Справа № 11-164-2010 р. Головуючий суду 1 інстанції Категорія: 307 ч.3 Персонова І.Г.
КК України Доповідач апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Погорєлової Г.М.
суддів Маркової Т.О., Пустовара М.Л.
за участю прокурора Данчука В.М.
засудженого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією захисника ОСОБА_4 на вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 грудня 2009 р.,
яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Радсад Миколаївського району Миколаївської області, одруженого, працюючого автослюсарем ООО «Арабеска ХХ1», мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого
засуджено за ст.307 ч.3 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Постановлено стягнути з засудженого на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області судові витрати в сумі 507 грн.06 коп.
Також вирішено питання щодо речових доказів у справі.
Згідно з вироком суду 08.09.2009 р. під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 АДРЕСА_1, на горищі будинку і в підсобному приміщенні працівники міліції виявили та вилучили речовину рослинного походження у виді кущів, листя, а також у висушеному та подрібненому виді, яку ОСОБА_3 незаконно зберігав з метою збуту.
Згідно з висновками експерта надана на дослідження рослинна маса, загальною вагою 2730,2 гр., має ботанічні ознаки рослини роду коноплі, містить тетрагідроканабінол та є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом.
В апеляції та доповненнях до неї захисник ОСОБА_5 не погоджується з кваліфікацією дій засудженого ОСОБА_3 за ст. 307 ч.3 КК України, просить перекваліфікувати їх на ст. 309 КК України (без зазначення частини), та призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі, з урахуванням обставин справи, особи засудженого та його сімейного стану.
Вказує, що під час обшуку ОСОБА_3 пояснював про належність коноплі його матері ОСОБА_6, яка мешкала разом з ним та користувалася цією речовиною через онкологічну хворобу. Але потім ОСОБА_3 провину взяв на себе. Посилається, що в судовому засіданні ОСОБА_3 визнав зберігання коноплі за місцем проживання. Зазначає, що ОСОБА_3 раніше не судимий, має постійну роботу, на його утриманні знаходяться матір, інвалід 2 групи та вагітна дружина.
Водночас ставить під сумніві вагу наркотичної речовині, визначену експертом та законність проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3
В запереченнях на апеляцію прокурор просить вирок залишити без зміни. Вказує, що наявність у матері засудженого онкологічної хвороби не свідчить про потребу в лікування за допомогою канабісу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_3 на підтримку апеляції, думку прокурора про необхідність зміни вироку, перекваліфікацію дій засудженого ОСОБА_3 на ст. 309 ч.3 КК України, вивчивши матеріали справи, провівши судове слідство та обговоривши апеляцію, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Засуджений ОСОБА_3 в апеляційному суді не заперечує зберігання ним за місцем проживання канабісу, вилученого працівниками міліції 08.09.2009 р. на горищі домоволодіння і в підсобному приміщенні. Стверджує, що рослини коноплі за 2-3 тижня раніше назбирала його мати ОСОБА_6 Помістив стебла коноплі у в’язанках на горище, щоб висушити. В підсобному приміщенні знаходилося вже висушене подрібнене листя коноплі. Мету збуту канабісу категорично спростовує. Стверджує, що у матері був намір використати коноплю у зв’язку з онкологічним захворюванням.
Засуджений ОСОБА_3 на досудовому слідстві і при розгляді справи судом 1 інстанції також не визнавав мети збуту цього наркотичного засобу.
Свідок ОСОБА_6 в апеляційному суді показала, що є інвалідом 2 групи за онкологічним захворюванням. В середині серпня 2009 р. назбирала за селом та у садах рослини коноплі. Принесла їх до сина ОСОБА_3, який на її прохання, став зберігати коноплю в своєму домоволодінні: на горищі - стебла коноплі у в’язках, в підсобному приміщенні – висушене раніше подрібнене листя. Стверджує, що мала намір використати коноплю як засіб від сильного болю та як снодійне. Але наприкінці серпня 2009 р. була поміщена до онкологічного диспансеру. Лише в жовтні 2009 р. взнала, що син притягується до відповідальності за ту коноплю.
Наявність у свідка ОСОБА_6 інвалідності 2 групи за онкологічним захворюванням підтверджена приєднаними до справи копіями документів (а.с.) .
Висновок про наявність у засудженого ОСОБА_3 мети збуту наркотичного засобу, судом умотивований тим, що сам ОСОБА_3 наркотичних засобів не вживає, зберігав за місцем проживання канабіс в особливо великих розмірах, частково у висушеному та подрібненому стані, розфасованим в пакети та згортки.
Проте, як вбачається з протоколу обшуку від 08.09.2009 р., конопля була виявлена на горище будинку -
Засуджений ОСОБА_3 в ході досудового, судового слідства в суді 1 інстанції і в апеляційному суді не визнавав меті збуту наркотичного засобу – коноплі.
Як вбачається з вироку суду, висновки про мету
Згідно з даними протоколу обшуку від 23.06.2007 р. в домоволодінні знайдені: рослинна речовина в паперовому згортку (в коридорі, на сейфі під коробкою), пакет з патронами у кількості 36 штук (в кухні, в шафі під ганчір’ям), 3 грошові купюри, номіналом 2,10,20 грн., з яких мічені 2 номіналом 10 і 20 грн. (в спальні, на дивані між ковдрою і матрацом). В протоколі також є запис, що руки ОСОБА_7 мали характерне світіння і це встановлено до початку обшуку (а.с.17).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердив дані оперативної закупки від 23.06.2007 р. та подальшого обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, а свідок ОСОБА_9 - дані обшуку. Ці свідки брали участь у вказаних діях як працівники міліції.
З показань зазначених вище свідків слідує, що обидві оперативні закупки були контрольованими, оскільки кожного разу покупець в момент закупки перебував в полі зору відповідних осіб.
Є безпідставними твердження апелянтів щодо суперечностей в показаннях свідків ОСОБА_10 (слідчого), ОСОБА_8, ОСОБА_9 , оскільки істотні обставини оперативної закупки і обшуку від 23.06.2007 р. ними викладені в цілому однаково та узгоджуються з письмовими доказами у справі.
Обшук за місцем проживання засудженого 23.06.2007 р. проведено за постановою судді Миколаївського районного суду від 21.06.2007 р. (а.с.16). Власноручний запис ОСОБА_7 на постанові свідчить, що він ознайомлений з постановою. Як вбачається з протоколу обшуку (а.с.17), слідчим Немчіновим О.М. дотримані вимоги закону, передбачені ст.ст.180, 181, 183 КПК України, щодо процесуального порядку слідчої дії.
В судовому засіданні перевірялися твердження ОСОБА_7 стосовно порушень вимог закону при проведенні обшуку, але вони не підтвердилися. Крім того, під час досудового слідства проведена перевірка заяви ОСОБА_11 (батька засудженого) від 10.07.2007 р. з цього приводу, але відповідною постановою від 20.07.2007 р. в порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністю складу злочину в діях працівників Миколаївського райвідділу міліції (а.с.230-231). Дані матеріали судом досліджені.
З огляду на викладене немає підстав ставити під сумнів достовірність результатів обшуку, що фактично й оспорюється апелянтами. Колегія суддів також приймає до уваги, що за місцем проживання ОСОБА_7 крім наркотичного засобу знайдений в пакеті і такий, що не визнаний судово-хімічною експертизою наркотичним засобом, а серед захованих в одному місці грошей були як мічені, так і не мічені купюри (а.с.17). Ці обставини також спростовують твердження ОСОБА_7 з приводу фальсифікації результатів обшуку працівниками міліції.
Вид наркотичного засобу і його вага у висушеному стані, які були предметом незаконних дій ОСОБА_7, підтверджені висновками судово-хімічних експертиз (а.с.100-105).
Патрони у кількості 36 штук, вилучені за місцем проживання ОСОБА_7, є придатними до стрільби бойовими припасами, відповідно до висновків балістичної експертизи (а.с.119-120).
Сам засуджений не заперечував в судовому засіданні, що 14.06.2007 р. (тобто в день проведення оперативної закупки), в районі АДРЕСА_2 стояла автомашина, біля якої знаходився працівник міліції і незнайомий чоловік. Вказував ОСОБА_7 і на те, що раніше мав зброю (а.с.235). Зазначав, що порядок проведення обшуку 23.06.2007 р. в протоколі відображений правильно.
Таким чином, перевіривши у судовому засіданні надані докази, суд дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_7 в інкримінованих йому злочинах.
Дії засудженого за ст.ст.307 ч.2, 263 ч.1 КК України кваліфіковані правильно.
Покарання призначено засудженому, в тому числі за тяжкий злочин, у мінімальному розмірі санкцій кримінального закону, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Вимоги ст.65 КК України судом дотримані. Тому колегія суддів не знаходить підстав для пом’якшення покарання ОСОБА_7 з огляду й на обставини, наведені апелянтами.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 3 березня 2008 р. у відношенні ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляції засудженого та захисника ОСОБА_12 – без задоволення.
Головуюча:
судді :