Р І Ш Е Н Н Я                               № 2 - 80\10року

                          І М *Я М                        У К Р А Ї Н И

12 квітня 2010 року                               Веселівський районний суд

                                                                      Запорізької області

В СКЛАДІ:

Головуючого судді:                   Калабухової О.А.

При секретарі:                            Бадюла В.А.

 Розглянувши у відкритому засіданні в залі засідань Веселівського районного суду цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Веселівської селищної ради

                             Про визнання права власності на майно.

                                          ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1   звернувся до суду з позовом  про визнання за ним права власності на житловий будинок та надвірні господарсько- побутові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В позовній заяві виклав наступні обставини.

У 1945 році  дідусь та бабуся позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , збудували за власний рахунок та власними зусиллями житловий будинок по АДРЕСА_2 . Таким чином , відповідно положень Цивільного кодексу України , вони набули права власності на новостворене майно ( житловий будинок та господарські надвірні будівлі ) з моменту завершення будівництва .

Батько позивача, ОСОБА_4 , був єдиною дитиною в сім`ї  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 , народився в с. Новоолександрівка Веселівського району Запорізької області 18 лютого 1977 року ( Свідоцтво про народження серії I-ЖС № НОМЕР_1 ) .

ОСОБА_2 , помер 25 червня 1992 року ( Свідоцтво про смерть серії III-ЖС № НОМЕР_2 ). НОМЕР_3 , 10 березня 1994 року було складено заповіт , згідно якого позивачу, як онуку , переходить у власність після смерті бабусі житловий будинок та господарсько-побутові будівлі за адресою : АДРЕСА_2 ( Заповіт від 10 . 03 . 1994 року ). ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року ( Свідоцтво про смерть серії 1-ЖС № НОМЕР_4 )

   Згідно Довідки виконавчого комітету Веселівської селищної ради № 5776 від 20.11.2009

року , земельна ділянка площею 0,48 га , на якій розташований житловий будинок , отриманий позивачем у власність за заповітом бабусі , рахується за ним відповідно даних земельно-кадастрової книги .  Нещодавно Веселівської селищною радою було проведено перенумерацію житлового фонду в с. Новоолександрівка з метою впорядкування нумерації житлового фонду , в зв`язку з чим в багатьох документах вказано ще попередню адресу ( адресу до перенумерації ) житлового будинку , належного позивачу на праві власності - АДРЕСА_2 .

За весь час проживання в житловому будинку  дідусь та бабуся позивача, а після їх смерті він сам, постійно проводили у разі необхідності поточний та капітальний ремонти житлового будинку та надвірних господарсько-побутових будівель , самі та за свій рахунок будували додаткові господарсько-побутові будівлі біля житлового будинку , постійно обробляли присадибну ділянку та вели домашнє господарство , доглядали за багаторічними насадженнями присадибної ділянки . Позивачем також регулярно відповідно до вимог органів самоврядування сплачується податок на землю до місцевого бюджету та страхові внески на страхування житлового будинку і майна до страхової компанії .

В судовому засіданні позивач підтверджує обставини, викладені в позовній заяві та пояснює, що до реформування колективних сільськогосподарських підприємств та паювання їх земель та майна майже всі житлові будинки в с. Новоолександрівка Веселівського району вважалися колгоспними подвір`ями , в зв`язку з чим будь-якої необхідності в оформленні правовстановлюючих документів та державній реєстрації права власності на житловий будинок у відповідних органах у нього не виникало . Але на поточний момент проводиться газифікація с. Новоолександрівка Веселівського району , в зв`язку з чим для підведення газопостачання до житлового будинку обов`язково треба мати правовстановлюючі документи , які посвідчують право власності на житловий будинок . Оскільки будь-які правові документи , встановлені чинним законодавством України , що посвідчують право власності на житловий будинок , відсутні , він не може оформити належним чином спадщину в нотаріальних органах та змушений звертатися до суду з позовом про визнання за мною права власності на житловий будинок , яким фактично володіє з 1994 року .

Представник заявника повністю підтримує заявника та відмічає, що відповідно ст. 344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа майном і продовжує відкрито і безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно.

Відповідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання за ним права власності.

Просить визнати за ОСОБА_1 , право приватної власності на житловий будинок та надвірні господарсько-побутові будівлі , розташовані за адресою : АДРЕСА_1

Представник відповідача в судовому засіданні надав заяву в якій зазначив, що  проти позову не заперечує. Вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок та надвірні господарсько-побутові будівлі , розташовані за адресою : АДРЕСА_1

Свідки в судовому засіданні пояснили, що сім*я ОСОБА_1 вже дуже давно проживає в будинку. Будинок збудували самі. Проживали в ньому постійно, ремонтували, добудовували. Після смерті будинок залишили своєму онукові ОСОБА_1.На даний момент він вирішив провести до будинку газ, але виявилось, що не має документів на право власності на будинок.  

Крім того, суд приймає до уваги письмові докази:  копію Свідоцтва про народження позивача,  копію заповіту,  довідку виконкому Веселівської селищної ради № 5776 від 20.11.2009 року,  копію свідоцтва про смерть, копії податкових платежів

Вислухавши пояснення позивача, допросивши свідків та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст.1268 ч1 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. І незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Заявник отримавши будинок по заповіту в якому проживав вважав, що для розпорядження ним не потрібно більше ніяких документів.

Звернувшись до нотаріуса з проханням про видачу свідоцтва про право на спадщину отримав відмову у зв*язку з тим що документально не було підтверджено право власності на будинок з моменту його будівництва.

Відповідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред*явити позов про визнання за ним права власності

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.316,1222, 1223, 1235, 1272 Цивільного  кодексу України, ст.ст. 208 – 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, СУД

                                        В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 до Веселівської селищної ради про визнання права власності на майно – задовольнити.

        Визнати за ОСОБА_1 , право приватної власності на житловий будинок та надвірні господарсько-побутові будівлі , розташовані за адресою : АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

СУДДЯ:               __________     О.А. Калабухова

    Рішення набрало чинності 23.04.2010 року. З оригіналом згідно. Оригінал рішення зберігається в цивільній справі № 2 – 80\10 в Веселівському районному суді

          Суддя:                                                   О.А. Калабухова