Справа № 11-217-2009 р                               Головуючий суду 1 інстанції  

Категорія: ст.152 ч.4               Міщенко Г.В.  

КК України               Доповідач апеляційного суду  

Погорєлова Г.М.  

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  21 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі :  

      Головуючої Погорєлової Г.М.  

суддів Войтовського С.А., Салтовської І.Б.  

за участю прокурора Якименка О.П.  

засудженого ОСОБА_3  

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2009 р., яким  

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Сергіївка Березнегуватського району Миколаївської області, раніше не судимий    

засуджений за ст.152 ч.4 КК України на 8 років 3 місяця позбавлення волі.  

  Також вирішено питання про речові докази у справі.  

  Згідно з вироком, вранці 18.08.2008 р., в с. Сергіївка Березнегуватського району Миколаївської області, ОСОБА_3 розпивав спиртні напої з знайомою ОСОБА_4 у неї вдома. Коли вона заснула, вирішив вступити в статеві зносини з її малолітньою донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.  

З цією метою, приблизно о 10 год., під приводом пригостити солодощами, він завів малолітню до своєї оселі. Там ОСОБА_3 вчинив фізичні розпусні дії, наслідком яких було ушкодження на статевих органах потерпілої, а потім її зґвалтував, використавши безпорадний стан потерпілої, яка внаслідок малолітнього віку не могла розуміти характеру та значення вчинюваних з нею дій.  

  В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок змінити, дії перекваліфікувати з ст. 152 ч.4 КК України на ст. 156 ч.2 КК України. Стверджує, що суд дав неправильну оцінку доказам у справі. Не заперечує вчинення ним фізичних розпусних дій з малолітньою ОСОБА_5 та вказує, що від цього утворилися ушкодження на її статевих органах і що дану обставину не виключив судово-медичний експерт ОСОБА_6  

Посилається, що у ОСОБА_5 не виявлено інших тілесних ушкоджень, які б свідчили про вчинення статевого акту і що це підтвердила свідок ОСОБА_7 – фельдшер сільської амбулаторії. Стверджує, що сліди крові на речах в його будинку та на одязі потерпілої виникли внаслідок розпусних дій з нею. Звертає увагу на відсутність біологічних слідів на його тілі, які б могли свідчити про статеві зносини з потерпілою.  

Зазначає, що рапорт оперативного чергового Березнегуватського райвідділу міліції, показання свідка ОСОБА_8 не підтверджують зґвалтування, оскільки є похідними від ОСОБА_9 (матері малолітньої потерпілої), яка не розпитувала доньку про подію, а сама зробила такий висновок. З тієї ж причини не є доказом обвинувачення заява про злочин самої ОСОБА_9  

  Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 на підтримку апеляції, думку прокурора, який просив вирок змінити, виключити з вироку обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні фізичних розпусних дій з потерпілою, обговоривши доводи апеляції та вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.  

  Відповідно до вимог ст. 275 КПК України суд розглядає кримінальну справу в межах пред’явленого підсудному обвинувачення, а в разі необхідності змінити пред’явлене обвинувачення додержується, зокрема, вимог ст.277 КПК України.  

  Як вбачається з тексту обвинувачення, викладеного в постанові від 15.11.2008 р. про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого (а.с.170) та обвинувального висновку (а.с.181-187), ОСОБА_3 інкриміновані дії, які становлять зґвалтування малолітньої ОСОБА_5, наслідком яких були ушкодження на її статевих органах.  

  Викладаючи в мотивувальній частини вироку формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, суд істотно змінив інкриміноване ОСОБА_3 обвинувачення за фактичними обставинами, оскільки зазначив про вчинення ОСОБА_3 фізичних розпусних дій, що йому не було інкриміновано та вказав, що наслідком цих дій є ушкодження на статевих органах потерпілої, тоді як згідно інкримінованого ОСОБА_3 обвинувачення ці ушкодження є наслідком статевого акту.  

  Таким чином, суд у вироку за власною ініціативою не лише додав частину обвинувачення ОСОБА_3, а й зробив інші висновки щодо наслідків його протиправних дій в порівнянні з інкримінованими органами досудового слідства, що також зачіпає сутність інкримінованого ОСОБА_3 обвинувачення у зґвалтуванні малолітньої потерпілої ОСОБА_5.  

  Недодержання судом вимог ст.275 КПК України щодо меж судового розгляду є істотним порушенням права підсудного на захист, що відповідно до п.3 ч.2 ст. 370 КПК України є підставою для скасування вироку, з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд.  

  У зв’язку із скасуванням вироку з процесуальних підстав, апеляційною інстанцією не перевіряються доводи засудженого, пов’язані з доведеністю його вини в інкримінованому злочині та з кваліфікацією протиправних дії.  

  Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів  

        У Х В А Л И Л А:  

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.  

Вирок Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2009 р. у відношенні ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суду.  

  Запобіжний захід ОСОБА_3 – взяття під варту, залишити без зміни.  

      Головуюча:  

    Судді: