Справа № 2-а-276/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2010 року                                     м. Запоріжжя

Комунарський  районний суд м. Запоріжжя  в складі:

головуючого судді:                                                                                   Піх Ю.Р.,

при секретарі:                                                                                                         Кіровій О.Є.

розглянувши  у відкритому судовому  засіданні в залі суду цивільну   справу  за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Державного пенсійного фонду  в Комунарському  районі м.Запоріжжя,  про поновлення пропущеного строку  для звернення та  зобов,язання  відповідача вчинити певні дії щодо перерахування  надбавки до пенсії як дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

           ОСОБА_1. звернулася з адміністративним позовом, в якому зазначає, що вона належить до соціальної групи громадян, які мають статус  «Діти війни».

Ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни"  передбачає, що особам, що відносяться до даної категорії, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання або державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, позивач вважає, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідачем протиправно не нараховувалась їй зазначена щомісячна державна соціальна допомога, як дитині війни, сума якої за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2008 року та з 22.05.2008 р. по 01.12.2008 року становить 3358 гривень.

Відповідно до чинного законодавства, рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

           Позивач   звертався   до   відповідача   із   проханням   виплатити   йому  вищевказану заборгованість , але відповідач відмовив .

          Так як законні  права  позивача було   обмежено   шляхом   прийняття   окремих   неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, крім того, про належні їй, як дитині війни, виплати позивачу нічого відомо не було,  факт порушення її прав стало відомо висвітленням   зазначених   фактів   у  пресі   зв'язку  з   ухваленням      рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року

        Тому просила суд    відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 09.07.2007р. по  31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час.

         Визнати   протиправними   дії   Управління   Державного пенсійного   фонду   України   в Комунарському районі м. Запоріжжя.

        Зобов'язати Управління Державного пенсійного фонду України в      Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавки до пенсії згідно до ст. 6   Закону України „Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року по день розгляду справи в суді.

У судовому засіданні позивач підтримала позов, та надала аналогічні пояснення викладені в позовній заяві.

          Представник відповідача заперечувала проти позову .У своїх заперечення зазначає, що  боргу в управлінні перед позивачем немає.

          Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги як "дітям війни" за період з 09.07.2007 по 31.12.2007  року розрахованої згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вважає, що позовні вимоги підлягають розгляду лише з 24.11.2009 року, оскільки позивач звернувся до суду 24.11.2009 року, керуючись статтями Кодексу Адміністративного судочинства України (далі КАСУ). Згідно з п.1, 2 ст.99 КАСУ позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, який встановлено в строк один рік з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Доводи позивача про причини пропуску зазначеного строку, на які вона посилається в позовній заяві не є поважними так як незнання   закону   не   є   поважною   причиною   пропуску   встановленого законодавством строку звернення до суду.

             Також навела наступні заперечення щодо суті позовних вимог.

 Згідно Положення "Про управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя" від 04.01.2008 року Управління пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя є органом Пенсійного фонду України, підвідомчий ГУ ПФУ в Запорізькій області та Пенсійному фонду України. Управління в своїй діяльності керується Конституцією, законами України, актами президента, Кабінету Міністрів України.

              Відповідно до ст.6 Закону України ( в редакції від 18.11.2004) № 2195 "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

              З набранням чинності з 01.01.2006 Закону № 2195 дія ст.6 цього закону була призупинена на 2006 рік Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", а після внесення до останнього змін - було передбачено поетапне запровадження такого підвищення.

           Протягом 2007 року підвищення пенсій дітям війни виплачувалось в порядку встановленому ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яка передбачала виплату такого підвищення лише особам, що є інвалідами (позивач не є інвалідом). Водночас п.12 ст.71 вказаного закону дія ст.6 Закону № 2195 була призупинена на 2007 рік.

           З ст.28 Закону № 1058 зазначає, що даний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону. Позивачу пенсія за віком призначена з 24.02.2000 року за нормами ЗУ "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року.

Таким чином з 09.07.2007, тобто з моменту відновлення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний - захист дітей війни" до 01.01.2008, законодавством не було визначено механізму розрахунку підвищення пенсії дітям війни.

У випадку задоволення позовних вимог - управління в порушення ст. 22, 23, 24, 25 Конституції України та ст. 119 Бюджетного кодексу України повинно буде порушити виплату інших соціальних виплат. Отже, по-перше, будуть порушені права інших пенсіонерів., по-друге, управління порушить ст.119 Бюджетного кодексу "Нецільове використання бюджетних коштів" , а як наслідок нецільове використання бюджетних коштів утворює склад злочину , передбачений ст. 210 Кримінального кодексу України.

Стосовно позовних вимог позивача за 2009 рік зазначаємо, що згідно ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-ІУ від 26.12.2008 року Кабінету Міністрів України на 2009 рік надається право встановлювати розмір соціальних виплат, як відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

           Ст. 54 зазначеного Закону встановлено, що в 2009 році прожитковий мінімум встановлюється в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто - 498,00 грн.

Дані норми не були визнані неконституційними та діють по теперішній час. Отже, вважає, що управління діє в межах правового поля законодавства України.

Тому просила  в позовних вимогах ОСОБА_1. щодо поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги "Дітям війни" до УПФУ в Комунарському районі відмовити  в повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши заперечення та інші докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ксерокопії пенсійного посвідчення виданого на ім’я ОСОБА_1. випливає, що позивач перебуває на пенсійному обліку відповідача, отримує пенсію за віком та має статус «дитини війни» відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року. (а.с.4)

Згідно із ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», в редакції від 18.11.2004 року,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до пояснень осіб, що беруть участь у справі, та письмових заперечень Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя, випливає, що в період 2006-2007 роках позивачу не здійснювалось нарахування та виплата зазначеної щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з 01.01.2008 року позивачу виплачується щомісячно, як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.(а.с.10).

Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено, з урахуванням ст.111 цього Закону, тобто крім зазначених виплат інвалідам, на яких не поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яке набрало чинності з моменту оголошення та було оприлюднене у «Офіційному віснику України» від 27.07.2007 року та потім й в інших офіційних виданнях України, були визнані неконституційними окремі положення Закону України  «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й п.12 ст.71 та ст.111 зазначеного Закону, щодо зупинення та обмеження на 2007 рік дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що з моменту ухвалення Конституційним судом України рішення № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й п.12 ст.71 та ст.111 зазначеного Закону, щодо зупинення та обмеження на 2007 рік дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ці неконституційні положення втратили свою чинність, а тому з 09.07.2007 року Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя, повинно було нараховувати та здійснювати позивачу виплати підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у попередній редакції, що відповідачем зроблено не було, в результаті чого, цією бездіяльністю відповідача було порушено право позивача на отримання зазначеного підвищення до пенсії.

Суд вважає, що оскільки відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, призначення, перерахунок та виплата пенсії покладено на районні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів, тому саме Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя повинно було вирішувати питання щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії позивачу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Між тим, відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, випливає, що для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Суд вважає, що оскільки рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року було оприлюднене наприкінці липня 2007 року в офіційних виданнях України, тому позивач повинна були дізнатися про своє порушене право саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення, а тому й перебіг строку звернення до суду для позивача розпочався з моменту оприлюднення вказаного рішення. Також суд бере до уваги пояснення позивача про те, що вона дізналася про порушення свого права  в 2006 році.

Відповідно до ч.2 ст.101 КАС України, процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, та згідно із ч.1 ст.103 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати.

Суд приходить до висновку, що оскільки позивач звернулася до суду лише 24.11.2009 року , та оскільки суд не знаходить підстав для поновлення цього строку, тому позовні вимоги позивача за період з 09.07.2007р. - задоволенню не підлягають у зв’язку із пропуском строку звернення до суду, відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, оскільки представник відповідача наполягав на застосуванні зазначеного строку.

Виходячи з значеного , річний строк звернення до суду за захистом прав обчислюється з 24.11.2008 року.

Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та таким чином дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було відновлено в попередній редакції.

Таким чином, суд вважає, що оскільки, в період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діяла в редакції від 28.12.2007 року, тому в даному випадку Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя, в зазначений період часу, діяло відповідно до діючого на той час законодавства та не мало підстав для нарахування позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а тому позовні вимоги за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Крім того, суд також вважає, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя повинно було нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до внесення змін від 28.12.2007 року, а саме в редакції від 18.11.2004 року, тобто в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що відповідачем знову зроблено не було, в результаті чого, цією бездіяльністю відповідача було порушено право позивача на отримання підвищення до пенсії у зазначеному розмірі за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно.

Також, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплати зазначеного підвищення до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені діючим законодавством.

Таким чином, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню  за період з  22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Але, задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважає, що вимога позивача про зобов’язання відповідача провести відповідні виплати підвищення до пенсії у певній грошовій сумі, за відповідний період часу, не підлягає задоволенню, оскільки зазначені виплати позивачу не були нараховані, а питання пов’язані із нарахуванням та перерахунком пенсій відносяться виключно до компетенції відповідача, який повинен їх проводити відповідно до діючого законодавства.

Крім того, суд вважає, що для повного захисту порушених прав позивача необхідно, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 22.05.2008 року по 31.12 2008 року включно, що призвело до порушення права позивача на нарахування та своєчасне отримання нею підвищення до пенсії, та вважає за необхідне зобов»язати відповідача здійснити нарахування  та провести відповідні виплати підвищення до пенсії позивачу за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, з врахуванням раніше виплачених сум зазначеного підвищення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також  ст.ст.6-14, 71, 86, 99-103, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1. задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України  в Комунарському  районі м.Запоріжжя,  щодо не нарахування  підвищення до пенсії ОСОБА_1  згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  за період з 22.05. 2008 року по 31.12.2008 року включно.

Зобов,язати Управління Пенсійного фонду України в Комунарському  районі м.Запоріжжя  здійснити нарахування  та провести  відповідні виплати  підвищення до пенсії  ОСОБА_1  відповідно  до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року виходячи з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»  від 09.07.2003 року за період з  22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно , з врахуванням  раніше виплачений сум зазначеного підвищення.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1. –відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Комунарський районний суд м. Запоріжжя заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк з дня її проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                         Ю.Р.Піх

Справа № 2-а-144/09/0812

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2009 року                                         м. Запоріжжя

Комунарський  районний суд м. Запоріжжя  в складі:

головуючого судді:                                                                                       Герасименко С.Г.,

при секретарі:                                                                                                         Вольвач І.В.,

за участю: представника позивача:                             Бікбаєва О.М.

                представника відповідача УПСЗН:                         Шилова Н.А.

розглянувши  у відкритому судовому  засіданнрі в залі суду цивільну   справу  за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської Ради про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2009 року ОСОБА_2. звернулась в суд з адміністративним позовом до УПСЗН Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дитину - ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2 року по 15 серпня 2010 року знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Право на отримання такої допомоги передбачено ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням» відповідно до якого «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом»,   У 2007 році, відповідно до п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» зупинено.   Ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» закріпила що, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлено у   розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень дня незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.   Рішенням Конституційного суду України від 09.07,2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та зазначено, що Рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів.  

У 2008 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй виплачувалась, відповідно до п п. 7 п. 23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходові сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».   Відповідно до п.п. 12 п. 25 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на   2008     рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статті 40-44 Закону України   «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку   з   тимчасовою   втратою   працездатності   та  витратами,   зумовленими   народженням   та похованням», було виключено.  Але рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 25 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих акті України».  Рішення Конституційного Суду України  має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів.   У зв'язку з чим, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році мені повинна бути нарахована та виплачена відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на працездатну особу визначений у наступних розмірах:   з 01.01.2007 року 525,00 грн.;  - з 01.04,2007 року 561,00 грн.; - з 01.10.2007 року 568,00 грн.   На 2008 рік статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум на працездатну особу визначений у наступних розмірах:   -з 01.01.2008 року 633,00 грн.; -з 01.04.2008 року 647,00 грн.; з-01.07.2008 року 649,00 грн,: -з 01.10.2008 року 669,00 грн. Але нарахована та сплачена мені з боку відповідача допомога по догляду за дитиною фактично відбувалися у значно меншому розмірі, що підтверджується відповідною довідкою . Виходячи з цього, недоплата мені з боку органу соціального забезпечення за вказаний період складає: за 2007 рік - 935,44 грн., за 2008 рік 6064,80 грн,, а всього - 7000,24 грн,, що підтверджується відповідним розрахунком, приєднаним до адміністративного позову.   Відповідно до  ч. 4 ст. 99 КАС України вона скористалася можливістю досудового порядку вирішення спору. Крім того,  у зв'язку з скрутним майновим станом просить суд на підставі ч. 1 ст. 88 КАС України відстрочити сплату судових витрат та допустити негайне виконання постанови суду щодо відновлення порушеного права.

В судовому засіданні представник позивачки заявлені позивачем позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить  їх задовольнити та заявила клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду .

Представник відповідача Шилова Н.І. заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити в їх задоволені з наступних підстав: ОСОБА_2. перебуває на обліку в Управлінні з 26 жовтня 2007 року отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 "Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що в 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам здійснювалась за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам Постановою КМУ від 11 січня 2007 року № 13 затверджено Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Призначення і виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим особам здійснювалися управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи.   Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 про визнання неконституційними норми Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині призупинення на 2007 рік дії статті 41 та 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на теперішній час не може бути реалізовано, оскільки не було внесено змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" і не було збільшено фінансування виплат вищезазначеної допомоги. Також представник позивача просить застосувати положення позовної давності відповідно до ст. 99 КАС України посилаючись на те, що ОСОБА_2. знала про порушення свого права задовго до звернення з адміністративним позовом до суду, є її письмове звернення від 29 листопада 2007 року до Управління щодо збільшення розміру та виплати недоплаченої у 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В 2008 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена позивачці згідно з чинним законодавством, а саме відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2002 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", а також згідно з Пунктом 23 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".   Порядок, який визначав механізм призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням», затверджений Постановою КМУ від 11 січня 2007 року, втратив чинність.  

В 2008 році як застрахованим особам в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування так і незастрахованим особам допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначалася та виплачувалася відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".   Стаття 5 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачає, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).   Згідно з пунктом 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пунктом 3 розділу VIII Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Суд, вислухавши представника позивача та відповідача, вивчивши письмові матеріали справи вважає, що у позові потрібно відмовити.

ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дитину - ОСОБА_3. (a.с 9) ІНФОРМАЦІЯ_2 року по 15 серпня 2010 року знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. (а.с. 7, 8, 35, 41)

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення.

Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року було опубліковано в Офіційному віснику України від 27.07.2007 року, що є офіційним виданням, тому рішення вважається таким, яке доведено до відома громадянам України. ч. 2 ст. 99 КАС України визначає річний строк позовної давності, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була  дізнатися про порушення своїх прав. Так, позивачка отримувала відповідну допомогу з жовтня 2007 року, а 29 листопада 2007 року зверталася з письмовим зверненням до Управління для збільшення розміру та виплати недоплаченої допомоги у 2007 році допомоги. Отже, ОСОБА_2. знала про порушення своїх прав ще 29 листопада 2007 року, але до суду звернулась лише 14.01.2009 року про що свідчить штамп суду (а.с. 1), тобто вона пропустила строк позовної давності не з поважних причин.  Крім того представник відповідача заявила про застосування позовної давності, тому відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Отже, вимоги за 2007 рік та клопотання представника позивача щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду не підлягають задоволенню.

Посилання позивачки на Закон України про «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є необґрунтованим оскільки: ОСОБА_2. отримувала по 144,10 гр. щомісячно на протязі 2008 року. Розмір данної виплати передбачений  п. 23 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік ”, яким були внесенні зміни до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” стосовно розміру допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, який не було визнано неконституційним.  Стаття 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачає, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Також відповідно до статті 15 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та статті 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2002 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року непрацюючим особам та особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового   мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.  Також, порядок, який визначав механізм призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням», затверджений Постановою КМУ від 11 січня 2007 року, втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57. Тому вимоги на 2008 рік також не підлягають задоволенню так, як Управління праці та  соціального захисту в Комунарському  районі м. Запоріжжя виплатило гарантовану законом суму допомоги.

Ухвалою суду від 15 січня 2009 року судові витрати були відстрочені до прийняття рішення по справі. Згідно ч. 2 ст. 88 КАС України, якщо у випадку відстрочення судових витрат, останні не будуть сплачені, то витрати можуть бути розподілятися між сторонами відповідно до судового рішення. Тому відповідно до ч. 1, 2 ст. 87 та п. 3 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень КАС України сума судового збору при зверненні до адміністративного суду щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  9, 87, 88, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської Ради про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, яка проживає за  адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 70 грн. 00 коп. (сімдесят грн. нуль коп.)

    Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Комунарський районний суд м. Запоріжжя заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк з дня її проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                         С.Г. Герасименкого