Справа № 11-139-2010 р.             Головуюча суду 1 інстанції  

Категорія: ст.121 ч.1 КК           Чебанова-Губарева Н.В.  

України                 Доповідач апеляційного суду  

Погорєлова Г.М.  

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  2 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі :  

головуючої     Погорєлової Г.М.  

суддів Тимошевського В.П., Чернявського А.С.  

за участю прокурора Якименка О. П.  

потерпілого ОСОБА_3,  

захисника ОСОБА_4  

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляціями засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2009 р., яким  

  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, раніше не судимого  

засуджено за ст.121 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі.  

    Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_5: на користь потерпілого ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди 5000 грн., у відшкодування моральної шкоди 7000 грн.; на користь лікарні швидкої медичної допомоги 1583 грн. 76 коп. (витрати на стаціонарне лікування потерпілого).  

Також вирішено питання щодо речових доказів у справі відповідно до ст. 81 КПК України.  

  Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винним в умисному заподіянні на грунті раптово виниклих неприязних відношень, в стані алкогольного сп’яніння, тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3 у виді проникаючого поранення живота з ушкодженнями тонкого кишечнику, його брижейки, внутрішньочеревної кровотечі, шляхом нанесення потерпілому удару ножем в область черевної порожнини, 14.06.2009 р., приблизно о 5.00 год., на зупинці громадського транспорту «Мельнична», розташованої по пр. Героїв Сталінграду в м. Миколаєві.  

  В апеляції засуджений ОСОБА_5 просить вирок суду змінити, відстрочити його на 4 роки (до досягнення повноліття його донькою). Зазначає, що сприяв досудовому слідству, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи.  

В доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_5 просить перекваліфікувати його дії зі ст. 121 ч.1 КК України на ст. 124 КК України та призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Стверджує, що потерпілий ОСОБА_3 відкрито викрав у нього пляшку горілки і пачку сигарет, відмовився їх повернути, вдарив в обличчя, розбив губу. Тому потерпілому ОСОБА_3 наніс удар ножем з метою захисту. Вважає необхідним допит свідка ОСОБА_7 – власника бару, біля якого відбулася подія. Просить врахувати каяття у вчиненому, наявність на утриманні неповнолітньої доньки, похилого віку батька,  

Захисник ОСОБА_6 в апеляції просить вирок суду змінити, призначити ОСОБА_5 покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Посилається, що засуджений має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно та що у випадку перебування на волі у нього буде можливість відшкодування потерпілому завданої майнової шкоди.  

  Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_8 на підтримку апеляцій засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6, заперечення на апеляції потерпілого ОСОБА_3, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.  

    Вина засудженого ОСОБА_5 в умисному у заподіянні ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження за обставин, наведених у вироку, підтверджується дослідженими судом доказами.  

  Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що увечері  13.06.2009 р. з друзями святкували день народження в барі, розташованому біля зупинки транспорту «Мельнична». 14.06.2009 р., приблизно о 3 год., знаходилися біля цієї зупинки. Там ОСОБА_5 та його брат (обидва в стані алкогольного сп’яніння), чіплялись до чоловіка. З цього приводу зробив їм зауваження. Вони перестали чіплятися до того чоловіка. Підійшов брат ОСОБА_5, просив не конфліктувати з ОСОБА_5 Після цього вони обидва ушли. Приблизно через 40 хв. побачив ОСОБА_5 біля магазину. Там він вживав спиртне з пляшки. Підійшов до ОСОБА_5, попросив сигарет, взяв 3 штуки - собі та двом товаришам, які залишилися з ним на той час. З цього приводу між ним та ОСОБА_5 виникла розмова. ОСОБА_5 стверджував про намір вкрасти його сигарети. Під час цієї розмови відчув удар в лівий бік. Відступив назад, хотів вдарити ОСОБА_5 у відповідь. Але втратив свідомість, яка повернулась лише в лікарні.  

Аналогічні показання дані в судовому засіданні свідком ОСОБА_9, який також підтвердив, що безпосередньо перед подією ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розмовляли вдвох. Потім побачив, що ОСОБА_3 падає, а в руці у ОСОБА_5 ніж.  

Свідок ОСОБА_10 ці обставини події суду підтвердив. Показав, що ОСОБА_5 махав ножем та кричав.  

З показань свідка ОСОБА_11 (фельдшера «Швидкої допомоги») в судовому засіданні вбачається, що 14.06.2009 р. він знаходився біля автомобіля «Швидкої допомоги» поряд з зупинкою транспорту «Мельничка». На відстані приблизно 25 м. від нього знаходився чоловік. Він сидів навколюшках біля магазину. Поряд знаходилася пляшка. До цього чоловіка підійшов молодий хлопець та ставив якісь питання. В руках чоловіка щось блиснуло. Після цього молодий хлопець упав.  

Підбіг до молодого хлопця, побачив поранення, став надавати медичну допомогу. А до чоловіка підбігли молоді хлопці, стали його бити. В цей час повезли потерпілого до лікарні.  

З первинних показань ОСОБА_5 на досудовому слідстві як підозрюваного (а.с.24-25), досліджених судом, вбачається, що увечері 13.06.2009 р. ОСОБА_5 вживав спиртні напої, в тому числі разом з братом. Через стан сп’яніння охоронець не впустив їх до приміщення бару, розташованого біля зупинки транспорту «Мельнична». Там до них підходили молоді чоловіки та розмовляли з ними. Потім вони зайшли до бару, а ОСОБА_5 з братом пішли додому. Але 14.06.2009 р., приблизно о 4 год., ОСОБА_5 повернувся на вказану зупинку транспорту. Купив поряд в магазині маленьку пляшку горілки і пачку сигарет. Сидів на лаві на зупинці. До нього підійшов молодий хлопець з числа тих, що підходили раніше біля бару. Між ними виникла розмова. ОСОБА_5 стверджує, що хлопець забрав горілку та сигарети. Пішов слідом за хлопцем. Просив віддати сигарети. Відповідь хлопця йому не сподобалась. Тому дістав ніж з-за поясу штанів та вдарив ним 1 раз хлопця в живіт. Ніж одразу викинув. Підбігли хлопці, що були разом з потерпілим, стали бити ОСОБА_5  

Таким чином, наведені первинні показання ОСОБА_5 узгоджуються з сукупністю інших доказів у справі та свідчать про заподіяння ним тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відношень. Дії ОСОБА_5 за ст. 121 ч.1 КК України кваліфіковані правильно.  

З огляду на наведені докази є безпідставним твердження в апеляції засудженого ОСОБА_5, що він наніс удар ножем потерпілому у відповідь на його побиття потерпілим. Тому колегія суддів не вбачає підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_5 на ст. 124 КК України, як просить апелянт.  

Відповідно до постанови слідчого від 10.08.2009 р., заподіяні ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, йому завдані ОСОБА_12, ОСОБА_13 у зв’язку з протиправними діями ОСОБА_5 (а.с.173).  

Щодо покарання, то воно ОСОБА_5 призначено з додержанням вимог ст.ст.65, 66,67 КК України, в мінімальному розмірі санкції ст. 121 ч.1 КК України, з урахуванням в тому числі й обставин, на які посилається апелянт.  

  Тому колегія суддів не вбачає підстав для пом’якшення покарання ОСОБА_5 за вчинення ним тяжкого злочину, в стані алкогольного сп’яніння.  

  Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів  

        У Х В А Л И Л А:  

  Апеляції засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2009 р. у відношенні ОСОБА_5 – без зміни.  

  Головуюча:  

  Судді :