Справа № 686/15989/20

Провадження № 2/686/1757/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    09.04.2021 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Кшановській Є.З., за участю представника позивача Богача А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласної бази спеціального медичного постачання про скасування наказу про винесення догани, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

25.05.2020 року щодо  ОСОБА_1  було видано наказ по Обласній базі спеціального медичного постачання №42-к «Про винесення догани».

На підставі зазначеного наказу 25.05.2020 року наказом директора Обласної бази спеціального медичного постачання №43-к «Про звільнення» з 25.05.2020 року позивача в зв`язку з вчиненням дій, які дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника) відповідно п.2 ст.41 КЗпП України було звільнено з посади завідуючої аптечним складом №1 Обласної бази спеціального медичного постачання.

Вважає прийняті відносно неї накази незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Всупереч вимог Кодексу законів про працю України позивача не було ознайомлено із наказом від 25.05.2020 року №42-к «Про винесення догани», не вручено копію даного наказу та не надано можливість надати письмові пояснення з цього приводу його видано без дотримання приписів ст.149 Кодексу законів про працю України.

Наказ «Про винесення догани» було видано директором Обласної бази спеціального медичного постачання ( ОСОБА_2 ), який на дату наказу (25.05.2020 року) згідно поданої ним заяви повинен був перебувати у відпустці без збереження заробітної плати, а його обов`язки покладались на ОСОБА_3 (заступник директора Обласної бази спеціального медичного постачання).

В наказі №43-к від 25.05.2020 року «Про звільнення» зазначається, що наказ видано на підставі наказу по Обласній базі спеціального медичного постачання від 25.05.2020 року №42-к «Про винесення догани», протоколу інвентаризаційної комісії від 27.04.2020 року №1, від 27.04.2020 року №2, від 30.04.2020 року №3, інвентаризаційного опису від 30.04.2020 року, звіряльної відомості результатів інвентаризації запасів від 30.04.2020 року, доповідної записки ОСОБА_4 , акту відмови від дачі пояснень ОСОБА_1 за фактом нестачі.

Позивача не було ознайомлено з будь-яким із зазначених документів, хоча відповідно до ч.4 ст.149 Кодексу законів про працю України стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Крім того, в листі від 10.06.2020 року ОСОБА_3 як голова інвентаризаційної комісії повідомляє про порушення, виявлені ним під час формування та при роботі комісії зазначає, що не підписував складені комісією документи.

На думку позивача, зазначені порушення щодо організації та проведення інвентаризації не можуть бути підставою для її звільнення.

Наказ №43-к від 25.05.2020 року «Про звільнення» оформлено в супереч чинного законодавства, оскільки згідно за записом в трудовій книжці позивача звільнено в зв`язку з вчиненням дій, які дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника) згідно п.2 ст.41 КЗпП України.

В зазначеному наказі на думку позивача, відсутнє посилання на документ (нормативний акт) вимогам якого повинна відповідати позивач, перебуваючи на посаді завідувача аптечним складом №1. Крім того, в наказі не зазначено яким чином була встановлена невідповідність позивача займаній посаді.

Позивач вважає, що оцінка її професійного рівня повинна бути встановлена внаслідок атестації, але атестація не проводилась, про необхідність її проведення, не повідомлялось.

03.02.2020 року затверджена посадова інструкція завідувача аптечним складом №1 Обласної бази спеціального медичного постачання ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що викладене в наказі №43-к від 25.05.2020 року «Про звільнення» та в її трудовій книжці підстава звільнення не відповідає Кодексу законів про працю України.

Так, в наказі №43-к від 25.05.2020 року «Про звільнення» та в трудовій книжці зазначається, що її звільнено за п.2 ст.41 КзПП України в зв`язку з «вчиненням нею дій, які дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника)».

Однак вказане формулювання для звільнення суперечить п.2 ст.41 Кодексу законів про працю України, яким визначено, що «трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу»

В наказі не зазначається, що звільнення позивача було за наявності попередньої згоди трудового колективу та її уповноваженого представника, що суперечить приписам Колективного договору Обласної бази спеціального медичного постачання 2020-2024 р.р.

Наголошуючи на неправомірності звільнення за п.2 ст.41 КЗпП України позивач зазначає, що вказане (вчинення дій, які дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника) у встановленому законом порядку не доведено.

Позивач просить суд скасувати наказ Обласної бази спеціального медичного постачання від 25.05.2020 року №42-к про винесення догани та наказ від 25.05.2020 року №43-к «Про звільнення», яким з 25.05.2020 року позивача було звільнено з посади завідуючої аптечним складом №1 Обласної бази спеціального медичного постачання в зв`язку з вчиненням дій, які дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника), згідно п.2 ст.41 КЗпП України.

Поновити її на роботі на посаді завідуючої аптечним складом №1 Обласної бази спеціального медичного постачання з 25.05.2020 року, стягнувши з Обласної бази спеціального медичного постачання на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.05.2020 року по дату прийняття судом рішення по справі.

Стягнути з Обласної бази спеціального медичного постачання на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу (послуги адвоката) в сумі 5000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позов підтримав, надав суду пояснення що відповідають змісту позовних вимог.

Представник відповідача заперечував проти позову, надав суду пояснення щодо обґрунтованості оголошення догани та звільнення позивача. Наголосив на доведеності доказами встановленої нестачі матеріальних цінностей ввірених позивачу.

2.Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10 липня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено в порядку спрощеного провадження на 28 вересня 2020 року.

22 вересня 2020 року представником відповідача подано витребувані судом документи для дослідження у судовому засіданні.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

20 квітня 2017 року позивача прийнято на посаду спеціаліста (фармацевта) Обласної бази спеціального медичного постачання ДОЗ Хмельницької ОДА на час відпустки з догляду за дитиною до 3-х років основного працівника.

02 липня 2018 року переведена на посаду головного спеціаліста (провізора) відділу лікарських засобів та виробів медичного призначення за основним місцем роботи. 01 листопада 2019 року переведена на посаду начальника відділу (провізора) медичного обладнання і витратних матеріалів спеціального та санітарно – господарчого майна.

27 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та Обласною базою спеціального медичного постачання укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

03 лютого 2020 року на підставі наказу №08-к від 03.02.2020 року директора Обласної бази спеціального медичного постачання переведена на посаду завідувача аптечним складом.

Наказом №26 від 24.04.2020 року Обласної бази спеціального медичного постачання створено комісію для проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу №1 а саме на відповідальному складі зберіганні завідуючої аптечним складом №1 ОСОБА_1 ,станом на 27.04.2020 року.

Згідно протоколу інвентаризаційної комісії №1 від 27.04.2020 року завідуюча аптечним складом №1 ОСОБА_1 , відмовилась надавати на вимогу комісії, книги складського обліку лікарських засобів та медичних виробів тому звірку зі складським обліком, неможливо було провести.

Згідно даних протоколу інвентаризаційної комісії №2 від 27.04.2020 року остання відмовилась рахувати разом з комісією залишки лікарських засобів. Зазначені обставини також, підтверджуються даними доповідної записки інвентаризаційної комісії №1 від 27.04.2020 року.

Наказом №26/1 від 30.04.2020 року Обласної бази спеціального медичного постачання визначено повторне проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу №1.

З даних акту інвентаризаційної комісії №1 від 30.04.2020 року було проведено перевірку ведення складського обліку, інвентаризація залишків витратних матеріалів. З даних акту №2 зазначеної комісії підтверджується виявлене порушення ведення складського обліку ОСОБА_1 , також виявлення нестачі та надлишок товарів, які знаходяться на відповідальному зберіганні в останньої проте, завідуюча відмовилась від підписання зазначеного акту, що також підтверджується даними протоколу комісії №1 від 30.04.2020 року та інвентаризаційного опису з звіряльною відомістю результатів інвентаризації записів.

Наказом №42-к від 25.05.2020 року Обласної бази спеціального медичного постачання завідуючій аптечним складом №1 ОСОБА_1 в зв`язку з виявленою нестачею за результатами інвентаризації матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні завідуючої аптечним складом №1, а саме: інвентаризаційні описи, звіряльна відомість результатів інвентаризації записів, протокол №3 від 30.04.2020 року, рішення керівника по результатам інвентаризації та доповідної записки заступника головного бухгалтера оголошено догану.

25 травня 2020 року ОСОБА_1 на підставі наказу №42-к від 25.05.2020 року «Про винесення догани» виявленою за результатами проведеної інвентаризації, нестачі, допущення порушень у веденні складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, невідповідності нормі кваліфікаційних вимог в частині підвищення кваліфікації та відсутності посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії за спеціальністю з 2013 року звільнено з роботи у зв`язку з вчиненням дій, які дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника) п.2 ст.41 КЗпП України на підставі наказу №43-к від 25.05.2020 року.

4.Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав.

Не обгрунтованим на думку суду, є послання позивача та представника на порушення власником або уповноваженого ним органу вимог Кодексу законів про працю України при оголошенні догани та звільненні так, як позивача не було ознайомлено із наказами, не вручено копію даних наказів та не надано можливість надати письмові пояснення з цього приводу його видано без дотримання приписів ст.149 Кодексу законів про працю України так, як даними акту №1 від 22.05.2020 року та №2, №3 від 25.05.2020 року засвідчується факт відмови ОСОБА_1 , від дачі пояснень та від підпису у наказах №42-к від 25.05.2020 року та №43-к від 25.05.2020 року.

Також не обгрунтованим на думку суду, є посилання позивача та представника на відсутність посилання на документ (нормативний акт) вимогам якого повинна відповідати позивач, перебуваючи на посаді завідувача аптечним складом №1 а також, не зазначення в наказі яким чином була встановлена невідповідність останньої займаній посаді.

Суд вважає, що позиція позивача про те, що оцінка її професійного рівня повинна бути встановлена внаслідок атестації, а також необхідність її проведення є хибною та необґрунтованою і не відповідає обставинам по справі, виходячи з наступного.

Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір`я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір`я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір`я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна, знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

Згідно п.1.6. Посадової інструкції, затвердженої директором Обласної бази спеціального медичного постачання 03.02.2020 року завідувач аптечним складом повинен мати вищу освіту за напрямом підготовки «Фармація», спеціальність «Фармація». Стаж роботи за фахом не менше 5 років.

Вимогами п.2.11. визначено, що систематично працює над  підвищенням своєї ділової кваліфікації та рівнем професійних знань, освоєнням програмного забезпечення та комп`ютерної техніки.

З наведеного судом вбачається, що саме посадовими обов`язками позивача визначено вимоги до посади яку займала ОСОБА_1 .

Суд вважає, що посада завідувач аптечним складом Шиндировської С.П. Обласної бази спеціального медичного постачання включає в себе виконання операцій, пов`язаних з обслуговуванням цінностей, становить основний зміст трудових обов`язків позивача, носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей тобто посада останньої підпадає під вимоги п.2 ст.41 КЗпП України.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що представником позивача та позивачем не доведено у судовому засіданні та не представлено доказів порушень щодо організації та проведення інвентаризації ввірених ОСОБА_1 матеріальних цінностей на складі, що свідчить про доведеність її вини в підзвітному характері з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей (лікарських засобів).

Таким чином, роботодавцем було визначено працівника на якого й покладено обов`язок по збереженню матеріальних цінностей, які носять підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей в процесі виконання ним трудових обов`язків, що на думку суду відповідає вимогам чинного законодавства.

Беручи до уваги, що позивачем систематично ігнорувались законні вимоги керівника у формі наказів щодо проведення інвентаризації свідчить ні про що інше, як про вчинення дій ОСОБА_1 щодо перешкоджання встановлення нестачі ввірених матеріальних цінностей.

Суд приходить до висновку, що позивача слід віднести кола до працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, основний зміст трудових обов`язків позивача становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, виконання ним указаних дій носить відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Суд вважає, що аргументи позивача про незаконність оголошення догани та звільнення є безпідставними та не знайшли підтвердження у судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги  є безпідставними і не обґрунтованими  тому в задоволенні позову слід відмовити.

З наданих суду доказів представником відповідача вбачається, що твердження позивача є надуманими та безпідставними та не беруться судом до уваги.

Зважаючи, що судом не встановлено порушення прав позивача при притягненні її до дисциплінарної відповідальності та звільненні з роботи тому вважає, що відсутні підстави для її поновлення та стегнення компенсації за час вимушеного прогулу.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Таким чином, з моменту укладення трудового договору, в даному випадку у формі видання наказу про прийняття на роботу, з працівником розпочинаються трудові правовідносини, одним із обов`язкових елементів яких є виконання визначених посадовою інструкцією конкретних функціональних обов`язків.т

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) зроблено висновок, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».

Вимогами п.2 ст.41 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Правова позиція (ВСУ у справі № 6-100цс16): Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України).

Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

6.Судові витрати.

Відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а в позові відмовлено тому суд вважає судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України,суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Обласної бази спеціального медичного постачання про скасування наказу про винесення догани, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 19.04.2020 року.

       Суддя                                 С.Л. Стефанишин