Справа № 755/5694/21

1-кп/755/966/21

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

"21" квітня 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Омельян І.М.,

при секретарі судового засідання Василезі А.Ю., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040000284 від 01.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Миколаєнка А.О.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника потерпілої Нагули О.О., захисника Решнюка А.В.., обвинуваченого ОСОБА_1 , перекладача Федорової В.Ф.,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва з Дніпровської окружної прокуратури м. Києва надійшов вищевказаний обвинувальний акт.

Представник потерпілої заявив та подав клопотання про повернення обвинувального акту посилаючись на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме: неправильне відображення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення; органом досудового розслідування не встановлено виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, зокрема у кримінальному провадженні відсутні будь-які слідчі (процесуальні) дії, направлені на встановлення матеріальної шкоди, завданої потерпілій стороні, а саме відсутня авто-товарознавча експертиза, потерпіла сторона продовжує лікування після дорожньо-транспортної пригоди, тому може змінюватися правова кваліфікація даного кримінального правопорушення, страховими компаніями обох власників транспортних засобів не надано оцінку завданим збиткам, що унеможливлює подання цивільного позову та порушує права потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_2 підтримала свого представника у повному обсязі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Решнюк А.В. теж просив повернути обвинувальний акт посилаючись на те, що обвинувальний акт перекладений на російську мову, а обвинувачений ОСОБА_1 не вміє читати та писати на російський мові, розуміє тільки чеченську мову. Також у обвинувальному акті не зазначено, що обвинувачений щиро кається в скоєному та що у нього на утриманні є малолітні діти, що є пом`якшуючою обставиною у даному кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника в повному обсязі.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотань потерпілої сторони і сторони захисту про повернення обвинувального акту, вважає їх не обгрунтованими, спростовуючи доводи клопотання захисника обвинуваченого посилався на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 19.02.2019 року у справі № 712/11461/18, просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, оскільки він складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.

Вислухавши думку прокурора, представника потерпілої, потерпілу, захисника обвинуваченого, обвинуваченого, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження суд дійшов такого висновку.

Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Щодо клопотання потерпілої сторони про повернення обвинувального акту, то суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення.

Поняття «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення.

Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

У цьому випадку, виходячи з конкретних обставин справи, ступінь «детальності» інформування обвинуваченого є достатнім для повного розуміння ним суті висунутого проти нього обвинувачення, який є достатнім для підготовки адекватного захисту.

Суд вважає, що вказані потерпілою стороною порушення, а саме те, що у обвинувальному акті не повністю викладені фактичні обставини справи, суті обвинувального акта не змінюють, оскільки в ньому наведені фактичні дані, що у своїй сукупності дають уявлення щодо кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою та відповідно до вимог КПК України не є безумовними підставами для повернення обвинувального акта, оскільки можуть бути вирішені судом під час ухвалення як обвинувального, так і виправдувального вироку щодо обвинуваченого.

Щодо посилання у клопотанні на те, що органами досудового розслідування не встановлено виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, зокрема у кримінальному провадженні відсутні будь-які слідчі (процесуальні) дії, направлені на встановлення матеріальної шкоди, завданої потерпілій стороні, а саме відсутня авто-товарознавча експертиза, потерпіла сторона продовжує лікування після дорожньо-транспортної пригоди, тому може змінюватися правова кваліфікація даного кримінального правопорушення, страховими компаніями обох власників транспортних засобів не надано оцінку завданим збиткам, що унеможливлює подання цивільного позову та порушує права потерпілої, то слід зазначити таке.

Як вбачається з обвинувального акта та Реєстру матеріалів, доданого до нього, на досудовому розслідуванні кримінального провадження за № 12021100040000284 було проведено дві експертизи, а саме: судова автотехнічна від 17.03.2021 року та судово-медична від 18.03.2021 року.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 6 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого за шкоду, завдану діянням обвинуваченого; особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Отже, потерпіла має право звернутися до суду з цивільним позовом в межах кримінального провадження або звернутися з цим позовом у порядку цивільного судочинства.

З приводу клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акту слід зазначити наступне.

За змістом ст. 29 КПК України слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом. Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються особі, щодо якої здійснюється провадження, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.

Можливість обвинуваченого під час досудового розслідування та у суді спілкуватися мовою, якою він володіє, отримувати копії процесуальних та судових рішень у перекладі на мову, якою він володіє, а також користуватися послугами перекладача є одними із складових у реалізації ним своїх прав на захист та розгляд справи незалежним і неупередженим судом, гарантованих кримінальним процесуальним законом.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження та встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_1 є уродженцем с. Бердакель, м. Грозний, Російської Федерації, чеченець, громадянин Російської Федерації, проживає в м. Києві, тривалий час проживає в Україні.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону «О гражданстве Российской Федерации», згідно з якими умовами прийняття до громадянства Російської Федерації є володіння російської мовою.

Крім того, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування були перекладені на російську мову перекладачем Федоровою В.Ф. , та посвідчені слідчим та прокурором у кримінальному провадженні, як це передбачено нормами кримінального процесуального законодавства.

Слід зазначити, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року (справа № 712/11461/18), серед іншого встановлено, що ОСОБА_1 в минулому був неодноразово судимим, а саме: вироком Харківського районного суду м. Києва за ст. 17, ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року), 23 вересня 2005 року вироком Печерського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ст. 70 КК України, 05 липня 2011 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України. У даних провадженнях ОСОБА_1 давав показання російською мовою та дані вироки викладені російською мовою, послугами перекладача ні на російську, ні на чеченську мову ОСОБА_1 не користувався, ані обвинувачений, ані його захисник під час судового розгляду не заявляли клопотання про залучення перекладача з чеченської мови.

Отже, клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту є необгрунтованим.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотань захисника обвинуваченого та представника потерпілої про повернення обвинувального акту та про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному проваджені №12021100040000284 від 01.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Також до Дніпровського районного суду м. Києва від потерпілої ОСОБА_2 надійшов цивільний позов в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, зміст цивільного позову ОСОБА_2 не містить даних реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта позивача та аналогічні дані відповідача ОСОБА_1 , якщо такі відомі позивачу, про що має бути зазначено у позовній заяві.

Крім того, у матеріалах заяви відсутнє підтвердження того, що позивачем не подано будь-якого іншого позову (позовів), не залежно від його (їх) підсудності, до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову.

Згідно п. 1, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про стягнення грошових коштів - ціна позову визначається сумою, яка стягується; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Таким чином, з огляду на предмет спору, що викладений у прохальній частині позовної заяви, ціна позову має становити суму всіх вимог майнового характеру, тобто, суму вимог, пред`явлених до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 340 109,55 грн., а також суму вимог, пред`явлених позивачем до відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», яка на виконання вимог даної ухвали суду також має бути зазначена позивачем, оскільки така сума підлягає визначенню виключно позивачем та становить складову предмету спору, як об`єкту інституту доказування.

Згідно ч. 5 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Таким чином, на виконання даної ухвали суду позивачем має бути надано суду розрахунок заявленої ним суми матеріальної шкоди та докази на підтвердження шкоди саме у заявленому позивачем розмірі.

Також зміст позовної заяви має містити правове обґрунтування звернення позивача з даним позовом як до відповідача ОСОБА_1 так і до відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», надавши докази наявності як підстав звернення з даним позовом до вказаних осіб так і докази розрахованої та уточненої суми матеріальної шкоди.

Крім того, зміст позовної заяви містить виклад обставин щодо завданої позивачу моральної шкоди, однак предмет спору не містить вимог позивача про відшкодування моральної шкоди у визначеному та підтвердженому належними доказами розмірі із зазначенням особи відповідача як суб`єкта такого відшкодування.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору.

Разом з тим, зміст позовної заяви та долучені до заяви матеріали не містять викладення обставин та доказів вжиття позивачем досудового урегулювання спору, шляхом звернення до відповідачів у досудовому порядку із вимогами про відшкодування завданої позивачу шкоди.

Згідно положення ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Однак, в порушення вищенаведеного положення Кодексу, зміст позовної заяви не містить зазначення підстав звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки підлягають виправленню позивачем до початку судового розгляду.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні. Обмежень, передбачених положеннями ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено.

У судове засідання викликати прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, захисника потерпілої, потерпілу, перекладача, захисника та обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040000284 від 01.02.2021року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. І.Сергієнка, 3, каб. 11 на 27 квітня 2021 року о 16 год. 00 хв.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - Решнюка А.В. про повернення обвинувального акту - відмовити.

У задоволенні клопотання представника потерпілої - Нагули О.О. про повернення обвинувального акту - відмовити.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ПрАТ «УАСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, залишити без руху та надати строк для усунення недоліків до початку судового розгляду, тобто до 27.04.2021 року.

У разі невиконання ухвали суду до 27 квітня 2021 року цивільний позов вважати неподаним та повернути ОСОБА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено 22 квітня 2021 року о 13 годині 55 хвилин.

Суддя І.М. Омельян