Справа № 2 –1516/10.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    "29" квітня 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

    Головуючого – судді   Шестакової З.С.

    при секретарі –             Пометій Є.Т.

    за участю:

    позивача -            ОСОБА_1

    відповідача -            ОСОБА_2

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів, посилаючись на наступні обставини.

Вона із відповідачем проживала однією сім’єю з 2002 року по березень 2008 року.

Від спільного проживання сторони мають дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитина проживає та перебуває на її утриманні та вихованні, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає, тому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі ? частини заробітків на її користь.

Враховуючи той факт, що дитина знаходиться на її утриманні, відповідач має обов’язок і можливість надавати матеріальну допомогу, позивач просить суд задовольнити позов.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов  є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ст. 180 СК України   " Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття".

    Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України " За рішенням суду кошти на утримання дитини ( аліменти ) присуджуються у частці від  доходу її … батька …"

    Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України  " Частка заробітку ( доходу ) матері , батька , яка буде стягуватися як аліменти на дитину , визначається судом. "

Як було встановлено у судовому засіданні, сторони проживали однією сім’єю з 2002 року по березень 2008 року.

Від спільного проживання сторони мають дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.2).

Дитина перебуває на повному її утриманні (а.с.3), відповідач матеріальної допомоги добровільно не надає, а  тому вона вимушена звернутися до суду  із позовом про стягнення аліментів у примусовому порядку.

    Суд, даючи оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, дійшов висновку про те, що відповідач має обов’язок надавати допомогу на утримання своєї  дитини, але у добровільному порядку від надання такої допомоги ухиляється. Тому суд вважає, що аліменти в силу ст. ст. 180-183 СК України мають бути стягнуті з нього у примусовому порядку.

    Також в силу ст. 88 ЦПК України  з відповідача мають бути стягнуті судові витрати по справі на користь держави.

    Керуючись ст. ст. 10,11,14,15,213-215, ЦПК України, ст.ст. 180 -183 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку ( доходу ), але не менше  30 % прожиткового мінімуму на дитину певного віку щомісяця, починаючи з 13.07.2009 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення суми платежу за один місяць.

    Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 51 грн. на користь держави.

    Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. на користь держави.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    СУДДЯ: