 га; від 18.03.2008 № 020829400008 на земельну ділянку площею 0,0782 га; від 18.03.2008 № 020829400006 на земельну ділянку площею 1,0980 га; від 18.03.2008 № 020829400004 на земельну ділянку площею 0,0820 га; від 18.03.2008 № 020829400005 на земельну ділянку площею 0,0745 га та зобов`язано АТВТ "Родон" виготовити державні акти на земельні ділянки: площею 3,5900 га - для ведення комерційної діяльності (для будівництва торгівельного центру та паркінгу автомобілів); площею 0,0355 га - для виробничої діяльності; площею 1,9493 га - для обслуговування гаражної стоянки автомобілів.

55. 04.06.2008 на підставі рішення Вовчинецької сільської ради від 16.04.2008 видано АТВТ "Родон" державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,2207 га для обслуговування гаражної стоянки автомобілів.

56. У подальшому земельну ділянку площею 6,2207 га на підставі розподільчого балансу було передано від АТВТ "Родон" до ТОВ "ІКС-Адванс", а від ТОВ "ІКС-Адванс" передано ТОВ "Х-Адванс", якому Вовчинецька сільрада видала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 657804.

57. Як вбачається з державного акта на право власності на земельну ділянку від 23.04.2012 серії ЯК № 992015, на підставі рішення Вовчинецької сільради від 16.04.2008 та розподільчого балансу від 17.05.2011, складеного між ТОВ "ІКС-Адванс" та АТВТ "Родон", ТОВ "ІКС-Адванс" є власником земельної ділянки площею 6,2207 га (у межах згідно з планом), розташованої на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець Івано-Франківської міськради Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - для обслуговування гаражної автостоянки автомобілів.

58. У свою чергу, з державного акта на право власності на земельну ділянку від 25.10.2012 серії ЯМ № 657804 вбачається, що на підставі розподільчого балансу від 19.10.2011 ТОВ "Х-Адванс" є власником земельної ділянки площею 6,2207 га (у межах згідно з планом), розташованої на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець Івано-Франківської міськради Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - для обслуговування гаражної автостоянки автомобілів.

59. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 21.08.2013 зареєстровано за ПАТ "Родон" право постійного користування земельною ділянкою, розташованою по вул. Вовчинецькій, 225, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, кадастровий номер 2610190501:09:003:0145, право на яку виникло на підставі державного акта на право постійного користування землею від 13.05.1996, виданого Вовчинецькою сільрадою.

60. Згідно з інформацією, що міститься у долученому до матеріалів справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого станом на 30.11.2013, приміщення транспортної КПП (транспортна прохідна) площею 22,6 м2, що розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225-Б, с. Вовчинець, належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "М.С."ЯК БЛАГО" (далі - ТОВ "М.С. "ЯК БЛАГО"), право власності зареєстровано на підставі договору від 30.10.2013, зареєстрованого у реєстрі за № 1749.

Позиція Верховного Суду

61. Згідно з імперативними положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Щодо касаційної скарги Івано-Франківської міськради (скаржника-1)

62. Міськрада у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 і 3 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

63. Зокрема, скаржник-1 зазначає про: 1) неврахування судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови висновку щодо застосування норм права, а саме статті 19 Конституції України, статті 21 ЦК України та статті 59 Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україні? у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 911/436/17, в аспекті того, що рішення органу місцевого самоврядування може бути скасоване судом, якщо воно прийняте з порушенням вимог законодавства; 2) неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування норми статті 152 ЗК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/884/16-ц, у контексті того, що визнання недійсними державних актів на право власності за земельну ділянку вважається законним, ефективним і окремим способом захисту та поновлення порушених прав у судовому порядку; 3) відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статей 12, 149 ЗК України відносно незаконного розпорядження органом місцевого самоврядування (Вовчинецькою сільрадою) земельною ділянкою шляхом її передачі в оренду та подальшого продажу без вилучення (передачі) цієї земельної ділянки від попереднього власника - Івано-Франківської міськради, яка виступала орендодавцем спірної земельної ділянки.

64. Касаційна інстанція погоджується з доводами скаржника-1 у частині неврахування апеляційним судом висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми статті 152 ЗК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/884/16-ц, з огляду на таке.

65. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку площею 6,2207га, виданого АТВТ "Родон" 04.06.2008, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення Вовчинецької сільради від 16.04.2008, на підставі та на виконання якого видано зазначений державний акт, є чинним, прокурором не оскаржено у межах цієї справи і ніким не скасовано, що зумовлює відсутність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

66. Колегія суддів враховує, що спростовуючи аналогічний висновок Апеляційного суду Київської області, вміщений у рішенні від 23.05.2017 у справі № 362/884/16-ц, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 10.10.2018 дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, ефективним та окремим способом захисту та поновлення порушених прав у судовому порядку.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від якої колегія суддів не вбачає підстав відступати.

67. Таким чином, зазначена скаржником-1 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала часткове підтвердження під час касаційного провадження, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування положень статті 152 ЗК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 10.10.2018 у справі № 362/884/16-ц, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови у відповідній частині позовних вимог (про визнання недійсним держакта від 04.06.2008) та передачі справи у відповідній частині на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди ухилилися від надання оцінки доводам позивача, Міськради та Кооперативу щодо видачі оспорюваного акта з порушенням норм чинного на той час земельного законодавства.

68. Натомість касаційна інстанція відхиляє помилкові доводи скаржника-1 про те, що оскаржувану постанову ухвалено судом апеляційної інстанції без урахування висновку щодо застосування положень статті 19 Конституції України, статті 21 ЦК України та статті 59 Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україні? у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 911/436/17 (в аспекті того, що рішення органу місцевого самоврядування може бути скасоване судом, якщо воно прийняте з порушенням вимог законодавства), оскільки зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

69. Так, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та ухвалюючи нове рішення про задоволення у повному обсязі позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Петрівської сільської ради №15-04-VII від 10.12.2015 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,3491 га в оренду фермерському господарству "Хлібодар-М" та про передачу в оренду вказаної земельної ділянки в оренду на 25 років, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04.01.2016, укладеного між Петрівською сільською радою Таращанського району Київської області та фермерським господарством "Хлібодар-М", скасування рішення приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу Овраменко Л.В. про державну реєстрацію прав та обтяжень, Верховний Суд у постанові від 07.03.2018 у справі № 911/436/17 сформулював правовий висновок про те, що фермерське господарство після створення (державної реєстрації) має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства, тобто фермерське господарство набуває земельні ділянки державної або комунальної власності у користування або власність виключно на підставі земельних торгів відповідно до положень частини 1 статті 134 ЗК України.

70. Отже, предмет і підстави позовів, установлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання у цій справі та справі № 911/436/17 є різними, що виключає як подібність спірних правовідносин у зазначених справах, так і можливість застосування вказаної правової позиції під час вирішення цього спору.

71. Водночас колегія суддів не бере до уваги твердження скаржника-1 про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання комплексного застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статей 12, 149 ЗК України відносно незаконного розпорядження органом місцевого самоврядування (Вовчинецькою сільрадою) земельною ділянкою шляхом її передачі в оренду та подальшого продажу без вилучення (передачі) цієї земельної ділянки від попереднього власника - Івано-Франківської міськради, яка виступала орендодавцем спірної земельної ділянки, з огляду на таке.

72. Згідно з пунктами "а", "б", "в", "г" статті 12 ЗК України (у редакції, чинній станом на час прийняття оспорюваних рішень та укладення оспорюваних договорів) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

73. Відповідно до частини 3 статті 149 ЗК України (у редакції, чинній станом на час прийняття оспорюваних рішень та укладення оспорюваних договорів) сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

74. Таким чином, статтею 149 ЗК України врегульовано порядок вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної та комунальної власності, а не у власність чи в оренду.

75. Спірні правовідносини взагалі не є предметом регулювання статті 149 ЗК України, позаяк згідно з рішенням від 07.02.2008 Сільрада передала земельну ділянку площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій 225 в оренду АТВТ "Родон", а на час прийняття зазначеного рішення Івано-Франківська міськрада вже не мала статусу орендодавця спірної земельної ділянки з огляду на встановлення постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 у справі № 909/538/13 (за участю ГК "Соколи", Івано-Франківської міськради, Вовчинецької сільради, ТОВ "Х-Адванс"), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2014, преюдиціального факту припинення станом на 13.04.2007 договору оренди від 16.03.2006, укладеного з Кооперативом, у зв`язку із закінченням річного строку дії такого договору та відсутності його переукладення (продовження) на новий строк, який (преюдиціальний факт) у силу вимог частини 4 статті 75 ГПК України не підлягає повторному доказуванню при вирішенні цього спору.

76. Таким чином, зазначена скаржником-1 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови саме з цієї підстави.

Щодо касаційної скарги заступника прокурора Львівської області (скаржника-2) на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020

77. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування рішень Вовчинецької сільради від 07.02.2008 і від 29.02.2008 та визнання недійсними оспорюваних договорів оренди і купівлі-продажу, якими оформлено початкову передачу спірної земельної ділянки в оренду АТВТ "Родон" та подальший її продаж орендарю, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірне відчуження Сільрадою земельної ділянки на неконкурентних засадах (без проведення земельних торгів) з огляду на наявність на цій земельній ділянці об`єкта нерухомого майна - КПП (транспортної прохідної) площею 22,6 м2, який належить орендарю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12.12.2007, виданим АТВТ "Родон" на підставі рішення виконавчого комітету Вовчинецької сільради від 29.11.2007 № 41.

78. Разом з тим касаційна інстанція вважає такий висновок судів передчасним і погоджується з доводами скаржника у частині неврахування апеляційним судом висновку Верховного Суду щодо застосування положень статей 124, 134 ЗК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г і від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19, з огляду на таке.

79. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 124 ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2008) набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

80. Згідно зі статтею 134 ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2008) земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб`єктам підприємницької діяльності, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельні торги), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

81. Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду в справі № 910/4528/15-г, яким було задоволено позов заступника прокурора міста Києва про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 23.10.2013 № 419/9907 "Про передачу ТОВ "Вагра" земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку на вул. Волгоградській, 25 у Солом`янському районі м. Києва" і визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,1521 га, розташованої на вул. Волгоградській, 25 у Солом`янському районі м. Києва, Верховний Суд у постанові від 09.02.2018, ураховуючи встановлені судами обставини отримання ТОВ "Вагра" в оренду земельної ділянки у розмірах, що більше ніж у 10 разів перевищують площу належної йому на праві власності нежитлової будівлі, дійшов висновку, що, в першу чергу, ТОВ "Вагра" в своєму клопотанні від 22.02.2013, а, в другу чергу, Київська міська рада у спірному рішенні від 23.10.2013, незаконно об`єднали в одне ціле земельну ділянку саме для нового будівництва та земельну ділянку саме для обслуговування та експлуатації житлового будинку на вул. Волгоградській, 25, оскільки отримання права оренди на вказані земельні ділянки мало відбуватися в абсолютно різному порядку. Відтак законним є висновок суду першої інстанції про прийняття рішення Київської міської ради від 23.10.2013 № 19/9907 без проведення земельних торгів з порушенням вимог норм статей 120, 124, 134, 135 ЗК України.

При цьому Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що отримання в оренду земельної ділянки у розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі, зокрема 0,1521 га, для нового будівництва, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 ЗК України.

82. У свою чергу, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 20.09.2018 № 1442/5506 "Про передачу ТОВ "Смарт-Девелопмент" земельної ділянки для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готелів, офісних будівель та торгівельних приміщень з підземним паркінгом, на вул. Механізаторів, 3 у Солом`янському районі м. Києва" і визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 1401 від 22.12.2018, та передаючи справу № 910/2942/19 на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 09.04.2020 дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам прокурора про те, що спірним рішенням Київської міської ради передано в оренду ТОВ "Смарт-Девелопмент" земельну ділянку площею 599 м2 у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно загальною площею 22 м2, а, отже, площа земельної ділянки, яка надана в оренду, в 27 разів перевищує площу нерухомого майна, яке, в свою чергу, складає менше 4 % від площі земельної ділянки. Разом з тим отримання в оренду земельної ділянки у розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі, для нового будівництва, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 ЗК України.

83. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

84. Відповідно до підпункту "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

85. У порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди взагалі залишили поза увагою та не надали оцінки істотним доводам скаржника-2 про те, що у зв`язку з набуттям АТВТ "Родон" права власності на транспортну прохідну загальною площею 22,6 м2, яка за умовами договору розташована на земельній ділянці площею 6,3201 га, Товариство всупереч вимог статей 120, 124, 134 ЗК України придбало не на конкурентних засадах земельну ділянку площею 6,3201, що більш ніж у 2 тисячі разів перевищує площу нерухомого майна, на яке було оформлено право власності АТВТ "Родон".

86. З мотивів, наведених у пунктах 68- 70 цієї постанови, колегія суддів відхиляє посилання скаржника-2 на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 911/436/17.

87. Водночас касаційна інстанція не бере до уваги передчасні аргументи скаржника-2 про неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування норми статті 134 ЗК України права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/13129/17, оскільки, залишаючи без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову в позові про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 20.12.2016 № 693/1697 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об`єктів дорожнього сервісу) на вул. Затишній, 3 у Дарницькому районі м. Києва", та визнання недійсним договору оренди цієї земельної ділянки, Верховний Суд дійшов висновку про те, що положеннями частини 2 статті 134 ЗК України у редакції, чинній станом на 20.12.2016, визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу). Судами обох інстанцій встановлено, що спірна земельна ділянка передана у користування орендарю для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури та встановлено, що категорія землі - промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Наведеним повністю спростовується твердження скаржника-2 про те, що у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/13129/17 нібито міститься висновок про те, що земельна ділянка не може бути передана у користування без проведення земельних торгів, якщо її площа значно перевищує площу нерухомості.

88. Крім того, спірні правовідносини купівлі-продажу земельної ділянки у цій справі, які виникли у лютому-березні 2008 року, регулюються статтею 134 ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2008), якою на той час передбачалася лише одна умова, яка дозволяла продавати земельні ділянки державної або комунальної власності суб`єктам підприємницької діяльності не на конкурентних засадах (без проведення земельних торгів), а саме у разі розташування на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Відтак правомірно застосоване судами під час розгляду справи № 910/13129/17 положення абзацу 13 частини 2 статті 134 ЗК України (в редакції, чинній станом на 20.12.2016) не має зворотної дії до спірних правовідносин у справі № 909/1345/14.

89. Отже, предмет і підстави позовів, установлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання у цій справі та справі № 910/13129/17 є зовсім різними, що виключає як подібність спірних правовідносин у зазначених справах, так і можливість застосування вказаної правової позиції під час вирішення цього спору.

90. Таким чином, зазначена скаржником-2 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновку Верховного Суду щодо застосування положень статей 124, 134 ЗК України у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г і від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних постанови та рішення від 17.01.2020 з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо касаційної скарги заступника прокурора Львівської області (скаржника-2) на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020

91. Відповідно до частин 1, 4, 9 статті 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

92. Згідно з частиною 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

93. Як вбачається з матеріалів справи, Західний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову від 22.06.2020 на підставі частини 9 статті 145 і статті 244 ГПК України за результатами розгляду заяви ТОВ "Х-Адванс" про ухвалення додаткового рішення про скасування заходів забезпечення позову, які було вжито згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2015 у справі № 909/1345/14.

94. Проте, колегія суддів вважає, що, ухвалюючи зазначену додаткову постанову, суд апеляційної інстанції порушив імперативну норму частини 4 статті 145 ГПК України, яка передбачає необхідність постановлення за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, саме ухвали, а не постанови (схожий за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.06.2018 у справі № 903/837/17).

95. Крім того, апеляційний суд порушив норму частини 1 статті 244 ГПК України, якою визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви (схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 910/19565/17).

Колегія суддів зауважує, що до переліку підстав для ухвалення додаткового рішення не входить вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову після ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову.

96. Водночас Верховний Суд зазначає, що оскільки, з огляду на вищенаведене, справа № 909/1345/14 передається на новий розгляд до суду першої інстанції, то клопотання ТОВ "Х-Адванс" про скасування заходів забезпечення позову задоволено судом апеляційної інстанції передчасно (схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 922/1266/19 (922/133/20)).

97. Таким чином, оскаржувана додаткова постанова підлягає скасуванню як така, що ухвалена з порушенням норм процесуального права.

Щодо касаційної скарги ГК "Соколи" (скаржника-3)

98. З мотивів, наведених у пунктах 68- 70 цієї постанови, колегія суддів відхиляє посилання скаржника-3 на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови без урахування висновку щодо питання застосування статті 19 Конституції України, статті 21 ЦК України та статті 59 Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україні?, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 911/436/17.

99. У свою чергу, з мотивів, викладених у пунктах 87- 89 цієї постанови, касаційна інстанція вважає необґрунтованим твердження скаржника-3 про неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування положень статті 134 ЗК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/13129/17.

100. Колегія суддів також зазначає про передчасність посилання скаржника-3 на викладений у постанові Верховного Суду України від 12.09.2012 у справі № 6-71цс12 висновок про те, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише з підстав і за умов, передбачених статтями 140- 149 ЗК України, який (висновок), на думку Кооперативу, слід було застосувати в аспекті незаконності (нікчемності) рішення Вовчинецької сільради від 16.04.2008 про анулювання державного акта від 18.03.2008 на земельну ділянку площею 6,3201 га, виданого АТВТ "Родон" на підставі договору купівлі-продажу від 07.03.2008, оскільки вказане рішення Сільради не є предметом оскарження у рамках цієї справи, у зв`язку з чим у межах заявлених предмета та підстав позову цілком правомірно не оцінювалося судами як незаконне, що не позбавляє ГК "Соколи" права звернутися з відповідним позовом.

При цьому відповідно до імперативних положень частини 3 статті 300 ГПК України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

101. Водночас Верховний Суд не бере до уваги як таке, що взагалі не має значення для правильного вирішення цього спору, твердження скаржника-3 про неврахування апеляційним судом викладеного у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16 висновку про те, що у розумінні статті 215 ЦК України позивачки-фізичні особи можуть вважатися заінтересованими особами, які мають право оспорювати договір купівлі-продажу від 12.09.2014, за яким Банк здійснив відчуження квартири в порушення заборони, встановленої судом у порядку забезпечення іншого позову тих самих позивачок, оскільки, по-перше, судами не встановлено та матеріали справи не містять жодних доказів перебування під судовою забороною спірної земельної ділянки на час її відчуження.

По-друге, в основу зазначеної постанови Верховного Суду України покладено інший висновок, а саме про недоведеність порушення прав позивачок внаслідок укладення оспорюваного ними договору купівлі-продажу квартири, оскільки судами завершено судовий розгляд первісного спору за участю позивачок і визнано безпідставними їх претензії на предмет зазначеного договору - квартиру.

Отже, предмет і підстави позовів, установлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання у цій справі та справі № 6-605цс16 є різними, що виключає як подібність спірних правовідносин у зазначених справах, так і можливість застосування вказаної правової позиції під час вирішення цього спору.

102. Касаційна інстанція також відхиляє безпредметне посилання скаржника-3 на неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування норми статті 152 ЗК України у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі № 6-22цс15, оскільки у вказаній постанові взагалі не міститься будь-якого висновку щодо застосування положень статті 152 ЗК України, натомість викладено висновок про те, що у разі набуття права власності на земельну ділянку за цивільно-правовою угодою воно посвідчується не державним актом, а відповідною цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, який установлений законом.

103. Разом з тим з мотивів, наведених у пунктах 65- 66 цієї постанови, колегія суддів погоджується з доводами скаржника-3 про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо питання застосування статті 152 ЗК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі № 6-319цс15, від 20.04.2016 у справі № 6-2824цс15, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/884/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11.

104. Таким чином, зазначена скаржником-3 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала часткове підтвердження під час касаційного провадження, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував зазначених правових висновків Верховного Суду України, Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови у відповідній частині позовних вимог (про визнання недійсним держакта від 04.06.2008) та передачі справи у відповідній частині на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди ухилилися від надання оцінки доводам позивача, Міськради та Кооперативу щодо видачі оспорюваного акта з порушенням норм чинного на той час земельного законодавства.

105. Колегія суддів також відхиляє як необґрунтовані та такі, що не мають істотного значення для правильного вирішення цієї справи, доводи скаржника-3 про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм права, а саме:

статей 203, 215, 638 ЦК України та статті 128 ЗК України в частині скасування оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсними оспорюваних цивільних угод, що прийняті та укладені на підставі різних кадастрових номерів і фіктивних (підроблених) документів (експертних висновків, довідок тощо);

статей 116, 149, 151 ЗК України щодо передачі в оренду та продажу спірної земельної ділянки, без вилучення цієї земельної ділянки у попереднього власника (орендаря) за умови знаходження на цій земельній ділянці нерухомого майна, що не належить новому власнику (орендарю);

статті 21 ЗК України у частині зміни цільового призначення спірної земельної ділянки без дотримання встановленого законом порядку;

статті 764 ЦК України та статті 33 Закону України ?Про оренду землі? щодо порушення першочергового права на оренду земельної ділянки попереднього орендаря - ГК "Соколи";

статті 134 ЗК України в частині передачі в оренду та продажу земельної ділянки на неконкурентних засадах за відсутності на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомості, які б належали орендарю (покупцю) - АТВТ "Родон", з огляду на наступне.

106. Так, наявні твердження скаржника-3 про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 21 ЗК України (у частині зміни цільового призначення спірної земельної ділянки без дотримання встановленого законом порядку) і статті 134 ЗК України (у частині передачі в оренду та продажу земельної ділянки на неконкурентних засадах за відсутності на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомості, які б належали орендарю (покупцю) - АТВТ "Родон") касаційна інстанція вважає такими, що суперечать встановленим судами фактичним обставинам справи та спрямовані виключно на переоцінку доказів у справі, проте відповідно до імперативних вимог частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Адже, у всіх оспорюваних рішеннях та договорах визначено однакове цільове призначення спірної земельної ділянки - для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, а судами достовірно встановлено та жодним із учасників справи не заперечується факт знаходження на цій земельній ділянці об`єкта нерухомого майна - КПП (транспортної прохідної) площею 22,6 м2, який належить АТВТ "Родон" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.12.2007.

107. Водночас з мотивів, викладених у пунктах 73- 75 цієї постанови, касаційна інстанція не бере до уваги недоречні аргументи скаржника-3 про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 116, 149, 151 ЗК України (у контексті передачі в оренду та продажу спірної земельної ділянки, без вилучення цієї земельної ділянки у попереднього власника (орендаря) за умови знаходження на цій земельній ділянці нерухомого майна, що не належить новому власнику (орендарю)) і норм статті 764 ЦК України, статті 33 Закону України ?Про оренду землі? (в аспекті порушення першочергового права ГК "Соколи", як попереднього орендаря, на оренду земельної ділянки).

Адже відповідно до частини 5 статті 116 ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2008) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, за змістом положень статей 116, 149, 151 ЗК України вилучення, яке у часовому вимірі передує наданню у користування земельної ділянки, стосується лише земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної та комунальної власності, а не в оренду.

108. Оскільки постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 у справі № 909/538/13 (за участю ГК "Соколи", Івано-Франківської міськради, Вовчинецької сільради, ТОВ "Х-Адванс"), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2014, встановлено факт припинення станом на 13.04.2007 договору оренди від 16.03.2006, укладеного з Кооперативом, у зв`язку із закінченням річного строку дії такого договору та відсутності його переукладення (продовження) на новий строк, то такий факт у силу вимог частини 4 статті 75 ГПК України не підлягає повторному доказуванню при вирішенні цього спору.

Наведене зумовлює втрату ГК "Соколи" статусу орендаря спірної земельної ділянки як на час прийняття Сільрадою оспорюваних рішень, так і на час укладення оспорюваних договорів у лютому-березні 2008 року.

109. Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника-3 про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм статей 203, 215, 638 ЦК України та статті 128 ЗК України (у частині скасування оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсними оспорюваних цивільних угод, що прийняті та укладені на підставі фіктивних (підроблених) документів (експертних висновків, довідок тощо)), оскільки відповідні правові висновки щодо недійсності рішень органів місцевого самоврядування та правочинів, прийнятих і укладених на підставі фіктивних (підроблених) документів, викладено у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 917/927/17, від 10.05.2018 у справі № 910/15993/16, від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17, від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17.

110. Отже, наведена скаржником-3 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, наразі не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що, в свою чергу, виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови саме із зазначеної підстави касаційного оскарження.

111. Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з частиною 4 статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

112. Колегія суддів зауважує, що покладений в основу оскаржуваних рішення та постанови висновок судів про прийняття Сільрадою оспорюваних рішень у межах наданих їй повноважень і відповідно до чинного на той час законодавства не відповідає правовому висновку, сформульованому у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 809/563/15 (за участю ГК "Соколи", Івано-Франківської обласної ради, Вовчинецької сільради та Івано-Франківської міськради), у пунктах 52, 53, 55, 56 якої зазначено, що:

"При зміні меж с. Вовчинець, згідно оскарженого рішення від 05 грудня 2014 року № 1499-33/2014, одночасно змінені межі м. Івано-Франківськ. Однак, відповідно до положень статті 174 ЗК України межі міста (в даному випадку м. Івано-Франківськ) можуть змінюватись рішенням, яке приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.

Вказана обставина щодо зміни меж м. Івано-Франківська також підтверджується тим, що земельна ділянка площею 6 га, на якій здійснюється діяльність ГК "Соколи" являється частиною м. Івано-Франківська на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 21 листопада 1989 року № 190 "Про надання земельних ділянок для несільськогосподарського використання, переведення громадських земель в присадиби та внесення змін в земельно-облікові документи". Пунктом 4 даного рішення Івано-Франківської обласної ради народних депутатів, дана земельна ділянка включена в межі Івано-Франківська. Таким чином юридичний статус даної земельної ділянки закріплено даним рішенням, яке не втратило чинності.

Крім того, колегія суддів вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій, що відповідачем рішення від 05 грудня 2014 року № 1499-33/2014 прийнято без врахування інтересів ГК "Соколи".

В даному випадку йдеться не тільки про інтерес позивача щодо користування земельною ділянкою, але й порушення прав осіб (власників гаражів) щодо можливості користуватися зареєстрованими в передбаченому законом порядку об`єктами нерухомості, що розмішені на вказаній земельній ділянці, можливість здійснювати їх обслуговування, влаштування інфраструктури, освітлення, водовідведення, тощо".

113. Касаційна інстанція наголошує, що на час ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень у цій справі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 та постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 у справі № 809/563/15, які залишено без змін зазначеною постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вже набрали законної сили, однак помилково не були враховані судами під час вирішення цього господарського спору.

114. З огляду на те, що постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 809/563/15 офіційно оприлюднено 25.11.2020, тобто вже після подання скаржниками касаційних скарг у цій справі (у червні 2020 року), суд касаційної інстанції вбачає правові підстави для застосування положень частини 4 статті 300 ГПК України шляхом виходу за межі доводів касаційної скарги з метою врахування висновку щодо застосування норми права, а саме статті 174 ЗК України та статті 46 Закону України "Про землеустрій".

115. З наведених раніше мотивів касаційна інстанція відхиляє викладені у відзивах на касаційні скарги доводи Вовчинецької сільради, ПАТ "Родон", ТОВ "Х-Адванс" і ТОВ "М.С."ЯК БЛАГО" як необґрунтовані.

116. Таким чином, зазначена скаржниками підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, оскільки суди попередніх інстанцій не врахували як висновку щодо застосування норми статті 152 ЗК України у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі № 6-319цс15, від 20.04.2016 у справі № 6-2824цс15, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/884/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, так і висновку щодо застосування положень статей 124, 134 ЗК України у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г і від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19, що, у свою чергу, свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішення, постанови та додаткової постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

117. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

118. За наведених обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог не відповідає положенням статей 86, 236, 269, 282 ГПК України.

119. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

120. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

121. Отже, наведена скаржниками підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, що у розумінні пункту 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу в сукупності з відсутністю всебічного, повного та об`єктивного дослідження судами зібраних у справі доказів є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

122. Згідно з частиною 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

123. Зважаючи на те, що неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права допустили суди першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційних скарг шляхом скасування оскаржуваних рішення, постанови та додаткової постанови і передачі справи на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

124. Під нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.

Розподіл судових витрат

125. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 52, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Замінити Вовчинецьку сільську раду (відповідача-1) на її правонаступника - Івано-Франківську міську раду.

Касаційні скарги Івано-Франківської міської ради, заступника прокурора Львівської області та Гаражного кооперативу "Соколи" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020, постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 і додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі № 909/1345/14 скасувати.

Справу № 909/1345/14 передати на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай