РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/293/21

Провадження № 2/293/508/2021

27 квітня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

                                                                В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. 01.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_2 в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 40000,00 грн. отриманих безпідставно за розпискою від 13.07.2018 та сплачену позивачем суму судового збору.

1.2. Поданий позов обґрунтовувався тим, що 13.07.2018 між ОСОБА_1 та     ОСОБА_2 досягнута домовленість щодо  передачі відповідачем ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки на території Горбулівської сільської ради, яка перейшла відповідачу у спадщину від ОСОБА_3 . Однак, враховуючи, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку знаходились на стадії  оформлення, відповідач отримавши оплату за оренду земельної ділянки в розмірі 40000,00 грн зобов`язалась підписати  відповідний договір пізніше. Відповідні обставини підтверджуються  власноруч написаною ОСОБА_2   розпискою, яка підтверджує  отримання оплати. Станом на 18.01.2020 відповідач не надала позивачеві належним чином підтверджуючі правовстановлюючі документи на земельну ділянку, договір з позивачем не уклала та не передала відповідну земельну ділянку в оренду.

1.3. Посилаючись на те, що з 18.01.2020 позивач звертався до відповідача щодо повернення отриманих коштів за  оренду земельної ділянки в розмірі 40000,00 грн., однак до цього часу грошові кошти повернуто не було, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 03.02.2021 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.14-15).

2.2.19.02.2021 на виконання вимог ухвали Черняхівського районного суду Житомирської області від 03.02.2021 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків (а.с.17).

2.3. 03.03.2021 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі №293/293/21, розгляд якої призначено у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.24-25).

2.4. Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив позов задовольнити.

2.5. Відповідач в судове засідання не з`явилась, відзив до суду не подала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у спосіб, передбачений нормами ЦПК України, зокрема шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду разом з позовною заявою та додатками до неї, судових повісток за адресою місця реєстрації, а також телефонограмою (а.с.35, 36, 38). Крім того, відповідача повідомлено про дату час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, які оприлюднені 02.04.2021, 13.04.2021 (а.с.39, 46).

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. 13.07.2018 ОСОБА_2 склала розписку про отримання орендної плати за землю за ОСОБА_3 в сумі 40 тисяч, всі необхідні документи зобов`язалась підписати (а.с.6).

3.2. 18.01.2020 ОСОБА_1 направив  ОСОБА_2 письмову вимогу про повернення оплати за оренду земельної ділянки в розмірі 40000,00 грн, протягом двох тижнів (а.с. 7).

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

4.2. Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

4.3. Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

4.4. Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або такої ж кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

4.7. Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України).

4.8. Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

4.9. У частині першій статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

4.10. За змістом ч. ч. 1 - 3 ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

У свою чергу, наявність оригіналу розписки у кредитора, згідно з положеннями статті 545 ЦК України, вказує на те, що зобов`язання з повернення позики боржником не виконано.

4.11. Згідно частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

4.12. Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 - 82 ЦПК.

4.13. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

4.14. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

4.15. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.

Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.

Така правова  позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №369/3340/16-ц від 22.08.2019.

5.2. Суд у визначеному чинним цивільним процесуальним законодавством порядку оцінив розписку від 13 липня 2018 року і дійшов висновку, що вона не містить відомостей щодо отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 40000,00 грн саме у позику, зобов`язання повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) – у розписці відсутнє. Навпаки, зі змісту розписки встановлено, що грошові кошти отримані як орендна плата за землю.

Крім того, встановлено, що згідно з розпискою від 13 липня 2018 року ОСОБА_2 лише зобов`язалась підписати  всі необхідні документи, а не повернути отриману орендну плату за землю, тому суд приходить до висновку про недоведеність існування між сторонами правовідносин за договором позики, чим мотивовано позов.

Більше того, розписка від 13 липня 2018 року взагалі не містить даних про особу, яка передала ОСОБА_2 орендну плату за землю, тобто не підтверджує факт передачі грошових коштів саме ОСОБА_1 13 липня 2018 року або у будь-який інший день. Наявність оригінала вказаної розписки у позивача не спростовує встановлених судом обставин.

5.3. Відсутні підстави також для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач безпідставно зберіг чи отримав грошові кошти саме за рахунок позивача. Навпаки, зі змісту розписки встановлено, що грошові кошти отримані як орендна плата за землю.

5.4. За наведених обставин, у суду відсутні будь-які правові підстави для стягнення з  ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 40000,00 грн, а тому в задоволенні  позову слід відмовити за безпідставністю.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. З огляду на те, що в позові ОСОБА_1 відмовлено, суд з урахуванням приписів ст.141 ЦПК України не стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Черняхівський районний суд Житомирської області, -

                                                             У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживає за адресою:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач:

ОСОБА_2 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_2

паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 26.06.2006 Черняхівським РВ УМВС  України

в Житомирській області.

Повне судове рішення складено 30.04.2021.

Суддя О.М. Збаражський