Справа № 2а-1422/2009рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2009 р. м. Новоазовськ
Новоазовський районний суд у складі:
судді - Бєльченко Л.А.
при секретарі - Лавріненко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Новоазовську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області про зобов`язання виконати певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, яка є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС (категорія 1), інвалідом третьої групи внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС, звернулась до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправними дій відповідача про відмову у перерахунку і виплаті сум щорічної компенсації на оздоровлення та стягнення грошової допомоги на оздоровлення за 2003р.-2005р., 2007р., 2008р., виходячи з розміру чотири мінімальної заробітної плати на день фактичної виплати з проведенням доплати недоотриманих сум у розмірі 6483грн.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області як особа, яка є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС (категорія 1), у зв`язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Фактично відповідачем виплачена позивачеві щорічна допомога на оздоровлення: за 2003р. – 21,50грн., за 2004р. – 21,50грн., за 2005р., - 90,00грн., за 2006р. – 90,00грн., за 2007р. – 90,00грн., за 2008р. – 90,00грн.
У судовому засіданні позивач просила стягнути на її користь з відповідача недоплачену грошову допомогу за 2003р.-2005р., 2007р., 2008р. у розмірі 6483грн.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі та пояснила, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1.
Відповідно до п. 2 ст. 99 КАС України для звернення до суду встановлюється річний строк. Так, як строк звернення до суду минув, відповідно до п.1 ст. 100 КАС України представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Згідно ПКМУ № 256 від 04.03.2002 року Управління праці та соціального захисту населення є головним розпорядником тільки тих коштів, які передбачені в районному бюджеті на виконання соціальних програм.
Цей порядок визначає механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо пільг громадянам. Які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів. Затверджених у обласних бюджетах та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету.
Відповідно до ст.ст. 51,78 Бюджетного кодексу України взяття бюджетних зобов`язань та проведення видатків розпорядниками коштів місцевих бюджетів можливе виключно в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов`язання фізичних та юридичних осіб за коштами бюджету без відповідних бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобов`язаннями. Витрати місцевого бюджету на покриття таких зобов`язань не можуть здійснюватися.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В зазначеній постанові розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам третьої групи складав 21,50грн. Згідно цього встановленого розміру позивачу було перераховано зазначену допомогу.
З моменту набрання чинності ПКМУ № 836 від 26.07.1996р. і до набрання чинності ПКМУ № 562 від 12.07.2005р. Кабінетом Міністрів не визначався щорічно розмір вищезазначеної компенсації, тому всі виплати проводились згідно діючої на той час постанови.
Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Встановлено новий розмір щорічної допомоги інвалідам третьої групи, який складає 90грн.
Представник відповідача пояснила у судовому засіданні, що щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 була призначена і виплачена відповідно до норм діючого законодавства України і управлінням праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації не порушено право позивача на призначення і отримання щорічної допомоги на оздоровлення.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Судом встановленні такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та є інвалідом третьої групи (а.с.9,11), знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області з 04.02.1998 року.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-Х11(далі Закон № 796-Х11) передбачена щорічна допомога на оздоровлення, особам віднесеним до першої категорії, третьої групи – чотирьох мінімальних заробітних плат та сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Статтею 63 Закону № 796-Х11 передбачено, що фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та нього покладений обов`язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – постанови № 836, якою розмір такої допомоги встановлений для першої категорії, третьої групи - 21,50грн., а з 2005 року – постановою Кабінету міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі – постанова № 562), якою розмір такої допомоги встановлений в 90 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеними постановами №№ 836, 562 усупереч Закону № 796-Х11 (який встановив розмір щорічної щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для першої категорії, третьої групи – 21,50 гривень та з 2005 року 90 гривень відповідно.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України. суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів2 від 27.06.1996 року стосовно преюдиції нормативних актів.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48 Закону № 796 – Х11 та Закону України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2004,2005 та 2007, 2008 роки, а не постанови №№ 836,562.
На підставі п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік та пункту 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», якими зупинено на 2007 та 2008 роки дію в частині виплати компенсації ч. 1, ч. 3, абзаців 2,3,4,5,6,7 ч.4 та ч. 7 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Згідно ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію абзаців 2,3,4,5,6 та 7 частини1, частини 3, абзаців 2,3,4,5,6,7 частини 4 та частини 7 ст. 48 Закону України № 796-Х11 на 2006 рік зупинено, який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України, тому суд вважає за необхідне відмовити позивачу в частині вимог про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2006 рік у розмірі, що передбачені ст. 48 Закону України № 796-Х11.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що з відповідача, за рахунок державного бюджету на користь позивача необхідно стягнути недоотримані суми допомоги на оздоровлення за 2003,2004,2005,2007р.р. виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати у загальній сумі –6351 грн. (в 2003 році – (204грн. х 4) – 21,50грн.=794,50грн.; в 2004 році – (237 грн. х 4) – 21,50 грн.=926,50 грн.; в 2005 році – (290 грн. х 4) -90=1070 грн.; в 2007 році – (420 грн. х 4) – 90 грн.= 1590 грн.; в 2008 році – (515 грн. х 4) – 90 грн. =1970 грн.)
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом про стягнення сум недоплаченої грошової допомоги на оздоровлення, встановленого ст. 99 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 3 цієї норми Закону для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
До спірних правовідносин суд застосовує п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, якою передбачено, що на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`ю або смертю позовна давність не поширюється.
Згідно п. 18 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1,2,4,5,6,10,11,14,15,17,23,48,58,69,70,71,79,86,87,94,98,104,105,111,112,114,121,160,161,163,185,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області щодо виплати ОСОБА_1 недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, визначеному ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2003,2004,2005,2007,2008 роки, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області на користь ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету недоотримані суми на оздоровлення за 2003,2004,2005 та 2007,2008 роки у розмірі 6351 грн.
В решті позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя-