Справа № 2 –821/10.

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.  

 „07” квітня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

 Головуючого –       судді    Шестакової З.С.,

 при секретарі –                    Пометій Є.Т.,

 за участю відповідача –        ОСОБА_1,

 представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в спілкуванні та вихованні дитини, суд

  встановив:  

 Спочатку до суду з позовом звернулася ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну способу участі у вихованні дитини. Ухвалою суду від 07 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 залишені без розгляду.      

Згодом ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про усунення перешкод в спілкуванні дитини.

Свої вимоги мотивує тим, що, з 01.07.2006 він перебуває у законному шлюбі із ОСОБА_3  

Від цього шлюбу подружжя має дитину – доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З грудня 2007 року між ним та ОСОБА_3 шлюбні відносини фактично припинились.

Після припинення шлюбних відносин неповнолітня ОСОБА_4 проживає зі своєю матір’ю ОСОБА_3 при цьому він постійно турбувався про дитину, надавав фінансову допомогу, а з лютого 2008 року згідно рішення суду сплачує аліменти.

Незважаючи на право спілкування з дитиною, ОСОБА_3 всіляко перешкоджала йому у цьому а саме: влаштовувала скандали, подавала заяви у міліцію та надавала невірну інформацію, а також залякувала його притягненням до кримінальної відповідальності.

Для вирішення питання спілкування з дитиною ОСОБА_1 звернувся до органу опіки та піклування з заявою про встановлення порядку його участі у вихованні доньки та зустрічей з нею.

Так рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 163/2 від 12.03.2008 були встановлені дні та години його зустрічей з донькою, а саме:  середа, субота з 16-00 по 18-00 годин в присутності матері.

Однак ОСОБА_3 відмовилась виконувати вказане рішення та продовжує перешкоджати йому у спілкуванні з донькою та прийняті участі в її вихованні.

Враховуючи вищевикладене він вимушений звернутись до суду за захистом свого права, просив суд задовольнити позовні вимоги та зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у вихованні та спілкуванні з донькою та просив надати йому зустрічі щотижня: понеділок та середу з 15-00 до 18-00 годин; у неділю з 15-00 до 19-00 годин .    

 ОСОБА_3 у судовому засіданні 01.07.2009 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, просила суд встановити дні та години зустрічі ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 у неділю з 16-00 год. по 17-00 год. у присутності матері, оскільки  ОСОБА_1 порушує спосіб своєї участі у вихованні дитини, забирає у неї дитину та покидає межі домоволодіння. Поведінка ОСОБА_1 неадекватна поведінці нормальної людини, так як він вживає наркотики, в зв’язку з чим вона знаходиться у постійній напрузі від переживань за свою дитину.

В останні судові засідання ОСОБА_3 не з’явилась, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, ухвалою суду від 07 квітня 2010 року визнано, що неявка до суду для участі у судовому засіданні ОСОБА_3 та її представника не є поважною.

 Представник третьої особи про день слухання справи був належним чином повідомлений, надав суду заяву, де просив слухати справу без представника органу опіки та піклування.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до   ст. 141 СК України   мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від тинини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.  

Згідно   ч. 2  ст. 159 СК України    суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

 Як було встановлено судом, сторони перебували у законному шлюбі з 01 липня 2006 року.

Від цього шлюбу подружжя має дитину – доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З грудня 2007 року сторони фактично припинили шлюбні відносини та неповнолітня ОСОБА_4 залишилася проживати зі своєю матір’ю ОСОБА_3

Батько дитини ОСОБА_1 бажає приймати участь у вихованні та утриманні доньки ОСОБА_4, але відповідач ОСОБА_3 всіляко перешкоджала йому у цьому а саме: влаштовувала скандали, подавала заяви у міліцію та надавала невірну інформацію, а також залякувала його притягненням до кримінальної відповідальності.

Для вирішення питання спілкування з дитиною ОСОБА_1 звернувся до органу опіки та піклування з заявою про встановлення порядку його участі у вихованні доньки та зустрічей з нею.

Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 163/2 від 12.03.2008 були встановлені дні та години його зустрічей з донькою, а саме:  середа, субота з 16-00 по 18-00 в присутності матері.

Однак ОСОБА_3 відмовилась виконувати вказане рішення та продовжує перешкоджати йому у спілкуванні з донькою та прийняті участі в її вихованні.

Відповідно до ст. 141 СК України позивач ОСОБА_1 має рівні права та обов’язки щодо дитини, а тому мати дитини ОСОБА_3 безпідставно перешкоджає йому приймати участь у вихованні доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Доводи ОСОБА_3 про поведінку ОСОБА_1, порушення способу своєї участі у вихованні дитини, факту вживання їм наркотичних засобів, не можуть бути взяти судом до уваги з наступних підстав.

Так, факт безпідставного неповернення дитини до матері 01 січня 2008 року спростовується відповіддю в.о. головного лікаря Нікопольської станції швидкої медичної допомоги ОСОБА_5 від 10.04.2009 за № 50, згідно якої в цей день о 13-50 виїзною педіатричною бригадою надавалася медична допомога дитині ОСОБА_4 віком 5 місяців за місцем проживання батька дитини за адресою: АДРЕСА_1 з приводу гострого респіраторного захворювання.  

Інших доказів, які б підтверджували факти вживання ОСОБА_1 наркотичних засобів, проявлення насильства, порушення порядку спілкування та прийняття участі у вихованні дитини, який встановлений органом опіки та піклування, ОСОБА_3 суду не надала.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 від виховання та утримання дитини не усувався, проявляє турботу стосовно доньки, а також з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, та інших обставин, що мають істотне значення, а саме той факт, що між батьками склалися неприязні відносини, що під час спілкування батька з дитиною в присутності матері буде негативно впливати на морально-психологічний стан дитини, суд вважає доцільним встановити дні спілкування ОСОБА_1 з його неповнолітньою дитиною  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без присутності матери, - середа з 15-00 до 19-00 годин та неділя з 15-00 до 19-00 годин.

З урахуванням викладених обставин суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

 На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.10,11,14,15,212,213-215,218 ЦПК України, 141,159, СК України, суд

  вирішив:  

 Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_3 надавати ОСОБА_1 можливість спілкуватися з неповнолітньою дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити ОСОБА_1 дні спілкування з його неповнолітньою дитиною, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без присутності матери, - середа з 15-00 до 19-00 годин та неділя з 15-00 до 19-00 годин.

В іншому в позові відмовити.  

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

  Суддя: