Справа № 2-2995/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.  

      «19» квітня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

 Головуючого – судді Шестакової З.С.

 при секретарі –           Пометій Є.Т.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:  

      Позивач звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на такі обставини.

 Він перебуває у законному шлюбі із відповідачем з 06.07.1996 року, зареєстрованому у відділі реєстрації актів цивільного стану  по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 306.

 Від цього шлюбу подружжя неповнолітніх дітей немає.

 З липня 2002 року подружжя припинило спільне проживання і ведення спільного господарства через те, що в них несумісні характери, різні погляди на спільне життя, ведення господарства.

 Розірвати шлюб в органах РАЦС він немає можливості, оскільки не підтримує жодних стосунків з відповідачем в зв’язку з чим вимушений звернутись до суду.       

Враховуючи той факт, що шлюбні стосунки фактично припиненні, бажання примиритися не має, у нього склалась інша сім’я, позивач просить суд задовольнити позов.

 Позивач у судовому засіданні не з’явився від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач в судове засідання не з’явилась,  про день слухання  справи була повідомлена належним чином, причини її неявки суду невідомі. Суд, з'ясувавши думку інших учасників процесу, вважає за можливе слухати справу у порядку ст. 224 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Відповідно   до ч. 2 ст. 112 СК України   , « Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення ».

 Як було встановлено судом, позивач перебуває у законному шлюбі із відповідачем з 06.07.1996 року, зареєстрованому у відділі реєстрації актів цивільного стану  по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 306 (а.с.5).

 Від цього шлюбу подружжя неповнолітніх дітей немає.

 З липня 2002 року подружжя припинило спільне проживання і ведення спільного господарства через те, що в них несумісні характери, різні погляди на спільне життя, ведення господарства.

 У позивача фактично склалась інша сім’я.

 Майнового спору у подружжя немає. Примирення сторін та збереження сім’ї неможливо.  

 Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім  інтересам, а тому шлюб слід розірвати.

 На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15,213-215,224,227,228 ЦПК України, ст. 110,112 СК України, суд  

  вирішив:  

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

 Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 06.07.1996 р. у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції  Дніпропетровської області, актовий запис № 306 - розірвати.

 При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути  з ОСОБА_1  державне мито у розмірі 17 грн. на користь держави, а ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

  Суддя: