Справа №2-683/10.

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.  

 29 квітня 2010 року. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі:    головуючого -  судді          Шестакової З.С.,

при секретарі -                    Пометій Є.Т.,  

за участю: позивача -                            ОСОБА_1,

відповідача -                        ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд  

  встановив:  

      Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП).  

 Свої вимоги мотивує тим, що 24 травня 2005 року приблизно в 11-00  год., водій ОСОБА_2, керував автомобілем ВАЗ-21061 державний номер НОМЕР_1 в м. Нікополі по вул. Херсонській з саморобним причепом державний знак НОМЕР_2, у якому були відсутні передбачені конструкцією страхувальні троси, не стежив за технічним станом транспортному засобу, внаслідок чого сталося розчеплення, що призвело до зіткнення причепу з автомобілем ПЕЖО-806 державний номер НОМЕР_3 під керуванням позивача.

 У результаті ДТП автомобіль ПЕЖО-806 державний номер НОМЕР_3 одержав механічні ушкодження: розрив переднього бамперу, ушкоджено облицювання радіатору, кришки капоту, лівої блок-фари, переднього лівого крила, бризговіка переднього лівого крила, панелі облицювання радіатору, підкрилки переднього лівого крила, вітрового скла, петлі кришки капоту, стійки вітрового вікна лівої, шумоізоляції капоту, диска переднього лівого колеса, облицювання задньої лівої двері, радіатору, важіль склоочищувача правого, облицювання повітропроводу, права піввісь (кардан приводу), диск, шини переднього правого колеса, диск, шини заднього правого колеса, шини заднього лівого колеса, переднього підрамника (балки переднього мосту), гальмовий диск правої передньої підвіски, АКБ, передня права  підвіска двері.          

 Відповідно до висновку фахівця - автотоварознавця розмір матеріальної шкоди складає 53489,88 грн.

Враховуючи те, що вина ОСОБА_2 доведена постановою Апостольського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2005 по адміністративної справи № 3-1923/05, якою було встановлено, що ОСОБА_2 порушив п.п. 2.3 б, 31.4.7 д Правил дорожнього руху України, та він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 50 грн., позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 53489,88 грн.  

 Також позивач вважає, що ОСОБА_2 зобов’язаний відшкодувати йому і моральну шкоду. Моральна шкода полягає в тому, що через ушкодження його автомобіля він інвалід другої групи переніс щиросердечні страждання, у нього були порушені нормальні життєві зв’язки, він змушений був на шкоду своїй родині та роботі витрачати час для ходіння по різним інстанціям; а саме, звертатися до фахівця для визначення розміру збитків, неодноразово ходити в суд для розгляду адміністративної справи, збирати документи. Тривалий час намагався врегулювати спір мирним шляхом.

 Моральну шкоду він оцінює в 10000 грн.

 Також позивач просив суд стягнути з відповідача судовий збір 543,40 грн. та 37,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.  

 Відповідача позовні вимоги позивача не визнав.  

 Не оспорював той факт, що 24 травня 2005 року приблизно в 11-00  год., він керував автомобілем ВАЗ-21061 державний номер НОМЕР_1 в м. Нікополі по вул. Херсонській з саморобним причепом державний знак НОМЕР_2, у якому були відсутні передбачені конструкцією страхувальні троси, під час руху причеп розчепився, та зіткнувся з автомобілем ПЕЖО-806 державний номер НОМЕР_3 яким керував позивач.

 З притягненням його до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124 КУпАП  погодився, постанову Апостольського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2005 неоскаржував.

 Він був присутній при огляді фахівцем – авто товарознавцем автомобілю ПЕЖО-806 державний номер НОМЕР_3, але не погодився з розміром матеріальної шкоди, визначеною фахівцем – авто товарознавцем.

 Вважає, що розмір матеріальної шкоди заподіяного в результаті ДТП не відповідає дійсності, так як в Акті №5/7 автотоварознавчого дослідження від 07.06.2005 року цей розмір було завищено, не виключає того, що в акт могли бути включені механічні ушкодження, які мали місця до настання ДТП.

 До того ж відповідач вважає, що Акт авто товарознавчого дослідження оформлено з порушеннями вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінці дорожньо-транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003 року, а саме розмір матеріальної шкоди носить категоричний характер, в той же час відповідно до вищезгаданої Методики висновки цього дослідження є достовірними тільки при додержанні ряду умов, при додержанні вихідних даних, оцінка яких є прерогативою суду.  

 Окрім того позивач просив суд врахувати той факт, що дорожньо-транспортна пригода сталася 24.05.2005 року, а позивач звернувся з позовом до суду тільки 15.05.2008 року    

 Також відповідач вважає, що і моральна шкода є необґрунтованою та завищеною так як вимоги в частині спричинення йому моральної шкоди на суму 10000 грн. не підтверджуються жодними доказами.

 Просив суд у позові ОСОБА_1 відмовити.

 Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

 Згідно   ч. 1    ст. 1166 ЦК України   шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

 Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.  

 Згідно   ч. 2    ст. 1187 ЦК України   шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.д.) транспортними засобами, що володіє, механізмом, іншим об'єктом, використання, збереження і зміст якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до   ч. 5 ст. 1187 ЦК України   особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.  

      Як встановлено судом, 24 травня 2005 року приблизно в 11-00  год., водій ОСОБА_2, керував автомобілем ВАЗ-21061 державний номер НОМЕР_1, який належав йому на праві власності, в м. Нікополі по вул. Херсонській з саморобним причепом державний знак НОМЕР_2, у якому біли відсутні передбачені конструкцією страхувальні троси, не стежив за технічним станом транспортному засобу, внаслідок чого сталося розчеплення, що призвело до зіткнення причепу з автомобілем ПЕЖО-806 державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1, який належав йому на праві власності.            

 Відповідно до Акту авто товарознавчого дослідження транспортного засобу №5/7 від 07.07.2005 р. в результаті ДТП  автомобіль ПЕЖО-806 державний номер НОМЕР_3 одержав механічні ушкодження: розрив переднього бамперу, ушкоджено облицювання радіатору, кришки капоту, лівої блок-фари, переднього лівого крила, бризговіка переднього лівого крила, панелі облицювання радіатору, підкрилки переднього лівого крила, вітрового скла, петлі кришки капоту, стійки вітрового вікна лівої, шумоізоляції капоту, диска переднього лівого колеса, облицювання задньої лівої двері, радіатору, важіль склоочищувача правого, облицювання повітропроводу, права піввісь (кардан приводу), диск, шини переднього правого колеса, диск, шини заднього правого колеса, шини заднього лівого колеса, переднього підрамника (балки переднього мосту), гальмовий диск правої передньої підвіски, АКБ, передня права  підвіска двері.            ОСОБА_3  був присутнім під час огляду транспортного засобу позивача та при проведенні автотоварознавчого дослідження 14.01.2005 р., і зауваження чи заперечення з його боку не надходили та у висновку експерта не відображені.

 У судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував, що з його вини трапилось ДТП та автомобіль ПЕЖО-806 державний номер НОМЕР_3 отримав механічні ушкодження.

Також вина ОСОБА_2 доведена постановою Апостольського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2005 по адміністративної справи № 3-1923/05, якою було встановлено, що ОСОБА_2 порушив п.п. 2.3 б, 31.4.7 д Правил дорожнього руху України, та він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.  

Відповідно   ч. 1 ст. 61 ЦПК України   обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до   ч. 3 ст. 61 ЦПК України   обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.  

Оцінюючи зібрані в справі докази, суд дійшов висновку, що шкода, яка заподіяна майну ОСОБА_1, підлягає відшкодуванню в повному обсязі ОСОБА_2, оскільки з його вини була заподіяна шкода майну позивача.

При встановленні розміру матеріальної шкоди суд посилався на Акт огляду транспортного засобу від 30.05.2005 року (а.с.6) та розрахунки наведені в Акті товарознавчого дослідження №5/7 від 07.07.2005 року (а.с.19-30). Інших розрахунків матеріальної шкоди нанесених позивачеві в результаті ДТП суду надано не було.  

Р озмір матеріальної шкоди, визначений висновком фахівця-автотоварознавця № 5/7 від 07.07.2005 р. складає 53489 ,88  грн.

Доводи відповідача про те, що ушкодження зазначені в Акті №5/7 від 07.07.2005 року не відповідають дійсності, відповідачем нічим не підтверджуються, натомість спростовуються актом  огляду транспортного засобу від 30 травня 2005 року та схемою автотранспортної пригоди. У вказаних документах зазначений перелік отриманих при даній дорожньо-транспортній пригоді  автомобілем ПЕЖО-806 державний номер НОМЕР_3 механічних ушкоджень,  з вказаними документами відповідач був ознайомлений та поставив під ними свій підпис. З тих же підстав суд не може взяти до уваги доводи відповідача про те, що деякі механічні ушкодження автомобіля  ПЕЖО-806 державний номер НОМЕР_3  включені до вищезазначених документів виникли до вказаної  дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, судом не встановлені обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за заподіяну шкоду відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України.

 У той же час вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

 Згідно   ст. 1167 ЦК України   моральна шкода, яка заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю, відшкодовується особою, яка заподіяла його, при наявності її провини, крім випадків, установлених частиною другої даної статті.

 Зважаючи на те, що шкода, яка заподіяна майну ОСОБА_1    в результаті ДТП, була заподіяна у результаті неправомірних дій ОСОБА_2 який порушив Правила дорожнього руху, суд дійшов висновку, що і моральну шкоду позивачеві також повинний відшкодувати відповідач.

 Моральна шкода, яка заподіяна позивачу, полягає в наступному.

Позивач інвалід другої групи, переніс щиросердечні страждання, через ушкодження його автомобіля у нього були порушені нормальні життєві зв’язки, він змушений був на шкоду собі та своїй родині, роботі витрачати час для ходіння по різним інстанціям; а саме, звертатися до фахівця для визначення розміру збитків, неодноразово ходити в суд для розгляду адміністративної справи, збирати документи. Тривалий час намагався врегулювати спір мирним шляхом.

 Виходячи з характеру протиправних дій та ступені вини відповідача; щиросердечних страждань, випробовуваних ОСОБА_1 у зв'язку з ушкодженням його майна, - суд, з огляду на вимоги виваженості, розумності і справедливості, дійшов висновку, що розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача повинен складати 5000 гр.

 Судом встановлено, що позивачем не був порушений загальний строк звернення до суду, встановлений ст. 257 ЦК України, тобто в межах трирічного строку.                                                                                    

 У відповідності зі   ст. 88 ЦПК України   з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати за судовий збір 534,9 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Також у відповідності зі   ст. 88 ЦПК України   з відповідача підлягають стягненню на користь держави витрати за судовий збір 8,50 грн. за стягнення моральної шкоди та 80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 217-218  ЦПК, 1166,1167,1187 ЦК України, суд

  вирішив:  

                     Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 53489,88 грн.; моральної шкоди 5000 грн.;  судовий збір в розмірі  534,9 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього до стягнення  59054 (п’ятдесят дев’ять тисяч п’ятдесят чотири) грн. 78 коп.  

      В іншому в позові відмовити.  

      Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі  8 (вісім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 80 (вісімдесят) грн.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги через суд першої інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя  :