- позивач: Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства"
- відповідач: Голубенко Андрій Юрійович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
Справа №377/69/21
Провадження №2/377/123/21
23 квітня 2021 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання - Гуміної В.М., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, -
У С Т А Н О В И В :
5 лютого 2021 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на ст. ст. 19-21, 26 Закону України «Про житлово- комунальні послуги», ст. ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», ст. ст. 11, 16, 257, 264, 509, 526, 530, 610, 629, 642 ЦК України, просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 січня 2021 року в розмірі 27 910 гривень 04 копійки та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2270 гривень.
Позов обґрунтовується тим, що Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» ( далі - КП «УЖКГ») з 01.11.2014 року відповідно до п. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV, в редакції від 10.04.2014 року, що діяла під час виникнення спірних правовідносин, як теплопостачальна організація, є виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання. Постачання теплової енергії позивачем здійснюється на підставі ліцензії № 1515 (№ 500119), виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг згідно з рішенням від 18.10.2010 року та переоформленої рішенням від 03.11.2015 року за № 2700. Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання позивачем здійснюються на підставі договору, який був розроблений відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 21 Закону України № 1875-IV на основі типового договору на комунальні послуги. Позивач здійснює постійну діяльність з укладання договорів в письмовому вигляді на першу вимогу споживача. Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Відповідно до п. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір, зокрема, на послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання з фізичними особами, які не є суб`єктами господарювання, є договором приєднання. Пропозиція про укладення договору спрямована усім споживачам у вигляді публічного розміщення тексту договору на офіційному інтернет - ресурсі КП «УЖКГ». Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 . Вказана квартира забезпечена технічною можливістю фактично отримувати/споживати комунальні послуги, оскільки будинок АДРЕСА_2 підключений до загальноміських систем централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, такі послуги вказаній квартирі надаються постійно за тарифами, які встановлені уповноваженими органами. Відповідач від зазначених послуг не відмовлявся, будь-яких актів-претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання в періоди їх надання не надсилав. Єдиний договір, який був укладений зі споживачем на забезпечення комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 , є договір № 761 від 01.10.2012 року про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а з 01.11.2014 року для укладення письмового договору відповідач до позивача не звертався. Однак, в період з листопада 2014 року споживав надані послуги, періодично здійснював оплату виконавцю за надані йому послуги, тим самим здійснюючи дії, які відповідно до пункту 2 ст. 642 ЦК України є прийняттям запропонованого договору. Тобто між виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання КП «УЖКГ» і споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_3 , є зобов`язання у вигляді умов запропонованого виконавцем послуг і прийнятого споживачем послуг договору приєднання. Одним із обов`язків споживача житлово-комунальних послуг, передбаченого підпунктом 5 пункту 3 статті 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», діючого під час виникнення спірних правовідносин, є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, відповідач повинен виконувати обов`язок по оплаті наданих протягом кожного місяця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання не пізніше 20 числа кожного місяця, що настає за розрахунковим. З аналізу платежів за надані за адресою: АДРЕСА_3 , послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання вбачається, що до листопада 2017 року заборгованості не було. З листопада 2017 року у зв`язку з неповнотою і нерегулярністю виконання споживачем обов`язку по сплаті наданих послуг почала накопичуватися заборгованість, яка станом на 01.01.2021 року склала 27910 гривень 04 копійки. Період від початку накопичення заборгованості до звернення до суду становить 3 роки 2 місяці. Загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України і становить 3 роки. З аналізу фактично здійснених розрахунків вбачається, що в листопаді, грудні 2017 року; січні, лютому, березні, квітні, травні, грудні 2018 року та в січні 2019 року споживачем здійснювалися платежі, які або перевищували місячну суму нарахувань, або здійснені в період міжсезонної відсутності послуги. Такі дії можливо розглядати тільки як дії, спрямовані на погашення раніше накопиченої заборгованості, тобто як свідчення визнання заборгованості. Таким чином, термін позовної давності звернення до суду щодо стягнення заборгованості, що утворилася з листопада 2017 року неодноразово переривався, і за нормами ст.264 ЦК України починався спочатку без урахування попереднього часу. На момент подачі позовної заяви новий договір з відповідачем не укладався. В зв`язку з тим, що відповідачем зобов`язання порушуються, то у позивача виникло право вимоги і право на судовий захист у вигляді звернення до суду з позовною заявою про примусове стягнення з відповідача заборгованості по оплаті наданих позивачем послуг.
Ухвалою судді від 23 лютого 2021 року, після виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, та призначено судовий розгляд справи на 23 березня 2021 року.
Ухвалою суду від 23 березня 2021 року розгляд справи було відкладено на 12 квітня 2021 року на підставі п.1 ч.2 ст. 223 ЦПК України.
Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року розгляд справи було відкладено на 23 квітня 2021 року на підставі ч.4 ст. 223 ЦПК України.
Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До канцелярії суду надійшло клопотання директора КП «УЖКГ» Позняка А.В., в якому він просив розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання, проте конверт із судовою повісткою повернуто до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позов відповідач до суду не направив. Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України заяву про продовження строку, встановленого судом для подання відзиву, в зв`язку з неможливістю вчинення цієї процесуальної дії у визначений строк, зумовленої обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, відповідач не надав. Клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Заява про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надійшла.
Треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України, проте конверти із судовими повістками повернуто до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Письмові пояснення по суті позову до суду не направили. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. Заяви про розгляд справи за відсутності третіх осіб до суду не надійшли.
За наявності умов, передбачених ст. ст. 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 23 квітня 2021 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ордера на житлове приміщення № 5367, копія якого долучена до матеріалів справи, виданого 21.03.1990 року виконавчим комітетом Славутицької міської ради на підставі рішення виконкому № 51 від 01.03.1990 року, ОСОБА_2 отримав житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , на склад сім`ї: ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_4 - син, ОСОБА_1 - син (а. с. 5).
Як видно із свідоцтва про право власності на житло, виданого 05 листопада 1998 року ВП «Чорнобильська АЕС», квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 . Право приватної спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , 15 грудня 1998 року зареєстровано Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації та записано у реєстрову книгу за № 214/11.
Згідно з довідкою Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області Голубенко Андрій Юрійович зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , з 22 квітня 1990 року по теперішній час ( а. с. 51).
Як вбачається з позовної заяви, будинок АДРЕСА_2 підключений до загальноміських систем централізованого опалення, водопостачання та водовідведення.
Таким чином, ОСОБА_1 , який є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , є споживачем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання з особовим рахунком № НОМЕР_1 (а.с.11-12).
Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону України № 1198-VII від 10.04.2014 року, та рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 1574-49-VІ від 03.10.2014 року, як теплопостачальна організація, з 01.11.2014 року є виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання (а. с. 28).
Відповідно до п. 2.1 статуту КП «УЖКГ» в редакції, затвердженій рішенням Славутицької міської ради 20.08.2020 року за № 1942-71-VІІ, підприємство створене з метою надання послуг зі здійснення діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам та надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у порядку, встановленому законодавством ( а. с. 19-24).
Постачання теплової енергії позивачем здійснюється на підставі ліцензії серії АГ №500119, виданої 01.12.2010 року Національною комісією регулювання електроенергетики України, яка відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.11.2015 року № 2700, переоформлена на безстрокову ( а. с. 16-18).
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875- ІV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ, який введений в дію з 01.05.2019 року, та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07. 2005 року № 630.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875- ІV, чинного на час виникнення спірних відносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Як зазначено у п. 7 статті 26 вказаного Закону, договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.
Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення
Типовий договір затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 933). До позовної заяви позивачем додано договір, який розроблено на підставі типового договору, і який розміщений на офіційному сайті КП «УЖКГ» http://www.ugkh-slavutich.org.ua/index.php/golovna/dogovir-priednannya ( а. с. 37-42).
Виходячи зі змісту пункту 7 статті 26 Закону № 1875- ІV, вказаний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Шляхом фактичного споживання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води відповідач приєднався до умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за яким КП «УЖКГ» зобов`язалося своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та гарячої води, а відповідач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договорами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач від зазначених послуг не відмовлявся, будь-яких актів-претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання в періоди їх надання не надсилав.
Відповідно до п. 3 розділу VІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2189-VІІІ договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Послуги із забезпечення тепловою енергією у вигляді централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою місця проживання відповідача надавалися КП «УЖКГ», позивачем у справі, згідно з Правилами надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
За змістом статті 14 вказаного Закону залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група -житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 2189-VІІІ ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством, відповідно до ст. 13 Закону України «Про теплопостачання» в редакції Закону № 1959-VIII від 21.03.2017, віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання.
Тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг, встановлені постановами НКРЕКП, № 1025 від 09.06.2016 року (постанова про внесення змін № 1101 від 09.06.2016 року), а також рішеннями виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 632 від 20.10.2017 року та № 739 від 08.12.2017 року (а.с. 29-36, 43-45).
Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875- ІV на споживача покладено, зокрема, обов`язок оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Обов`язок сплачувати надані житлово - комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, покладено на споживача і п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ.
Абзацом 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630).
Згідно із ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до положень ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Виходячи з цього, відповідач повинен виконувати обов`язок по оплаті наданих протягом кожного місяця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, про що зазначено у п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630.
Згідно з копією особового рахунку № НОМЕР_1 від 12 січня 2021 року, ОСОБА_1 , власник квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , за період з 30.11.2017 року по 31.12.2020 року має заборгованість в сумі 27910,04 гривень, розмір якої відповідачем не спростований.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з обґрунтованістю доводів позивача про необхідність задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 27910,04 гривні, яка виникла з 30.11.2017 року по 31.12.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2270 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2270 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265, 280-282 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 27910 гривень 04 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2270 гривень.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається через Славутицький міський суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства», код ЄДРПОУ 31476318, адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа - ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа - ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа - ОСОБА_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Повне заочне рішення складено 23 квітня 2021 року.
Суддя Н. С. Бабич
- Номер: 2/377/123/21
- Опис: про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалання та гарячого водопостачання
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 377/69/21
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Бабич Н.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.02.2021
- Дата етапу: 05.02.2021