Справа № 2-2733/09
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
14 грудня 2009 року. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого - судді Шестакової З. С.,
при секретарі - Пометій Є.Т.,
за участю: позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу.
Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачкою перебуває у шлюбі з 21 січня 1989 року. Від шлюбу подружжя мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Шлюбні відносини сторони припинили у червні 2002 року за тими підставами, що впродовж тривалого часу між подружжя постійно виникали суперечки та сварки.
З червня 2002 року вони проживають окремо та перестали вести спільне господарство.
Позивач не бажає зберігати шлюб та просить його розірвати.
Відповідач проживає за межами м. Нікополя. Неодноразово викликався до суду, але в судове засідання не з’явився. Судом до Солонянського районного суду Дніпропетровської області згідно із ст. 132 ЦПК України було направлено окреме доручення про допит відповідача, Двічі він викликався до суду, що підтверджується повідомленнями, але в судове засідання не з’явився, та ухвала була повернена без виконання. Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений, з позовом ознайомлений, в суд не з’явився без поважних причин та ніяких заяв від нього до суду не надходило, суд за згодою позивача вважає доцільним провести заочний розгляд справи.
Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного із подружжя, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 21 січня 1989 року. Від шлюбу подружжя мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, якій зараз проживає з матір’ю.
Судом встановлено, що у сім’ї ОСОБА_1 склалися напружені відносини, оскільки між ними постійно виникали суперечки та сварки.
Сторони у червні 2002 року припинили шлюбні відносини та разом не проживають, сімейні стосунки не підтримують та спільного господарства не ведуть.
З червня 2002 року відповідач постійно проживає у с. Дзержинівка, Солонянського району, Дніпропетровської області.
Детально вивчивши та оцінивши мотиви розлучення, повно та всебічно з’ясувавши фактичні відносини подружжя, суд приходить до висновку, що причини, які змусили позивача наполягати на розірванні шлюбу, являються обґрунтованими.
Позивач не бажає зберігати сім’ю, оскільки з 2002 року вони не підтримують ніяких стосунків
Крім того, згідно із ч. 4 ст. 56 СК України примушування до збереження шлюбних відносин є порушення права чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки розірвання шлюбу на підставі ч. 2 ст. 112 СК України.
Витрати, пов’язані з оформленням розірвання шлюбу повинні бути стягнені зі сторін.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212,214-215,217-218 ЦПК України, 56, 110, 112 СК України, суд
вирішив:
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 21 січня 1989 року у виконкомі Олександропільськоі сільської Ради Солонянського району, Дніпропетровської області по актовому запису № 1, від котрого залишилося одна неповнолітня дитина, розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 8 (вісім) грн. 50 коп., з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
.
Суддя: