28.04.21

22-ц/812/563/21

У Х В А Л А

23 квітня 2021 року                                                    м. Миколаїв

                                                                                  справа № 482/2159/17

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

       головуючого Тищук Н.О.,

       суддів: Кушнірової Т.Б., Лівінського І.В.,

       із секретарем Богуславською О.М.,

розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Тимошина Ю.В. про призначення додаткової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 до

ОСОБА_1

про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Миколаївського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

У судовому засіданні 23 квітня 2021 року представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Тимошиним Ю.В. заявлено клопотання про призначення додаткової автотоварознавчої експертизи, яку апелянт вважає за необхідне доручити Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставити питання: яка середня вартість транспортних засобів із застосуванням відповідних вартісних даних КТЗ: автомобіля ЗИЛ 4331 (вантажний самоскид) синього кольору, 1990 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ; автомобіля МАЗ 8926 (причіп бортовий) синього кольору, 1978 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 ; та автомобіля ГАЗ модель 4301, 1994 року випуску об`єм двигуна 6230 м3. У розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи та транспортні засоби.

Позивачка ОСОБА_2 , діючи через свого представника, вважала клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

При вирішення даного питання суд виходить з наступного.

Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27 серпня 2018 року у справі було призначено автотоварознавчу експертизу, висновками якої визначено вартість транспортних засобів станом на 1 листопада 2018 року: автомобілю ГАЗ 4301, 1994 року випуску – 109 788 грн., автомобілю ЗИЛ 4334, 1990 року випуску – 275 741 грн., мопеду KANUNI, 2012 року випуску – 8 240 грн., автомобілю МАЗ 8926, 1978 року випуску – 52 283 грн. (а.с. 150-166, 172-189, 196-213, 219-236 том І).

Клопотання представника апелянта у суді апеляційної інстанції про призначення додаткової експертизи мотивоване тим, що при проведенні попередньої експертизи процедура оцінки відбувалась на підставі порівняльного аналізу з застосуванням, зокрема, комп`ютерної програми «Auto VIN”, яка на думку апелянта, містить інформацію лише про запропоновану продавцем вартість транспортного засобу, але не має інформації про фактичну ціну, за яку транспортний засіб було продано. Також порівняльний аналіз не враховує усіх складових, що впливають на кінцеву вартість транспортних засобів, тому не сприяє визначенню їх реальної вартості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Відповідно до частини 1 статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" роз`яснено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143 - 150 ЦПК, Законом України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII ("Про судову експертизу", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5), та враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15) з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав.

Згідно п.п. 3.1-3.2 Наказу від 24.11.2003 № 142/5/2092,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за № 1074/8395 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є порівняльний підхід.

Порівняльний підхід ґрунтується на аналізі цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках КТЗ, з відповідним коригуванням, що враховує відмінності між об`єктом порівняння та об`єктом оцінки.

Під первинним слід розуміти ринок нових КТЗ, під вторинним - ринок КТЗ, які були в користуванні.

Для визначення вартості за порівняльним підходом використовуються статистично усереднені цінові дані КТЗ, які були відчужені в Україні, за умов, що вони відповідають змісту поняття "ринкова вартість", зокрема ґрунтуються на даних ринку КТЗ і зведені в довідниках, до яких висуваються вимоги щодо науковості, об`єктивності, об`ємності інформації.

Найбільш вірогідним методом порівняльного підходу до оцінки КТЗ є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ.

За цим методом вартість визначається на базі середньої ціни продажу (пропозиції) ідентичного КТЗ з відповідним строком експлуатації. Подальше коригування враховує різницю між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об`єкта порівняння та об`єкта оцінки.

У своєму клопотанні про призначення додаткової експертизи апелянт просить поставити на вирішення ті ж питання, які були поставлені перед експертом при призначенні експертизи судом першої інстанції, проте проведення екпертизи просить доручити іншій експертній установі. При цьому доводів щодо компетенстності експерта чи сертифікації експертної установи, яка надала попередній висновок, апелянт не зазначає. Крім цього, в суді першої інстанції клопотання про призначення додаткової експертизи не заявлялось.

Оскільки за приписами пункту 3.1 розділу ІІІ Методики, основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є порівняльний підхід, а інші підходи застосовуються тільки у випадках, коли порівняльний підхід застосувати не можливо (пункти 3.3, 3.7), то призначення додаткової експертизи суд вважає недоцільним.

Керуючись статтями 12, 103, 116, 118, 367, 381 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Тимошина Ю.В. про призначення додаткової автотоварознавчої експертизи відмовити.

Апеляційний розгляд цивільної справи продовжити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий                                        Н.О.Тищук

Судді:                                                Т.Б.Кушнірова

       І.В.Лівінський

---------------------------------

Повну постанову складено 28 квітня 2021 року