САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

 Справа № 2-684/10

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 22 квітня 2010 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

 головуючого судді                               Кушнірчука Р.О.

 за участю секретаря                               Шаповал Є.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми,     -  

ВСТАНОВИВ:  

  14 лютого 2010р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми.  

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував, тим що вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2007р. відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та йому призначено покарання в виді обмеження волі строком на 2 роки без позбавлення права керування транспортними засобами з  застосуванням ст. 75 КК України. На його користь з відповідача було стягнено в рахунок відшкодування моральної шкоди 25000грн.  

На виконання вироку суду ним в Самарському районному суді  м. Дніпропетровська 22.01.2008р. був отриманий виконавчий лист та наданий для примусового виконання в Самарський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління   юстиції.  

Згідно довідки № 10749 від 26.10.2009 року, виданої Самарський відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління, за період з січня 2008р. по листопад 2009р. відповідачем сплачені такі суми 30.05.2008р. – 3000грн.; по 259 грн. – 1.07.2008р., 18.08.2008р., 31.10.2008р., 23.01.2009р., а всього 4000грн.  

Таким чином, станом на  дату звернення позивача до суду з позовом, відповідач виконав встановлені вироком суду зобов’язання частково. За несвоєчасне виконання грошового зобов’язання відповідач повинен сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.  

Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь інфляційну суму в розмірі 6638грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 1269 грн. 32 коп., а всього 7907 грн. 32 коп.  

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просила стягнути на користь позивача   інфляційну суму в розмірі 6638грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 1269 грн. 19 коп., а всього 7907 грн. 19 коп.  .  

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, зазначивши в своїх запереченнях про те, що він не має можливості сплатити всю суму відразу, вважає, що утримання повинно здійснюватися з його заробітної плати в порядку виконавчого провадження, а вирок   Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2007р   суду, не є тим рішенням, яке   може бути підставою  для виникнення  цивільних прав та обов’язків, в розумінні ст. 11 ЦК України.    

 Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши докази по справі, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська  від 11 грудня 2007р. відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та йому призначено покарання в виді обмеження волі строком на 2 роки без позбавлення права керування транспортними засобами з  застосуванням ст. 75 КК України. Крім того, за вказаним вироком, який набрав законної сили 27.12.2007 року, з відповідача на користь  позивача було стягнено в рахунок відшкодування моральної шкоди 25000 грн.  (а.с. 5 – 13).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, падати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  

Пункт 3 ч. 2 ст. 11 ЦК однією з підстав виникнення обов'язків встановлює завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.  

Згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України  рішення суду  може бути підставою  для виникнення  цивільних прав та обов’язків.  

Оскільки вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська   від 11 грудня 2007р. з відповідача ОСОБА_2 стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди 25000 грн. на користь позивача, то його о  бов'язок відшкодувати шкоду зводиться до сплати грошей, відтак, є грошовим зобов'язанням.

Статтею 625 ЦК встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що з набранням законної сили вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2007 р. - у відповідача виник обов’язок, щодо сплати позивачу моральної шкоди в сумі 25000 грн., що є грошовим зобов’язанням відповідача перед позивачем.  

Суд не може погодитися з твердженнями відповідача, що вирок суду, це не рішення до якого можливо застосувати п. 5 ст. 11 ЦК України, оскільки в розумінні ст.. 321 КПК України, вирок – це рішення суду першої інстанції щодо винуватості або невинуватості підсудного і про застосування або незастосування до нього покарання. Вирок суду, який набрав законної сили, має обов’язковий характер для всіх підприємств, установ організацій, посадових осіб та громадян і підлягає виконанню.

Законом України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі не виконання рішення суду у добровільному порядку, воно виконується примусово. В судовому засіданні було встановлено та не заперечувалося відповідачем, що він не виконав в добровільному порядку вирок суду в частині стягнення з нього моральної шкоди, тому стягнення на користь позивача здійснюється в примусовому порядку. Таким чином, суд приходить до висновку, що порушення виконання грошового зобов’язання відбулося з вини відповідача.  

Згідно  ст. 610 ЦК України  порушенням зобов’язання  є його  невиконання.            

Відповідно ст. 625  ЦК України боржник не звільняється  від  відповідальності за неможливість  виконання ним  грошового зобов’язання та зобов’язаний  сплатити  суму боргу  з урахуванням встановленого  індексу  інфляції за весь  час прострочення , а також три проценти  річних від простроченої суми.      

Інфляція за період з 1.01.2008р. по 31.10.2009р. складає (122,3 х 110,1) 134,7%.

З урахуванням часткової сплати відповідачем стягненої вироком суду суми інфляційна сума розраховується таким чином за наступними періодами :

За період з 1.01.2008р. по 30.05.2009р. інфляція склала 114,5%,  25000 з 114,5% = 28625 – 25000 = 3625грн.

За червень 2008р. інфляція склала 100,8%, 25000 – 3000 = 22000 х 100,8% = 22176 – 2200 = 176грн.

За період з 1.09.2008р. по 31.10.2008р. інфляція склала (101,1 х 101,7) 102,8%, 22000 – 500 = 21500 х 102,8% = 22102 – 21500 = 602грн.

За період з 1.11.2008р. по 31.12.2008р. інфляція склала (101,5 х 102,1) 103,6%, 21500 – 250 = 21250 х 103,6% = 22015 – 21250 = 765грн.

За період з 1.02.2009р. по 31.10.2009р. інфляція склала 107%, 21250 – 250 = 2100 х 170% = 22470 – 21000 = 1470грн.

Всього інфляційна сума складає ( 3625 + 175 + 602 + 765 + 1470 ) 6638грн.

 Що стосується 3% річних за період з 27.12.2007р. по 30.11.2009р. ( 705 днів ) по періодам складає:

З  27.12.2007р. по 29.05.2008р. – 155 днів, 25000 х 3% : 365 х 155 = 318,49грн.

З 31.05.2008р. по 30.06.2008р. – 31 день, 2500 – 300 = 22000 х 3% : 365 х 31 = 56,05грн.

З 2.07.2008р. по 17.08.2008р. – 47 днів, 22000 – 250 = 21750 х 3% : 365 х 47 = 84,02грн.

З  19.08.2008р. по 30.10.2008р. – 73 дні, 21750 – 250 = 21500 х 3% : 365 х 73 = 129грн.

З 1.11.2008р. по 22.01.2009р. – 83 дні, 21500 – 250 = 21250 х 3% : 365 х 83 = 144,97грн.

З 24.01.2009р. по 27.11.2009р. – 308днів, 21250 – 250 = 21000 х 3% : 365 х 308 = 531,61грн.

З 28.11.2009 р. по 30.11.2009 р. – 3 лні, 21000 – 500 = 20500 х 3%:365х3=5,05 грн.

Всього 3% річних від простроченої суми складає ( 318,49 + 56,05 +84,02 + 129 + 144,97 + 531,61 + 5,05 ) 1269 грн. 19 коп.

В силу вимог  ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно  стягнути  понесені ним судові витрати, які складаються з : - 120 грн. сплачених за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1) та  79 грн. 07 коп. судовий збір (а.с. 2).

Керуючись  ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215,  218 ЦПК  України,  ст.11, ст.509, ст. 510, ст.610, ст.614, ст.625  ЦК  України, суд ,-

   В  И  Р  І  Ш  И  В:  

 Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційну суму в розмірі 6638грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 1269грн. 19 коп., а всього 7907грн. 19грн.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені ним витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн. та судовий збір у розмірі 79грн. 07коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  

Головуючий суддя:                                                     Р.О. Кушнірчук  

  САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

 Справа № 2-684/10

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

(вступна та резулятивна частина)  

 22 квітня 2010 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

 головуючого судді                               Кушнірчука Р.О.

 за участю секретаря                               Шаповал Є.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми,     -  

Керуючись  ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215,  218 ЦПК  України,  ст.11, ст.509, ст. 510, ст.610, ст.614, ст.625  ЦК  України, суд ,-

   В  И  Р  І  Ш  И  В:  

 Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційну суму в розмірі 6638грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 1269грн. 19 коп., а всього 7907грн. 19грн.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені ним витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн. та судовий збір у розмірі 79грн. 07коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  

Головуючий суддя:                                                     Р.О. Кушнірчук