ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 718/1307/20Головуючий у 1-й інстанції Парфенюк В.І.

Провадження № 22-ц/817/303/21 Доповідач - Щавурська Н.Б.

Категорія - 304070000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Щавурська Н.Б.

суддів - Сташків Б. І., Хома М. В.,

секретаря - Сович Н.А.

сторін - представника відповідача Товариства з обмеженою

відповідальністю "Чернівцігаз збут" адвоката

Попова В.Д.,

розглянувши у відкритому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 грудня 2020 року, постановлене суддею Парфенюком В.І. у цивільній справі № 718/1307/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року позивач ТОВ "Чернівцігаз збут" звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в обґрунтування якого вказало, що до будинку останньої в с. Орошани Кіцманського району Чернівецької області ним постачається природний газ на підставі договору, укладеного між побутовим споживачем та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, згідно акцептування заяви-приєднання шляхом сплати рахунків та фактичне споживання природного газу. Внаслідок неналежної оплати за природний газ за період з квітня 2017 року до листопада 2018 року у відповідачка утворилась заборгованість в розмірі 29 111, 55 грн. 31.03.2020 року ТОВ «Чернівцігаз збут» звертався до Кіцманського районного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за природний газ, однак ухвалою суду від 23.04.2020 року у видачі судового наказу було відмовлено.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 грудня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Чернівцігаз збут» 29 111 грн 55 коп. заборгованості за природний газ та 2 102 грн. понесених процесуальних витрат зі сплати судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що не є споживачем послуг ТОВ "Чернівцігаз збут" та не підписувала заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам. Доказом цього є відсутність обсягів спожитого газу на її опломбованому засобі обліку № 00017152.

Вказує, що є людиною похилого віку, 1937 року народження, яка потребує сторонньої допомоги, має можливість пересуватись виключно у межах житлового приміщення внаслідок пошкодження нижніх кінцівок і з 05.03.2014 року перебуває на соціальному обслуговуванні відділення соціальної допомоги вдома в Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Чорткова, доказом чого є долучені до апеляційної скарги висновок Чортківської Лікарсько-кваліфікаційної комісії Тернопільської області від 20.07.2020 за № 1/367 і довідка Територіального центру соціального обслуговування м.Чорткова від 05 січня 2021 року № 1.

Наголошує, що Акт № 344/601 від 12.12.2018 року про відкючення було складено без її участі.

Звертає увагу, що згідно скрин-шоту № 8 за період з 01.03.2017 до 05.01.2021 показання засобу обліку № 00017152 залишалося незмінним і складало 95,91 м куб. Аналогічну інформацію містить і скрин-шот № 7.

Зі скрин-шотів № 1, № 4 і № 5 вбачається, що станом на 01.11.2020 сума її боргу перед ТОВ «Чернівцігаз збут» нібито складала 29 111, 55 грн. В листопаді 2020 року здійснено перерахунок на суму 28 965, 57 грн, вніслідок чого залишок боргу на 01.12.2020 склав 151 грн.

Також вказує, що у виписці з банківських платежів, отриманих ТОВ "Чернівцігаз збут" від споживачів газу, зазначено дату приймання та суму оплати - 04.07.2017 року, 49 грн, однак даний документ не містить її підпису.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Чернівцігаз збут" вважає її такою, що підлягає до часткового задоволення. Зазначає, що на момент постановлення оскаржуваного судового рішення суду не були надані докази вирішення питання щодо врегулювання розбіжностей між відповідачем та Оператором ГРМ у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу.

Зауважує, що визначення обсягів спожитого побутовими споживачами природного газу відноситься до виключної компетенції Оператора ГРМ. Постачальник для проведення нарахування за газ всім споживачам керується виключно інформацією щодо обсягів спожитого газу споживачами, яка надається йому Оператором ГРМ.

Наголошує, що відповідач не подавала до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на її об`єкт, відбір природного газу з газорозподільної системи не припинявся, фактично проводилось споживання природного газу (про що свідчить в тому числі утворення у відповідача заборгованості перед заявником) та частково сплата за поставлений відповідачу газ, що окремо та в окупності засвідчує факт згоди відповідача про приєднання до умов Типового договору

Звертає увагу, що доказом споживання природного газу відповідачем є Витяг з персоніфікованих даних про фактичний об`єм природного газу розподіленого Оператором ГРМ, довідка постачальника про підтвердження факту споживання природного газу відповідачем, виписка банківських платежів, отриманих позивачем від відповідача, а також Акт № 344 від 12.12.2018 року, складений при проведені робіт з припинення газопостачання до об`єкта газифікації відповідача.

Вважає твердження відповідача щодо укладення між позивачем та відповідачем Акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін таким, що не ґрунтується на Законі, оскільки позивач не є Оператором ГРМ, у нього відсутні правові підстави для укладання зі споживачем акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Крім того, відсутність укладеного між Оператором ГРМ та споживачем акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін не впливає на обов`язок відповідача своєчасно здійснювати розрахунки за послуги з газопостачання.

Будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України дає колегії суддів підстави провести розгляд справи без участі відповідача.

Представник позивача ТОВ "Чернівцігаз збут" - адвокат Попов В.Д. у судовому засіданні апеляційну скаргу визнав частково. При цьому, пояснив, що заборгованість, яка є предметом позову утворилася у зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного подання показників лічильника оператору ГРМ, однак після ухвалення судом першої інстанції рішення в даній справі позивачем було зменшено суму заборгованості у спірному періоді, за рахунок наданої Оператором ГРМ інформації щодо корегування обсягів спожитого відповідачем природного газу.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 367 ЦПК України).

Судом встановлено, що ТОВ «Чернівцігаз збут» здійснює ліцензовану діяльність з постачання газу, а ліцензовану діяльність з розподілу газу (транспортування, встановлення вузлів обліку газу, облік газу тощо) проводить ПАТ «Чернівцігаз» (як Оператор ГРМ).

ТОВ «Чернівцігаз збут» розмістило на своєму сайті Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, а також надіслало всім побутовим споживачам заяви-приєднання по формі, встановленій у постанові НКРЕКП від 30.09.2015року N 2500, яку споживачам необхідно було підписати та повернути в ТОВ.

ОСОБА_1 до 12 грудня 2018 року була споживачем природного газу за об`єктом газоспоживання, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про підтвердження факту споживання природного газу споживачем та наявного у нього діючого постачальника газу, виданої АТ «Чернівцігаз» 10.02.2020 року, споживач природного газу ОСОБА_1 підключена до газорозподільної системи оператора ГРМ та проводить споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , ЕІС код - НОМЕР_1 . Постачання природного газу зазначеному споживачу з 01.07.2015 року проводить ТОВ «Чернівцігаз збут», як діючий постачальник природного газу. 12.12.2018 року споживачу припинено розподіл природного газу (а.с. 16).

Факт відключення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від газопостачання в зв`язку з аварійним станом підтверджується додатково й актом № 344/601 від 12.12.2018 року (а.с. 17).

За розрахунком позивача за період з березня 2017 року до листопада 2018 року включно за особовим рахунком ОСОБА_1 утворилась заборгованість з оплати спожитого газу в сумі 29 111, 55 грн (а.с. 12).

Останній платіж з оплати послуг за спожитий природній газ відповідачем ОСОБА_1 було внесено в липні 2917 року в сумі 49 грн ( а.с. 12-13).

В ході апеляційного розгляду справи також встановлено, що у зв`язку з фактичним не проживанням відповідача ОСОБА_1 за адресою с. Орошани Кіцманського району Чернівецької області, нею не надавалися Оператору ГРМ щомісячно показання лічильника споживання природного газу за вказаною адресою, у зв`язку з чим фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об`єкту споживача за розрахунковий період визначався Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно вимог п.п. 17, 27, 32 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Постачальник природного газу - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу. Регулятор - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

За ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу» державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно до п.п. 1, 6, 17, 30 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу» до компетенції Регулятора на ринку природного газу належать: видача ліцензій на право провадження видів діяльності на ринку природного газу, що підлягають ліцензуванню з урахуванням положень ст. 9 цього Закону, та нагляд за дотриманням ліцензійних умов ліцензіатами; затвердження кодексів газотранспортних систем, кодексу газорозподільних систем, кодексів газосховищ та кодексу установки LNG; затвердження правил постачання природного газу; інші функції, передбачені законом.

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що господарська діяльність на ринку природного газу, пов`язана з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, провадиться за умови отримання відповідної ліцензії.

Згідно вимог ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 40 вищевказаного Закону розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

27 липня 2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, а також Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року за № 2494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.

Відповідно до п.13 розділу III Правил постачання природного газу у разі звільнення займаного приміщення (остаточного припинення користування природним газом) побутовий споживач зобов`язаний повідомити про це діючого постачальника не пізніше ніж за двадцять один день до дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно з ним розрахуватись за договором на постачання природного газу до вказаного споживачем дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем діючого постачальника про звільнення приміщення (остаточне припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний здійснювати оплату за договором на постачання природного газу, виходячи з умов договору.

До обов`язків споживача згідно з п. 26 Правил належить укладення договору постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору - припинення відбору (споживання) природного газу з газорозподільної системи.

У разі незгоди споживача укладати договір з постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2500 та № 2498 було затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам і Типовий договір розподілу природного газу (дата набрання чинності вищевказаних постанов НКРЕКП 01 грудня 2015 року).

Згідно з п. 1.1. Типового Договору він є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу, як товарної продукції, Постачальником.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу та є однаковими для всіх побутових споживачів України (п. 1.2. Типового Договору).

Пунктом 1.3. Типового Договору передбачено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.

Згідно вимог п.2.1 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць, крім випадків зміни постачальника природного газу. Об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижче наведених способів: 1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; 2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період. Якщо об`єми (обсяги) постачання та споживання природного газу будуть визначатись за плановими величинами, постачальник зобов`язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати звіряння фактичного об`єму (обсягу) споживання природного газу за даними Оператора ГРМ та проводити відповідний перерахунок споживачу (п.п. 4.3, 4.4 Типового договору).

Якщо споживач не погоджується з рахунком постачальника (не згоден із розрахованою сумою тощо) та має намір оскаржувати його, споживач сплачує рахунок у тій частині, що ним не оспорюється. При цьому, споживач у зручний для нього спосіб (за телефоном, визначеним на сайті постачальника, через особистий кабінет або письмово) має звернутися до постачальника за відповідними роз`ясненнями. У разі отримання такого звернення постачальник зобов`язується невідкладно та у термін, достатній для його аналізу (не перевищуючи терміни, встановлені законодавством), надати відповідне роз`яснення чи здійснити перерахунок споживачу. До вирішення спору по суті величина нарахування встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 4.11 Типового договору).

Згідно з п. 5.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498, при здійсненні обліку спожитого природного газу побутовим споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (м куб.) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 1 гл. 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Згідно з п. 2 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць. При цьому відповідно до вимог Кодексу ГТС Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу по побутовому споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу.

Згідно з п. 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ побутовий споживач, який розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Група споживання по кожному об`єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ після визначення за підсумками розрахункового періоду (газового місяця) об`єму розподіленого та спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру: у кВттод, Гкал, МДж. Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВттод, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу. Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 здійснювала фактичне споживання природного газу та оплачувала кошти за спожитий газ, що підтверджується довідкою про розрахунок боргу, витягом з персоніфікованих даних про фактичний об`єм природного газу поставленого побутовому споживачу його постачальником (ТОВ Чернівцігаз Збут"), та розподіленого побутовому споживач, об`єкт якого підключений до газорозподільчої системи Оператора ГРМ, АТ "Чернівцігаз" (як Оператором ГРМ), а також - відповідною випискою банківських платежів, отриманих ТОВ "Чернівцігаз збут" від споживачів газу, однак не проводила оплати в повному обсязі, допустивши наявність заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині, що відповідач ОСОБА_1 , як така, що здійснювала фактичне споживання природного газу наділена відповідно обов`язком провести розрахунок за спожитий газ у повному обсязі.

При цьому, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в частині відсутності між нею та позивачем укладеного договору шляхом підписання заяви-анкети, як підстави для визнання вимог позивача необґрунтованими, колегія суддів відхиляє, оскільки сам по собі факт відсутності письмового договору не звільняє відповідача від оплати фактично отриманих послуг зі споживання природного газу, наданих позивачем. Водночас, факт присвоєння відповідачу в установленому порядку Оператором ГРМ (як споживачу, яка підключена до газорозподільної системи) ЕІС-кода (Energy Identification Code) - персонального код ідентифікації споживача, як суб`єкту ринку природного газу, в сукупністю з фактами проведення оплат за природний газ та невиконанням ОСОБА_1 передбаченого п. 7 Правил обов`язку щодо повідомлення постачальника та Оператора ГРМ/ГТС про остаточне припинення користування природним газом спростовують доводи відповідача, що вона не є користувачем послуг ТОВ "Чернівцігаз збут" .

Разом із тим, з висновками суду першої інстанції в частині наявності у відповідача перед позивачем заборгованості зі споживання природного газу в розмірі 29 111, 55 грн колегія суддів погодитися не може, як такими, що не відповідають фактичним обставинам обставинам справи, виходячи з наступних підстав.

Так, у відповідності до вимог п. 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу постачальник наділений правом проведення разом із побутовим споживачем звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта.

Визначення обсягів спожитого побутовими споживачами природного газу відноситься до виключної компетенції Оператора ГРМ.

Як вбачається з долученої відповідачем до апеляційної скарги копії квитанції № 18566-72512-56824 від 31.10.2020 року, за комунальні послуги АТ "Чернівцігаз" нею в ході розгляду справи судом першої інстанції було сплачено 492, 50 грн (а.с. 81)

На підставі звернення ОСОБА_1 до Оператора ГРМ, останній визначив обсяги спожитого відповідачем природного газу за спірний період та надав ТОВ "Чернівцігаз збут" (постачальнику) відповідну інформацію.

Оскільки визначені Оператором ГРМ за умовами глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником, ТОВ "Чернівцігаз збут" було здійснено корегування обсягів спожитих відповідачем природного газу та перерахунок плати за спожитий природний газ, внаслідок чого остаточна заборгованість відповідача перед позивачем на дату прийняття судом першої інстанції рішення складала 145, 97 грн (а.с. 83-86).

У відповідності до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 374 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених законом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За ч. 1 чт. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України однією з підстав закриття провадження у справі є відсутність предмета спору.

Беручи до уваги факт здійснення позивачем відповідного перерахунку заборгованості ОСОБА_1 за спожитий природній газ, внаслідок якого заборгованість відповідача станом на дату прийняття судом першої інстанції рішення складала 145, 97 грн, а спору відносно решти заявленої в позові суми в розмірі 28 965, 58 грн не було, колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 1 ст. 255, п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України підстав для часткового визнання нечинним судового рішення суду першої інстанції в частині стягнення вищевказаної суми та закриття провадження у справі в цій частині, і як наслідок - для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача решти боргу, що складає 145, 97 грн, слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 35 ч.ч. 1, 3; 259 ч.ч. 1, 2, 6, 8; 374 ч. 1 п.п. 1, 3; 375 ч. 1; 377 ч. 1; 381 ч.ч. 1, 3; 382 ч.ч. 1, 2; 384 ч. 1; 389 ч. 1 п. 1, 390 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 грудня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз збут" заборгованості за спожитий природний газ в сумі 28 965 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 58 (п`ятдесят вісім) коп. - визнати нечинним і закрити провадження у справі в цій частині.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 грудня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз збут" решти суми заборгованості за спожитий природний газ, що складає 145 (сто сорок п`ять) грн 97 (дев`яносто сім) коп - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції в особі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення до 24 березня 2021 року.

Головуючий

Судді