справа № 156/170/21

Провадження № 2/156/210/21

рядок статзвіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2021 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І.Є.

за участю секретаря судових засідань Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Іваничі цивільну справу № 156/170/21

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін",

третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Гораєв Олег Станіславович

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - не з`явився;

третя особа - не з`явився;

в с т а н о в и в :

І. Суть спору

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін", в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєва Олега Станіславовича, який зареєстрований в реєстрі за № 114204 про стягнення з нього на користь ТОВ "Веллфін" заборгованості за договором позики в сумі 66 099 грн 00 коп., а також 900 грн 00 коп. за вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Вважає, що виконавчий напис було вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки при вчиненні такого нотаріусом не було перевірено безспірність заборгованості, оскільки, ні від позивача, ні від відповідача ним не було отримано первинних документів щодо видачі кредиту та часткового його погашення; виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості ТОВ «ВЕЛФІНН», який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача; не враховано того, що з моменту виникнення права вимоги минуло більше трьох років, оскільки договір укладено 27.10.2027 року строком на тридцять днів, а позика повинна була бути повернутою до 26.11.2017 року. У зв`язку із вищенаведеним, він змушений звернутись до суду з даним позовом.

ІІ. Позиція учасників справи

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, з підстав, вказаних в ньому.

Представник ТОВ «Веллфін» в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.32); заяв, клопотань чи відзиву до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Гораєв О.С. в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.33), про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань від нього не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 02.03.2021 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 31.03.2021 року.

Ухвалою від 31.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 23.04.2021 року.

23.04.2021 року представник відповідача та третя особа, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 27.10.2017 між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 286847, відповідно до якого позивачу надано позику в сумі 2 000 грн., з терміном погашення 30 днів, з терміном повернення позики до 26.11.2017 року (а.с.12-21).

15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєвим О.С. вчинено виконавчий напис № 114204 від 15.12.2020 року, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 в сумі 66 099 грн, який є боржником за договором позики № 286847 від 27.10.2017 року, який було укладено між ним та ТОВ «Веллфін». Як вбачається з виконавчого напису, до загальної суми, що підлягає стягненню за ним включена: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2 000 грн та прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 64 099 грн. Разом з тим, на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» плата за вчинення виконавчого напису в сумі 900 грн. також підлягає стягненню з боржника на користь стягувача (а.с.11).

08 лютого 2021 року головним державним виконавцем Іваничівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Микитюком М.М. відкрито виконавче провадження № 64394852 з примусового виконання виконавчого напису № 114204, виданого 15.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєвим О.С., відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін» заборгованість за договором позики в розмірі 66 099,00 грн, а також 900 грн за вчинення виконавчого напису нотаріусом, всього 66 999 грн.

V. Джерела права застосовані (не застосовані) судом

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

В ч.1 ст. 1 Закону України "Про нотаріат" дано визначення поняттю "нотаріат в Україні", яким є це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року N 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року N 296/5.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів та передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса" для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Виходячи з правового аналізу даних норм можна стверджувати, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат").

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника вимога кредитора вважається безспірною.

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 05 липня 2017 року в справі № 6- 887 цс17).

Згідно п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів і визначення підсудності цивільних справ» спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються судом в порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа.

VI.Оцінка суду

Проаналізувавши фактичні обставини встановлені судом в сукупності з вказаними нормативними актами, суд робить висновок, що позов ОСОБА_1 до ТОВ «Веллфін» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню слід задовольнити та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.12.2020 року приватним нотаріусом приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєва О.С., який зареєстрований в реєстрі за № 114204 про стягнення з нього на користь ТОВ "Веллфін" заборгованості за договором позики в сумі 66 099 грн 00 коп., а також 900 грн 00 коп. за вчинення виконавчого напису нотаріусом, виходячи з того, що:

- по-перше, враховуючи той факт, що договір позики № 286847 від 27.10.2017 укладений між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, у приватного нотаріуса Гораєва О.С. були відсутні правові підстави для вчинення нотаріального напису № 114204;

- по-друге, відповідачем ТОВ «Веллфін» не надано до суду доказів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, при тому, що стягнута сума включає і відсотки, нараховані після спливу визначеного договором строку кредитування, не надано доказів подання нотаріусу оригіналу кредитного договору, розрахунку заборгованості по кредиту, документу, який підтверджує сам факт отримання кредиту та не надано доказів, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Таким чином, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Веллфін» у розмірі 66 099 грн за договором позики № 286847 від 27.10.2017 року - не є безспірною, а в приватного нотаріуса не було правових підстав для вчинення нотаріального напису, оскільки вищевказаний договір укладений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, що свідчить про порушення Порядку вчинення нотаріальних дій.

З огляду на викладене, суд дійшов, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було перевірено безспірність заборгованості.

VII. Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із повним задоволенням позову, понесені позивачем судові витрати у розмірі 908 грн 00 коп. слід стягнути на його користь з відповідача - ТОВ ВЕЛЛФІН».

Керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 259, 263, 265, 273, 280-282, 288, 289, 354-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін", третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Гораєв Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити .

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєвим О.С. від 15.12.2020 зареєстрований в реєстрі за № 114204, про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 66 999,00 грн.

Стягнути з ТОВ « Веллфін» (код ЄДРПОУ 39952398 місцезнаходження: м. Київ вул. Героїв Севастополя,48) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 908 грн.00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 квітня 2021 року.

Суддя І. Є. Малюшевська