Постанова

Іменем України

22 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 725/891/20

провадження № 61-19339св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівців Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, Державного підприємства «Сетам», третя особа - ОСОБА_4 , про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_5 , на постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівців Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Державного підприємства «Сетам», третя особа - ОСОБА_4 , про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна.

Позов мотивовано тим, що з 31 грудня 1983 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Під час шлюбу, а саме 07 червня 2007 року ними було придбано автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «312 D», номерний знак НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль є об`єктом права спільної сумісної власності. Проте постановами державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби м. Чернівців від 19 жовтня 2017 року та 13 серпня 2018 року під час примусового виконання рішення суду про стягнення ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 339 822, 67 доларів США, належний подружжю ОСОБА_3 автомобіль було арештовано та оголошено в розшук. 19 жовтня 2018 року постановою про опис та арешт майна боржника державним виконавцем було описано зазначений транспортний засіб. 26 листопада 2018 року державний виконавець передав автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «312 D», номерний знак НОМЕР_1 , Державному підприємству «Сетам» для примусової реалізації на електронних торгах. У подальшому, 29 січня 2019 року спірний автомобіль був реалізований за ціною 121 410 грн на електронних торгах, переможцем яких визнано відповідача ОСОБА_2

ОСОБА_1 вважала, що державний виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен був з`ясувати, чи не володіє ОСОБА_3 даним нерухомим майном спільно з іншими особами та чи мають право на користування даним майном інші особи, після чого вирішувати питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Однак державний виконавець зазначене питання не з`ясував, а лише пересвідчився в тому, що автомобіль зареєстрований на ім`я боржника ОСОБА_3 , не перевіривши його сімейного стану та чи придбано автомобіль у період шлюбу, чи мають інші особи право на майно. Вважала, що у даному випадку автомобіль марки «Mercedes- Benz», модель «312 D», номерний знак НОМЕР_1 , належав на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а отже реалізації на електронних торгах підлягала лише частка боржника, а не весь автомобіль.

Враховуючи викладене ОСОБА_1 просила визнати недійсними електронні торги з реалізації автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель

«312 D», номерний знак НОМЕР_1 , оформлені протоколом проведення електронних торгів від 29 січня 2019 року № 385269. Витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «312 D», номерний знак НОМЕР_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 17 червня

2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними електронні торги з реалізації автомобіля марки «Mercedes-Benz», моделі «312 D», номерний знак НОМЕР_1 , оформлені протоколом проведення електронних торгів від 29 січня 2019 року № 385269. Витребувано від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 автомобіль марки «Mercedes-Benz», моделі «312 D» з номерним знаком НОМЕР_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції, виходив із того, що державний виконавець перед застосуванням примусового заходу - звернення стягнення на майно боржника не з`ясував питання, чи володіє він даним майном спільно з іншими особами, чи мають право на користування даним автомобілем інші особи, після чого вже вирішувати питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Суд встановивши, що частка боржника ОСОБА_3 у спільному майні (автомобілі) не була виділена, тобто не набула статусу самостійної одиниці майна у передбаченому законом порядку, та як наслідок не могла бути реалізована з електронних торгів, а реалізація всього автомобіля, в якому знаходиться й частка позивачки не відповідає вимогам закону, дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсними електронних торгів. Разом із цим, оскільки частка ОСОБА_1 у майні вибула з її володіння не з її волі, суд на підставі частини першої статті 388 ЦК України вирішив питання про витребування майна на її користь з володіння ОСОБА_2 .

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 12 листопада 2020 року рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 17 червня 2020 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що дії державного виконавця щодо визначення частки боржника у майні - є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

Судом встановлено, що подружжя ОСОБА_3 були обізнаними про вчинення державним виконавцем комплексу дій щодо арешту майна, призначення відповідального зберігача та примусової реалізації майна, однак при цьому ОСОБА_1 не здійснила жодних дій для повідомлення про порушення її права діями виконавця, визнання права власності на Ѕ частину зазначеного вище автомобіля та звільнення майна з-під арешту, а ОСОБА_3 не повідомив виконавця про спільну сумісну власність з ОСОБА_1 щодо цього майна. У той же час ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не скористались своїм правом на оскарження дій виконавця щодо невизначення частки боржника у майні.

Також суд апеляційної інстанції виходив із того, що для визнання електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання електронних недійсними - порушення правил проведення електронних торгів; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Оскільки таких підстав не судом не встановлено, то і підстав для визнання їх недійсними немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , подана адвокатом Поляк М. В., на постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 листопада 2020 року, у якій представник заявника просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

У відзивах на касаційну скаргу ОСОБА_4 та Державне підприємство «Сетам» просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

02 квітня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

02 квітня 2021 року згідно протоколу передачі судової справи справу визначено розглядати у складі колегії суддів: Ткачука О. С. (судді-доповідача), Калараша А. А., Петрова Є. В.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що з 31 грудня 1983 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі. 07 червня 2007 року під час перебування у шлюбі вони придбали автомобіль марки «Merсedes-Benz», модель 312D, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу цей автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_3 .

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 травня 2011 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано. Встановлено, що подружні стосунки між сторонами остаточно припинені більше десяти років тому. Спільного господарства сторони не ведуть, спільний бюджет відсутній, подальше спільне проживання та збереження сім`ї суперечить їх інтересам (а. с. 10, т. 1).

29 вересня 2017 року Шевченківським районним судом м. Чернівців видано виконавчий лист № 727/4714/17 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу у сумі 339 822,67 дол. США, що складає 8 730 044 грн 39 коп., судового збору у сумі 8960 грн та витрат на правову допомогу у сумі 20 250 грн.

Постановою заступника начальника відділу Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівців Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Громової Л. В. від 13 серпня 2018 року ВП № 54885937 з виконання вищезазначеного виконавчого листа, накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3 - транспортний засіб марки «УАЗ452Д», державний номер НОМЕР_2 , транспортний засіб марки «Merсedes-Benz», модель 312D, державний номер НОМЕР_1 , транспортний засіб марки «Chevrolet», державний номер НОМЕР_3 (а. с. 14, т. 1).

Постановою заступника начальника відділу Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівців Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Громової Л. В. від 19 жовтня 2018 року ВП № 54885937 описано транспортний засіб марки «Merсedes-Benz», модель 312D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та накладено на нього арешт (а. с. 16-17, т. 1).

Оскільки на примусовому виконанні Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівців Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області перебувало декілька виконавчих проваджень щодо стягнення з боржника ОСОБА_3 боргу, постановою заступника начальника цього відділу від 24 жовтня 2018 року було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 54885937, № 57496878 у зведене виконавче провадження № 57519215 (а. с. 18, т. 1).

Сторони зведеного виконавчого провадження добровільно дійшли згоди щодо вартості транспортного засобу марки «Merсedes-Benz», модель 312D, реєстраційний номер НОМЕР_1 та визначили її у розмірі 180 000 грн (а. с. 19, т. 1).

Відповідно до заявки на реалізацію арештованого майна ЗВП №57519215 від 26 листопада 2018 року автомобіль марки «Merсedes-Benz», модель 312D, було передано на примусову реалізацію Державному підприємству «Сетам» (а. с. 21, т. 1).

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів Державного підприємства «Сетам» № 385269 від 21 січня 2019 року переможцем торгів визначено ОСОБА_2

06 листопада 2019 року Шевченківським районним судом м. Чернівців задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 10 травня 2011 року про розірвання шлюбу (а. с. 25-26, т. 1).

13 листопада 2019 року Шевченківським районним судом м. Чернівців прийнято відмову позивача ОСОБА_3 від позову про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 (а. с. 24, т. 1).

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Пред`являючи позов про визнання недійсними прилюдних торгів, ОСОБА_1 наголошувала на тому, що державний виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на майно боржника повинен був з`ясувати, чи володіє він даним майном спільно з іншими особами та чи мають право на користування цим майном інші особи, після чого вирішувати питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Колегія суддів перевіривши такі доводи ОСОБА_1 вважає їх необґрунтованими, виходячи із наступного.

Пунктами 3, 4 частини п`ятої статті 19 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час здійснення вищезазначених виконавчих дій, боржник за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.

У справі встановлено, що станом на час відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 727/4714/17, виданим Шевченківським районним судом м. Чернівців 29 вересня 2017 року, було чинним заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 травня 2011 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «Merсedes-Benz», модель 312D, було зареєстровано на праві особистої приватної власності за ОСОБА_3 . Доказів на спростування цих обставин ОСОБА_3 у відповідності до пунктів 3, 4 частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцю не подав.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були обізнані про вчинення державним виконавцем комплексу дій щодо опису та арешту майна у вказаному виконавчому провадженні, призначення відповідального зберігача та примусової реалізації автомобіля марки «Merсedes-Benz», модель 312D, державний номер НОМЕР_1 . Однак ОСОБА_1 не здійснила жодних дій для повідомлення про порушення її права діями виконавця, визнання права власності на Ѕ частину зазначеного вище автомобіля та звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) зроблено правовий висновок про те, що дії (бездіяльність) державного виконавця щодо порушень, допущених при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статті 55, 85 цього Закону).

Також у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 668/14900/15ц (провадження № 61-12468св19) міститься висновок про те, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підстави заявленого ОСОБА_1 позову, загалом зводяться до оскарження дій державного виконавця у виконавчому провадженні і не стосуються порушення правил проведення прилюдних торгів. А тому з урахуванням вищезазначених постанов Верховного Суду такі вимоги мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Разом із цим у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскільки таких порушень встановлено не було, то і підстав для визнання прилюдних торгів недійсними не має.

Верховний Суд, перевіряючи дотримання апеляційним судом норм матеріального та процесуального права звертає увагу на те, що звертаючись із позовом до ОСОБА_3 та інших з вимогою про визнання прилюдних торгів недійсними, позивачка у той же час просила витребувати майно на свою користь та на користь свого чоловіка ( ОСОБА_3 - відповідача у справі), який їй повноважень на представлення своїх інтересів не надавав. Звернення з позовом до відповідача з метою вчинення тих чи інших дій на його користь у даному випадку здійснено з перевищенням тих процесуальних можливостей, які гарантовані ст. 4 ЦПК України.

Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційним судом не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 листопада 2020 року у справі № 522/23179/16-ц (провадження № 61-404св19), від 19 вересня 2020 року у справі № 372/2894/17 (провадження № 61-43778св18) є безпідставними, оскільки правовідносини у зазначених справах та у справі, яка переглядається не є подібними, виходячи із встановлених у цій справі конкретних обставин.

Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права і зводяться до власної переоцінки позивачем встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_5 , залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: О. С. Ткачук

А. А. Калараш

Є. В. Петров