Справа № 638/13974/20

Номер провадження 2/638/1488/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року                                Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого                                                                        Грищенко І. О.

за участю секретарки судового засідання                                                Корнієнко К. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася 12.10.2020 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 12 липня 2013 року, про що складено відповідний актовий запис № 520. Стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дочкою повноліття. Судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 зазначає, що 12.07.2013 року між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований у Дзержинському відділі реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції. Від шлюбу мають дочку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом з позивачем. З січня 2018 року шлюбні відносини між сторонами повністю припинені та спільне господарство не ведеться. Відповідач вже рік проживає однією сім`єю з іншою жінкою. Позивач також має іншого чоловіка. За таких обставин вона вважає, що нормальні шлюбні відносини між ними не можуть бути поновлені, а подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам відповідача. На утримання неповнолітньої дочки вона бажає стягувати з відповідача аліменти.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, причину неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Від позивача ОСОБА_1 через канцелярію Дзержинського районного суду м. Харкова 03.02.2020 р. надійшла заява, в якій вона вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити та розірвати шлюб, справу розглянути за її відсутності, просила залишити їй шлюбне прізвище ОСОБА_4 .

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Надав 15.03.2021 р. суду заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги позивача визнає, просить суд розірвати шлюб та не заперечує проти стягнення з нього аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи, дійшов висновку про таке.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб 12 липня 2013 року, про що 12 липня 2013 року складено відповідний актовий запис № 520. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_4 . Місце державної реєстрації: Дзержинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції. Орган державної реєстрації актів цивільного стану, що видав свідоцтво: Дзержинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 12 липня 2013 року.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Харкові, про що 27 серпня 2013 року складено відповідний актовий запис № 887. Її батьками записані: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 . Місце державної реєстрації: Дзержинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції. Орган державної реєстрації актів цивільного стану, що видав свідоцтво: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, що підтверджується потворним свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 06 вересня 2019 року.

За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини – інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з роз`ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12.07.2013 р., мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Аналізуючи зібрані та досліджені судом докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що сторони однією сім?єю не проживають, позивач не бажає зберегти шлюб, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, в розумінні ч. 1 ст. 24 СК України ніхто не може примушувати жінку та чоловіка до шлюбу, а ст. 56 СК України передбачає право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини, спільне господарство сторони не ведуть, мають різні інтереси та погляди, втратили почуття любові та поваги один до одного, сімейно – шлюбні стосунки сторін розпалися, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача по справі, тому шлюб між сторонами підлягає розірванню, а позов ОСОБА_1 задоволенню.

За ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач ОСОБА_1 змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, не бажає відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 – ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За умовами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно із статтями 180, 191 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, однак за умови, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

За ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статей 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов`язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення. За змістом зазначених норм права будь – які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 430 ЦПК України, наявність зобов`язання щодо утримання дитини у обох батьків, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає, що позов про стягнення аліментів належить задовольнити та допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113, 150, 155, 180 – 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 23, 76, 81, 141, 258, 259, 263 – 265, 430 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у Дзержинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис за № 520 – розірвати.

Стягнути з  ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації:  АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_3 ) на користь  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації:  АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки –  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь держави судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 грн.).

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: