Справа № 2-2931/10

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.  

      «24» березня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

 Головуючого – судді Шестакової З.С.

 при секретарі –           Пометій Є.Т.

 за участю позивача - ОСОБА_1  

 відповідача –              ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  

встановив:  

      Позивач звернулась до суду із позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на такі обставини.

 Вона перебуває у законному шлюбі із відповідачем з 24.03.2001 року, зареєстрованому у відділі реєстрації актів громадянського стану Нікопольського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 143.

 Від цього шлюбу подружжя має дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

 З лютого 2008 року подружжя припинило спільне проживання і ведення спільного господарства через постійні сварки, які виникали внаслідок того, що кожен має різні погляди на життя та ведення спільного господарства.  

 Враховуючи той факт, що подружжя тривалий час сумісно не проживає, бажання проживати разом не мають, спільного господарства не веде, просить суд задовольнити позов.

 Позивач у судовому засіданні позов підтримав, на його задоволенні наполягав.

 Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Відповідно   до ч. 2 ст. 112 СК України   , « Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення ».

 Як було встановлено судом, позивач перебуває у законному шлюбі із відповідачем з 24.03.2001 року, зареєстрованому у відділі реєстрації актів громадянського стану Нікопольського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 143 (а.с.5).

 Від цього шлюбу подружжя має дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

 З лютого 2008 року подружжя припинило спільне проживання і ведення спільного господарства через постійні сварки, які виникали внаслідок того, що кожен має різні погляди на життя та ведення спільного господарства.  

 Майнового спору у подружжя немає. Примирення сторін та збереження сім’ї неможливо.  

 Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім  інтересам, а тому шлюб слід розірвати.

Також у відповідності   зі ст. 88 ЦПК України   з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн. 00 коп., сплачені позивачем при подачі позовної заяви (а. с.1,2).

 На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15,88,213-215 ЦПК України, ст. 110,112 СК України, суд –

  вирішив:  

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

 Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 24.03.2001 р. у відділі реєстрації актів громадянського стану Нікопольського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 143, від якого є син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - розірвати.

 При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути  з  ОСОБА_2 державне мито у розмірі 17 грн. на користь держави, а ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

 Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 8 грн.50 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

  Суддя: