Справа № 158/470/21

Провадження № 3/0158/200/21

                                        П О С Т А Н О В А

                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року                                                                                                 м. Ківерці

Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в Управлінні лісового господарства м. Житомир,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

                                                     В С Т А Н О В И В

13.02.2021 року о 18 год. 05 хв., ОСОБА_1 , по вул. Чкалова в м. Ківерці Волинської області, керував автомобілем марки «Renault Duster», державний номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота та, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином проінформований про час та місце розгляду справи.

Оцінюючи те, що ОСОБА_1 знав про розгляд матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, викликався у судове засідання, в тому числі через судове оголошення, суд констатує, що він достеменно знав про дане судове провадження, однак, з моменту складання протоколу по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, відтак, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, а тому, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що слід вирішити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 ст.130 КУпАП в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, підлягають з`ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 2.5 ПДР - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто у відмові від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у передбаченому законом порядку, повністю стверджується доказами, які містяться у матеріалах справи в їх сукупності, які належним чином оцінені судом з точки зору їх належності та допустимості.

Зокрема, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 457712 від 13.02.2021 року, цього ж числа о 18 год. 05 хв., ОСОБА_1 , по вул. Чкалова в м. Ківерці Волинської області, керував автомобілем марки «Renault Duster», державний номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота та, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився (а.с.2).

Дані обставини підтверджуються відеозаписом із бодікамери поліцейського, згідно якого відслідковуються події 13.02.2021 року, на яких вбачається відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 в присутності двох свідків.

Згідно довідки ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області № 1899 від 19.02.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має повторності вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП. Даному громадянину 30.03.2004 року було видано посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.5).

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву у суду.

Таким чином, ОСОБА_1 , щодо якого були об`єктивні підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп`яніння та в будь-якому випадку не мав права ігнорувати вимоги п. 2.5 ПДР, оскільки «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі». Аналогічна позиція висловлена Європейським Судом у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 року, заяви № 15809/02 і № 25624/02).

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Правопорушення, за вчинення якого притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відноситься до Глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку» у зв`язку з чим, при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З врахування наведеного, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищенаведене, вважаю за доцільне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 251, 252, 283-285 КУпАП, суд, -

                                                         П О С Т А Н О В И В

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік

В разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення постанови про накладення стягнення, штраф стягнути у подвійному розмірі.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Ківерцівського районного суду                                                                Ю.Л. Сіліч