Справа № 346/4152/20

Провадження № 22-ц/4808/841/21

Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.

Суддя-доповідач Девляшевський

У Х В А Л А

07 травня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі судді Девляшевського В.А., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду, ухвалене головуючим суддею Яремин М.П. 23 березня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 23 березня 2021 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Разом з поданою апеляційною скаргою апелянт заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що вона не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, а також вказує, що предметом позову є захист її трудових справ.

Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01.09.2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 (справа № 910/4518/16) зазначила, що пільга щодо сплати судового збору не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічний висновок зроблений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10.10.2019 року (справа № 369/10046/18), де також визначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

З урахуванням наведеного, заявниця не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленими нею позовними вимогами щодо скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку,передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи те, що заявницею не наведено обґрунтованих підстав, за яких суд може звільнити від сплати судового збору, та не надано документів, які свідчать про її важкий майновий стан і відсутність джерел доходу, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

При цьому, констатація апелянтом скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його оплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника щодо можливості звернення до суду апеляційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати апеляційної скарги судовим збором) у цій справі дотримано.

Згідно п.27 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, роз`яснено, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Відповідно до частини 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Пунктом 6. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позивачем, окрім вимоги про поновлення на роботі, заявлено ще 2 вимоги (вимога майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та вимога немайнового характеру про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи).

З огляду на вищенаведене апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 522,4 грн (840,8+840,8*150%).

Судовий збір має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101, код ЄДРПОУ: 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку - UA418999980313131206080009612, наявність відомчої ознаки: «80» Апеляційні суди, назва суду: Івано-Франківський апеляційний суд.

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» необхідно зазначити: *;101;__________(ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначити паспортні дані); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача). Оригінал платіжного документа направити в апеляційний суд.

Згідно ч.2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати апелянту строк п`ять днів з дня вручення ухвали для виправлення вказаних недоліків - долучити докази сплати судового збору або ж надати докази скрутного матеріального становища.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 23 березня 2021 року залишити без руху та надати строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

У випадку невиконання в зазначений строк апелянтом вимог ухвали, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Девляшевський