Справа №122/2007
Рішення
іменем України
22 березня 2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої- судді Теремецької Н.Ф.,
при секретарях: Костенко-Молочковій СВ., Воробей М.М., з участю:
позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2., представника відповідача Гарнаги П.А., представника третьої особи Боровика С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська атомна електростанція", третя особа Первинна профспілкова організація Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська атомна електростанція" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
УСТАНОВИВ:
В січні 2007 року до суду звернувся ОСОБА_1. з позовними вимогами до Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська атомна електростанція", які в процесі судового розгляду уточнив та просив поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, поновити строк звернення до суду, а також просив стягнути з відповідача судові витрати в сумі 557 гривень70 копійок.
У судовому засіданні позивач та його представник просили задовольнити позовні вимоги, пославшись на те, що відповідач незаконно звільнив його з роботи у зв'язку із прогулом без поважних причин згідно п.4 ст.40 КЗпП України. Суду позивач пояснив, що прибувши на ДСП „ЧАЕС" та виявивши, що забув перепустку, прийняв всі заходи для того, щоб дістатися до свого робочого місця, лише після відмови йому в цьому працівника комендатури, він повернувся до м.Славутича за перепусткою. Протягом місяця не зміг звернутися до суду, оскільки хворів, а також ДСП "ЧАЕС" не своєчасно було надано документи, на підставі яких необхідно було складати позовну заяву.
Представник відповідача позов не визнав в повному обсязі, пославшись на те, що позивач був відсутній на роботі більше 3 годин без поважних причин.
Представник третьої особи підтримав позовні вимоги позивача, суду пояснив, що не дивлячись на те, що профспілковим комітетом ДСП "ЧАЕС" було надано згоду на звільнення ОСОБА_1., але їхній висновок є передчасний внаслідок того, що відповідачем було поверхово проведено розслідування. Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. - позивач у справі, відповідно до наказу № 14-к від 14 січня 1993 року був прийнятий на роботу у відокремлений підрозділ "Чорнобильська атомна електростанція", правонаступником якої є ДСП "ЧАЕС"-
2
відповідач у справі, на посаду контролера технічного стану автотранспорту в гараж № 3 м. Прип'яті з 15 січня 1993 року(а.с. 5-7, 137 т.1).
Відповідно до наказу № 241 ос від 7 грудня 2006 року позивач був звільнений з роботи за прогул без поважних причин за п.4 ст.40 КЗпП України(а.с.4 т. 1).
Відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний
власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу ( в тому числі
відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1., позивач у справі, 26 жовтня 2006 року прибув на КПП "Семиходи" та виявив, що забув дома електронну карту-перепустку ( ЕКП), яка дає право проходу на охоронювану територію підприємства, де знаходилося робоче місце позивача. Пред'явивши працівнику охорони на КПП "Семиходи" свою стару перепустку, позивач пройшов до адміністративно-побутового корпусу № 1, звідки зателефонував безпосередньо начальнику зміни станції і намагався вирішити питання про його похід до свого робочого місця без ЕКП. Через деякий час помічник чергового коменданта йому повідомив, що він повинен звернутися до свого безпосереднього начальника. Після цього ОСОБА_1. зателефонував своєму безпосередньому начальнику - майстру цеху, і повідомив його про те, що він повертається до м.Славутича за ЕКП. Того ж дня ОСОБА_1. прибув на роботу об 11 годині 4 хвилини, тобто був відсутній на роботі протягом 3 годин і 19 хвилин, що підтверджується роздрукованою довідкою статистики проходів через засоби доступу АСКДП (а.с. 142 т.1).
Свідок ОСОБА_3. суду показала, що на підставі наказа генерального директора ДСП „ЧАЕС" № 1018 від 27.12.2006 року вона під готувала виправний табель робочого часу, в якому поставила фактично відпрацьований робочий час ОСОБА_1. за 26.10.2006 року.
Порядок допуску працівників на ДСП "ЧАЕС" регулюється Положенням про контрольно-пропускний режим на КПП "Семиходи" та охоронюваних зовнішніх об'єктах ЧАЕС, 64 П-С", затвердженим директором ДСП „ЧАЕС" 16.01.2004 року та Інструкцією про пропускний, внутрішньооб"єктовий режим та роботу бюро перепусток на ЧАЕС, 62Е-С", затвердженою директором ДСП „ЧАЕС" 01.07.2005 року.
Відповідно до п.3.2.7 Положення 64 П-С, у виключних випадках, у разі прибуття на КПП "Семиходи" працівника ДСП "ЧАЕС", що забув свій пропуск, який дає право проходу через КПП, працівник по телефону повідомляє начальника цеху або його заступника про відсутність пропуску, а вже вони - начальника зміни станції, який повідомляє позитивне чи негативне рішення про допуск працівника через КПП. На підставі позитивного рішення начальника зміни станції, який вирішує питання про допуск працівника через КПП, працівник КПП робить відповідні записи у спеціальному журналі, попереджує працівника про порушення їм звичайного порядку проходу через КПП і дозволяє прохід працівника через КПП. Про пропуск працівника співробітник КПП передає інформацію у відділ режиму та фізичного захисту ЧАЕС для прийняття до працівника заходів впливу за порушення звичайного порядку проходу через КПП(а.с. 64-133 т.2).
Як вбачається з розділу 3 Інструкції 62 Е-С прохід працівника ДСП "ЧАЕС", що не має перепустки, здійснюється за загальними правилами проходу відвідувачів. Тобто службовою запискою начальник цеху або його заступник повідомляють бюро перепусток про згоду на прохід працівника і призначають особу, що буде супроводжувати його на території ЧАЕС та нести відповідальність за порядок проходження КПП. На підставі службової записки, працівнику видається електронна картка пропуск "Відвідувач", що фіксується у відповідному журналі і у супроводі відповідальної особи він проходить на своє робоче місце(а.с. 24-112 т.1 ).
Цей порядок пітверджено також показаннями свідка ОСОБА_4.
Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, представник відповідача посилався на те, що позивач діяв не у відповідності із правилами, встановленими вищевказаною
3
Інструкцією та Положенням, які він повинен знати, та звернувся не до начальника цеха, а безпосередньо до начальника зміни станції.
Як вбачається з показань свідка ОСОБА_5, -начальника зміни станції, він точно не пам"ятає, чи телефонував йому позивач 26.10.2006 року та казав, що забув перепустку, але не виключає такої можливості.
Як видно з кваліфікаційної характеристики позивача, копія якої долучена до справи, в обсяг його знань не входить знання вищевказаного Положення та Інструкції (а.с. 113 т.1 ).
При видачі електронно-контрольної перепустки(ЕКП) 29.07.2002 року з позивачем було проведено інструктаж, про що відмічено в картці обліку видачи ЕКП, копія якої долучена до матеріалів справи(а.с. 63 т.2), але вищевказані Положення та Інструкція були прийняті значно пізніше. Крім того, представником відповідача не надано суду доказів, які підтверджували те, що ОСОБА_1. ознайомлений з цим Положенням та Інструкцією.
Твердження представника відповідача про те, що позивач взагалі не перебував на території ДСП „ЧАЕС" 26.10.2006 року в період часу з 7.45 годин до 11.04 години, оскільки відсутній запис в „Журналі обліку порушень контрольно-пропускного режиму і радіаційної безпеки КПП „Семіходи" та „Журналу отримання перепусток КПП „Семиходи", спростовуються перепусткою, копія якої долучена до матеріалів справи, яка не була вилучена у позивача при заміні на ЕКП(а.с. 26 т.2 ). Крім того, свідок ОСОБА_6.- помічник чергового коменданта, у судовому засіданні показав, що він бачив позивача біля входу в адміністративно-побутовий корпус № 1 ДСП ЧАЕС 26.10.2006 року у період з 7 годин 30 хвилин до 8 годин.
Згідно показань свідка ОСОБА_7. 26.10.2006 року о 7 годині 50 хвилин йому зателефонував позивач та повідомив, що забув перепустку, і оскільки він телефонував начальнику зміни станції, в службу режиму фізичного захисту, але від них не надійшло ніякої відповіді, тому він повертається за перепусткою в м.Славутич.
Зазначені докази свідчать пор те, що ОСОБА_1. вживав заходи для того, щоб дістатися до свого робочого місця.
Показання свідка ОСОБА_8. - начальника цеху, про те, що позивач 26.10.2006 року з приводу того, що він забув перепустку, до нього не звертався, не спростовують доказів тієї обставини, що позивач вживав можливих заходів для проходу на своє робоче місце.
Таким чином судом не вбачається підстав для визнання причини відсутності ОСОБА_1. на роботі 26 жовтня 2006 року більше трьох годин неповажною.
Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Згідно довідки ДСП „ЧАЕС" № 461 від 07.02.2007 року середньомісячна заробітна плата позивача, обчислена відповідно до Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" становить 1686, 38 гривень, середньоденна заробітна плата становить 129, 72 гривні.
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 8 грудня 2006 року по 22 березня 2007 року, тобто за 3 місяці 14 днів ( 3 х 1686,38 + 129,72 х 14) становить 6875 гривень 22 копійки.
Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у справах звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
4
Як вбачається з пояснень позивача, копію наказу він отримав в день звільнення, тобто 7 грудня 2006 року.
Згідно ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних прчин строків, установлених ст.233 КЗпП України, суд може поновити ці строки.
Як пояснив позивач в суді причиною пропуску строку звернення до суду є те, що в нього було загострення гіпертонічної хвороби II ступеню та неврит трійчатого нерву зліва, що підтверджується копією виписки № 54 з медичної карти амбулаторного хворого.
Крім того, в установлений строк не було надано відповідачем документів для оформлення позовної заяви.
За таких обставин суд приходить до висновку, що дані причини є поважними для пропуску строку і вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає судовий збір на користь держави в розмірі, передбаченому ст.3 Декрету КМУ „Про державне мито" №007-93 від 21.01.93 та витрати на інформаційно-техніче забезпечення розгляду справи.
Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги юриста або іншого фахівця у галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Наданою до суду розпискою про оплату послуг адвоката визначено розмір витрат, пов"язаних з наданням правової допомоги, та квитанціями на оформлення довіреності в сумі 557 гривень 70 копійок.
Згідно ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено, судові витрати присуджуються позивачеві повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Поновити позивачу строк звернення до суду.
Позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 на роботі у державному спеціалізованому підприємстві "Чорнобильська атомна електростанція" на попередній посаді - переробника РАВ четвертого розряду цеху переробки твердих радіоактивних відходів державного спеціалізованого підприємства „Чорнобильська АЕС".
Стягнути з державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська атомна електростанція" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу на суму 6875 гривень 22 копійки та судові витрати - 557 гривень 70 копійок, всього на загальну суму 7432 гривні 92 копійки.
Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 74 гривні 32 копійки, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині поновлення на роботі.
Заява про апеляційне оскарження цього рішення може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Славутицький міський суд.