№ 175/1052/21

провадження 2/175/323/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року Дніпровський районний суд

Дніпропетровської області

в складі: головуючого

судді Васюченка О.Г.

з секретарем – Сотник Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТК ТРЕЙД», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди та витрат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19 березня 2021 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», ТОВ «АТК ТРЕЙД», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди та витрат, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Позивач в своєму позові та представник в судовому засіданні посилаються на те, що 23 листопада 2020 року о 19.43 годин в смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_2 , який перебуває у трудових відносинах з ТОВ «АТК ТРЕЙД», керуючи автомобілем «ДАФ» державний номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з території складів «АТБ» на заборонений червоний сигнал світлофора, не надав перевагу в русі автомобілю «Фольксваген Пасат» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався на зелений сигнал світлофора, внаслідок чого скоїв зіткнення. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду, постраждалих немає. Своїми діями, ОСОБА_2 скоїв правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вину визнав. За результатами розгляду матеріалів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , 16.12.2020 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області у адміністративній справі №175/4228/20-п постановлено про визнання винним у скоєнні адміністративного правопорушення вказану особу Відповідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №201880316 від 16.11.2020 року (Договір на обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності), транспортний засіб «ДАФ» державний номерний знак НОМЕР_1 було застраховано у ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» на період з 20.11.2020 по 19.11.202І рр, з страховою сумою на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю у розмірі 260 000,00 грн; за шкоду, заподіяну майну у розмірі 130 000,00 грн: розмір франшизи складає 2 600,00 грн. З метою встановлення фактичних збитків/витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля та врегулювати у досудовому порядку майнові претензії. Відповідачам у письмовій формі було запропоновано з`явитись на огляд пошкодженого транспортного засобу у присутності судового експерта. Судовий експерт виконував експертні дослідження на замовлення позивача, результатом яких є Висновок судового експерта Дроздова Ю.В. № 3412/20/20 від 15.12.2020 року щодо вартості відновлювального ремонту у розмірі 148 712 (сто сорок вісім тисяч сімсот дванадцять) грн. 99 коп. Пропозицію щодо врегулювання в добровільному порядку було категорично проігноровано. При цьому, автомобіль позивача, «Фольксваген Пасат» державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічних пошкоджень, чим завдано фактичної матеріальної шкоди/збитків в результаті ДТП на загальну суму 139 421 (сто тридцять дев`ять тисяч чотириста двадцять одну) грн. 00 коп. Вказані матеріальні збитки підтверджуються Актом виконаних ремонтних робіт, які прийняті/погоджені Позивачем 06.01.2021 року, Рахунком на оплату №0007/1220 від 07.12.2020 року та квитанціями про оплату за запчастини до пошкодженого авто (Квитанція до прибуткового касового ордеру №12/20 від 07.12.2020р.) і про виконання ремонтних робіт (Квитанція до прибуткового касового ордеру №01/21 від 06.01.2021р). В добровільному порядку врегулювати майнові претензії Відповідачі відмовились, у зв`язку з чим позивач звернулась до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» з заявою від 13.01.2021 року про здійснення виплати страхового відшкодування пошкодженого транспортного засобу (копія заяви додається). ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» розглянувши заяву позивача, прийняв рішення про виплату страхового відшкодування за випадком пошкодження транспортного засобу в сумі 64 933 (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять три) грн. 06 коп. Таким чином, оскільки фактичні матеріальні збитки складають 139 421,00 коп. і страхова компанія здійснила часткове страхове відшкодування у розмірі 64 933,06 грн, а визначений ліміт Полісом/Договором страхування складає 130 000,00 грн, франшиза 2600,00 грн, з ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» підлягає стягненню сума у розмірі 62 466 грн 94 коп (130 000,00), Крім того, матеріальні збитки на відновлювальний ремонт у розмірі 9 421,00 грн (139 421,00 - 130 000,00 = 9 421,00), витрати на проведення судової експертизи у розмірі 4 000,00грн, витрати на надання правничої допомоги у розмірі 20 166,84 грн. та моральна шкода у розмірі 19 744,50 грн, а разом 53 332 грн. 34 коп, підлягають стягненню з ТОВ «АТК ТРЕЙД» Враховуючи наведене позивач просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 62 466, 94 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТК ТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 матеріальну і моральну шкоду в розмірі 53 332, 34 грн; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АТК ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41626864) на користь ОСОБА_1 (номер облікової картки НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1 158,00 грн., задовольнивши позов у повному обсязі.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, у своєму відзиві позовні вимоги не визнав, не погодився з викладеними в цьому позові обставинами, вказавши на те, що все необхідне по закону і полісу вони позивачу виплатили своєчасно, ніякої іншої шкоди не завдавали, позовні вимоги до них необґрунтовані, фактично просив розглянути справу за наявними матеріалами справи по закону і в задоволенні позову до них відмовити в повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АТК ТРЕЙД» в судовому засіданні та у своєму відзиві позовні вимоги не визнав, не погодився з викладеними в цьому позові обставинами, позовні вимоги до них необґрунтовані та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Третя особа в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, у своїй заяві до суд просив справу розглядати за його відсутності.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вище вказаних осіб відповідно до ст. 223 ЦПК України.

З`ясувавши думку представників сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні встановлено, що 23 листопада 2020 року о 19.43 годин в смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_2 , який перебуває у трудових відносинах з ТОВ «АТК ТРЕЙД», керуючи автомобілем «ДАФ» державний номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з території складів «АТБ» на заборонений червоний сигнал світлофора, не надав перевагу в русі автомобілю «Фольксваген Пасат» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався на зелений сигнал світлофора, внаслідок чого скоїв зіткнення. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду, постраждалих немає.

Своїми діями, ОСОБА_2 скоїв правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вину визнав.

За результатами розгляду матеріалів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , 16.12.2020 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області у адміністративній справі №175/4228/20-п постановлено про визнання винним у скоєнні адміністративного правопорушення вказану особу.

Відповідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №201880316 від 16.11.2020 року (Договір на обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності), транспортний засіб «ДАФ» державний номерний знак НОМЕР_1 було застраховано у ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» на період з 20.11.2020 по 19.11.202І рр, з страховою сумою на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю у розмірі 260 000,00 грн; за шкоду, заподіяну майну у розмірі 130 000,00 грн: розмір франшизи складає 2 600,00 грн (копія полісу додається).

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його представника) або іншої особи, визначеної договором. Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон).

У пункті 22.1.статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів`передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 33.3 ст. 33Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

У пункті 34.2 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно із пунктом 34.3 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Отже, спеціальним Законом обов`язок оцінити розмір шкоди покладено на страховика.

Тобто, виходячи з аналізу вищенаведених норм Закону, можна дійти висновку, що якщо з вини страховика ним не направлено свого представника для оцінки розміру шкоди, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

У свою чергу, саме на страховика покладено обов`язок визначити розмір збитків, в той час як потерпілий зобов`язаний сприяти страховику у цьому (надати для огляду транспортний засіб у стані, який був після ДТП, повідомити про всі відомі обставини та надати для огляду та копіювання наявні у нього документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа.

24 листопада 2020 року на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1 надав відповідачу ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди. Страховиком у строки та в порядку, встановленому ст. ст. 33-34 Закону, було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу.

Вище вказаний огляд пошкодженого транспортного засобу був здійснений представником страховика судовим експертом Мазуреком О. А. 04.12.2020, тобто у строки, встановлені Законом, (протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП). При цьому огляд транспортного засобу судовим експертом Мазуреком О. А. був здійснений за аналогічною адресою (СТО, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 55, СТО та в такий самий час (04.12.2020 о 10:00), що і огляд експертом ОСОБА_4 на замовлення Позивача. Розрахунок розміру страхового відшкодування здійснюється на підставі документу про оцінку, виконаного відповідним, призначеним Страховиком, працівником, аварійним комісаром або експертом.

За вимогами ст. 29 Закону, у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Для визначення вартості матеріального збитку, страховик звернувся до суб`єкта оціночної діяльності судового експерта Мазурека О. А., який володіє спеціальними знаннями та відповідною спеціалізацією щодо оцінки колісних транспортних засобів.

Згідно висновку № ZUs041220 від 18.01.2021 вартість матеріального збитку, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,65) завданого автомобілю VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 67533,06 гри.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка, з гідно п. 5 Полісу, становить 2600,00 грн.

Отже, сума страхового відшкодування без врахування франшизи складає 64933,06 грн. (67533,06 грн. - 2500,00 грн.).

За результатами проведеного розслідування, на підставі наявних документів, Страховик здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 64933,06 грн. на розрахунковий рахунок, вказаний позивачем у заяві на плату страхового відшкодування, що позивачем та представником позивача у судовому засіданні не заперечувалося

Та обставина, що позивач отримав висновок експерта №3412/20/20 (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ) від 15 грудня 2020 року про визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди до визначення розміру матеріального збитку у розумінні положень статті 34.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ніякого відношення не має, та жодним чином не спростовує висновок експерта № ZUs041220 від 18.01.2021, виконаного судовим експертом Мазурек О.А., на підставі якого ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» було здійснено розрахунок та сплачено страхове відшкодування, оскільки ПрАТ«СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» належним чином та в повному обсязі виконало свої зобов`язання перед позивачем.

За правилами глави 5 ЦПК України, а саме частини 1 статті 79 ЦПК України, частини 1 статті 80 ЦПК України, частини 6 статті 81 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також слід зазначити що, у разі незгоди з висновком експерта № ZUs041220 від 18.01.2021, який було складено за зверненням ПрАТ«СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», позивач чи відповідач ТОВ «АТК ТРЕЙД» не були позбавлені можливості звернутися, зокрема, до суду з відповідним клопотанням про проведення відповідної експертизи для доведення обставин, на які вони посилається як на підставу вимог позову чи заперечень.

Слід звернути також увагу, що процедура визначення розміру страхового відшкодування Страховиком в порядку, передбаченому Законом, детально регламентована на законодавчому рівні, а саме нормами спеціального Закону.

При цьому, розмір відповідальності Страховика є обмеженим.

Страховик не відшкодовує потерпілій особі вартість відновлювального ремонту на підставі наданих документів про його проведення та оплату, оскільки до обов`язку страховика входить здійснити виплату саме страхового відшкодування, розмір якого повинен бути розрахований відповідно до ст. ст. 12, 22, 29, 36 Закону.

П. 22.1 ст. 22 Закону, передбачає обов`язок Страховика відшкодувати у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП майну третьої особи.

Отже, спеціальним Законом передбачено, що шкода має бути оцінена у порядку та в спосіб, який передбачено Законом.

Наголошуємо, згідно з вимогами ст. 29 Закону, у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу потерпілому відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу З урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Розмір оціненої шкоди (тобто відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу), завданої позивачу внаслідок пошкодження його транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , було визначено Страховиком згідно Висновку № ZUs041220 від 18.01.2021.

Отже, Страховик визначив вартість відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу, що повністю відповідає вимогам ст. 29 Закону щодо порядку визначення розміру страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди у межах суми страхового відшкодування, проте зобов`язання Страховика обмежене сумою страхового відшкодування, а не страховою сумою (лімітом відповідальності).

В даному випадку, необхідно розмежовувати поняття «страхова сума» (ліміт відповідальності Страховика) та страхове відшкодування (страхова виплата). Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування»: страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку; страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Таким чином, при настанні страхового випадку, Страховик у межах (тобто у розмірі, що не перевищує страхову суму) страхової суми сплачує страхове відшкодування, однак його розмір розраховується відповідно до Закону, полісу.

Отже, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, при розрахунку його розміру Страховик керується спеціальним законом, отже обсяг відповідальності Страховика, в даному випадку, є обмеженим та становить розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Таким чином, Страховик, у встановлені Законом строки, повністю виконав свої обов`язки щодо виплати страхового відшкодування позивачу у розмірі, який розрахований на підставі норм Закону, а тому правові підстави для стягнення додаткового страхового відшкодування - відсутні.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як свідчать матеріали справи фактичної матеріальної шкоди/збитків в результаті ДТП позивачу було завдано на загальну суму 139 421 (сто тридцять дев`ять тисяч чотириста двадцять одну) грн. 00 коп. Вказані матеріальні збитки підтверджуються Актом виконаних ремонтних робіт, які прийняті/погоджені позивачем 06.01.2021 року, Рахунком на оплату №0007/1220 від 07.12.2020 року та квитанціями про оплату за запчастини до пошкодженого авто (Квитанція до прибуткового касового ордеру №12/20 від 07.12.2020р.) і про виконання ремонтних робіт (Квитанція до прибуткового касового ордеру №01/21 від 06.01.2021р)., однак у позовних вимогах позивач просить стягнути з відповідача ТОВ «АТК ТРЕЙД» матеріальні збитки на відновлювальний ремонт у розмірі 9 421,00 грн, витрати на проведення судової експертизи у розмірі 4 000,00грн, витрати на надання правничої допомоги у розмірі 20 166,84 грн. та моральна шкода у розмірі 19 744,50 грн, а разом 53 332 грн. 34 коп.

Відповідно п. 14 постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01 березня 2013 року “Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки” зазначено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

Також, п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам роз`яснено, що у разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність (тобто відповідач), у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналіз вказаних норм матеріального права дає змогу стверджувати, що по-перше: врахування фізичного зносу при пошкодженні майна можливе у випадку пред`явлення вимог про стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (вимог про відшкодування збитків), наприклад у випадку коли відновлення речі є фізично неможливим або економічно недоцільним (повне знищення автомобіля), та по-друге, саме стягнення на користь потерпілого фактичної вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, якщо він перевищує страхове відшкодування (яке розраховується виходячи із вартості відновлювальних робіт з урахуванням зносу на підставі ст. 29 Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») є ефективним способом захисту порушеного права позивача як володільця пошкодженого автомобіля.

Вказана правова позиція, щодо відшкодування відповідальною за збиток особою різниці між страховим відшкодуванням (яке розраховується виходячи із вартості відновлювальних робіт з урахуванням зносу та без врахування ПДВ) та фактичною вартістю ремонтних робіт (без урахування зносу) повністю підтверджується сучасною правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 13 травня 2019 року по справі № 522/538/17, від 22 квітня 2019 року по справі 761/14285/16-ц, та від 23 травня 2018 року по справі № 641/8540/15-ц.

З огляду на вищезазначене, обов`язок по сплаті вартості відновлювального ремонту в розмірі, що не покривається страховим відшкодуванням, покладається безпосередньо відповідача ТОВ «АТК ТРЕЙД», як на особу, який в силу ст. ст. 1172, 1187, 1194 ЦК України зобов`язаний відшкодувати збиток спричинений з вини третьої особи.

Відповідно до ст. 32.7 цього Закону страховик не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Разом з тим, згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За таких обставин обов`язок з відшкодування завданої позивачу шкоди, пов`язаної із втратою товарної вартості автомобіля покладається на відповідача ТОВ «АТК ТРЕЙД».

Відповідно до п. 8) ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми передбачено також ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»: страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Велика палата Верхового Суду у постанові від 04 липня 2018 року, справа № 755/18006/15-ц, зробила наступні висновки щодо застосування норм права: «... відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)».

У відповідності із ст. 23 ЦК України: особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування,

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 15, 16, 18 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Суд може захистити цивільне право способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ТОВ «АТК ТРЕЙД» на користь позивача частково понесені ним витрати і судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду а також: усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вимоги до доказів встановлені ст. 77 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що вказаний відповідач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-які домовленості і зобов`язання стосовно відповідача по незаконним (з точки зору відповідача) діям відносно нього, предмета спору, а відповідач цього не довів, твердження відповідача про наявність будь-яких інших зобов`язань або неправомірності стосовно нього є припущенням.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат та додані позовної заяви до документи, а також клопотання відповідача ТОВ «АТК ТРЕЙД» суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 20 166 грн. 84, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді, отже їх розмір є у такому розмірі є необґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача ТОВ «АТК ТРЕЙД» у розмірі 2500 гривень.

Крім того з урахуванням вище наведеного не підлягає задоволеною вимога позивача про відшкодування витрат на проведення експертного дослідження не підлягає задоволенню, оскільки спеціальним Законом обов`язок оцінити розмір шкоди покладено на страховика, що й було здійснено останнім та не заперечувалося сторонами.

При таких обставинах суд вважає можливим позов задовольнити частково та стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «АТК ТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою 9421 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою 3500 грн., а також понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі – 2500 гривень. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТК ТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 262 грн. 50 коп. (908 грн. (судовий збір за подання позовної заяви до суду щодо вимог до відповідача ТОВ «АТК ТРЕЙД») х 15421 (розмір задоволених позовних вимог) / 53332 грн. 34 (розмір позовних вимог до ТОВ «АТК ТРЕЙД) = 262 грн. 54 (судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача ТОВ «АТК ТРЕЙД).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТК ТРЕЙД» відмовити.

Таким чином обставини позовних вимог, стосовно яких у позивача є спір, в такому вигляді знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 4, 15, 16, 18, 22, 23, 265, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1194, 1195 ЦК України, ст. 3, 12, 28, 29, 30, 33, 33-1, 35-37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТК ТРЕЙД», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди та витрат – задовольнити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «АТК ТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою 9421 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою 3500 грн., а також понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі – 2500 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТК ТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 262 грн. 54 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТК ТРЕЙД» -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 28 квітня 2021 року.

Суддя                                                                 О.Г. Васюченко