АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-2577/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Ковальова Ю.В.
Суддя-доповідач: Краснокутська О.М.
У Х В А ЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.
Краснокутської О.М..
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_2 на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 15 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Ботієвської сільської ради Приазовського району Запорізької області, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень десятої сесії п’ятого скликання Ботіївської сільської ради Приазовського району Запорізької області № 174 та № 179 від 07 серпня 2007 року, визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею , зобов’язання безоплатної передачі у власність земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И Л А :
В листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними рішень від 07серпня2007 року Ботієвської сільради, який під час розгляду справи 11.02.2010р.змінив, додавши свої вимоги позовом до ОСОБА_3 і Ботієвській сільради про визнання недійсним договору тимчасового користування земельною ділянкою.
Просив суд визнати недійсним рішення Ботієвської сільської ради № 174 від 07 серпня 2007 року , визнати недійсним рішення Ботієвської сільської ради № 179 від 07 серпня 2007 року, визнати недійсним договір на право тимчасового користування землею № 164 від 04 січня 2010 року, зобов’язати Ботієвську сільську раду безоплатно передати йому у власність земельну ділянку площею 0,21 га розташовану по АДРЕСА_1 .
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 15 березня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права ,просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши в засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно до вимог ст.334 ч3 та ч.4 ЦК України право власності на майно за договором,який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі- продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку(квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно до вимог ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку,господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм,визначених цим Кодексом.
Із матеріалів справи видно, що у липні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до Ботієвської сільради з заявою про надання йому у володіння і про приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1. Рішеннями десятої сесії п”ятого скликання Ботіївської сільської ради Приазовського району Запорізької області №174 , № 179 від 16.07.2007 року відмовлено ОСОБА_2 у наданні земельної ділянки в розмірі 0,21 га, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, і її приватизації у зв”язку з відсутністю у ОСОБА_2 права власності і технічної документації на житловий будинок.
Оспорюючи ці рішення, позивач посилається на те,що він у 2007 році придбав житловий будинок№АДРЕСА_1 , проте згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.8) право власності на зазначений житловий будинок виникло у позивача з 20.02.2008 року на підставі рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 06.02.2008 року , оскільки зареєстровано у реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.02.2008року, і на час звернення до відповідача з заявами про надання йому земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і її приватизації ОСОБА_2 не був власником цього будинку.
Оскільки на час звернення ОСОБА_2 до Ботієвської сільради про надання йому земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку і про її приватизацію право власності у нього на цей будинок було відсутнє, відповідач правильно у відповідності до вимог .ст.334, ст.657 ЦК України і вважав відсутнім у нього права власності на будинок і відмовив йому у задоволенні заяви, розглянувши питання у відповідності до ст.40 ЗК України, а суд першої інстанції законно і обґрунтовано відмовив позивачеві у задоволенні його позовних про визнання незаконними оспорюваних рішень №174 і № 179 від 07.08.2007 року ,оскільки дійшов правильного висновку про те,що на час звернення позивача до відповідача з заявою і на час розгляду відповідачем цієї заяви підстав для надання ОСОБА_2 земельної ділянки і її приватизації , передбачених законом,не було.
Судом першої інстанції також правильно вирішений спір і в іншій частині позовних вимог.
Із встановлених судом обставин справи вбачається,що після набуття права власності на житловий будинок позивач не звертався до Ботієвської сільської ради з заявою про надання йому земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і це питання відповідачем у встановленому законом порядку не вирішувалось, тому підстав вважати права позивача порушеними і покладати на відповідача обов”язок з передачі ОСОБА_2.у власність земельної ділянки немає .
Яз зазначено, позивачеві належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1, проте ним оспорюється договір на право тимчасового користування землею №164 від 01.01.2010року,укладений між Ботієвською сільрадою і відповідачем ОСОБА_3, у якому не значиться земельна ділянка за адресою по АДРЕСА_1. Крім того за умовами цього договору земельна ділянка надається ОСОБА_3 тимчасово до встановлення власника цієї ділянки, тому у разі вирішення питання щодо надання у власність позивачеві ділянки,яка надана ОСОБА_3, оспорюваний договір припинить свою дію.Оскільки із самого договору не вбачається,що ОСОБА_3 передана в оренду земельна ділянка,на якій розташований житловий будинок позивача, а у самого позивача не встановлені у передбаченому законом порядку права на цю ділянку, суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог і в цій частині.
Судом повно і всебічно з”ясовані обставини справи,що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права не порушені і застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.
Посилання в апеляційній скарзі на погодження відповідача з правом власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 у рішенні №173 від 07.08.2007року(а.с.7)є неспроможним і не спростовують висновків суду,оскільки у п4-а цього рішення зазначено лише про необхідність оформити право власності на житловий будинок,а з матеріалів справи видно,що право власності у позивача на цей будинок виникло на підставі рішення суду з 20.02.2008 року.
Доводи про порушення конституційних прав позивача є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.
Згідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307,308ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 15 березня 2010 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: