ПОСТАНОВА  

                                         № 3-210/10  

 02 червня 2010 року                                                                                                    смт. Веселее

 Суддя Веселівського районного суду Запорізької області   Калабухова О.А.,  розглянувши матеріали, що надійшли з Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Територіальна державна інспекція праці у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

Керівника підприємства ф/г «Тюльпан»ОСОБА_1 –   ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працює Головою фермерського господарства «Тюльпан», що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

За вчинення правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 Кодексу України  про адміністративні правопорушення.

  ВСТАНОВИВ:  

07.05.2010 року головним державним інспектором праці Оселедчик Валентиною Вікторівною на підставі виконання службових обов’язків була проведена за дорученням прокурора перевірка дотримання законодавства про працю. В ході перевірки було встановлено, що на підприємстві не укладено Колективний договір з трудовим колективом, як вимагає ст. 11 КЗпПУ, згідно якої необхідність укладення колективного договору обумовлена Кодексу законів про працю (надалі КЗпПУ) та Законами України, а саме: ст. ст. 17,19 Закону України «Про підприємства в Україні», згідно яких: Колективний договір повинен укладатись на всіх підприємствах, які використовують найману працю та «Фонд оплати праці встановлюється власником або уповноваженим ним органом на умовах, визначених у колективному договорі».

Не розробив та не затвердив штатний розпис, як того вимагає ст. 64 Господарського кодексу України.

Не забезпечив контролю за додержанням законодавства про працю, що призвело до порушення права працівника на оплату своєї праці та своєчасне отримання заробітної плати, що гарантовані ст. ст. 21,24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 21,95 КЗпПУ та ст. 43 Конституції  України, а саме: заробітна плата працівникам товариства видається лише один раз на місяць, що є порушенням вимог ст. 115 КЗпП України;

Допустив, що відповідно до відомості нарахувань, заробітної плати, на підприємстві робітникам, які виконують кваліфіковану працю (Директор - ОСОБА_1, енергетик – ОСОБА_3, водій ОСОБА_4 та інші.) нараховується мінімальна заробітна плата. Виплата мінімальної заробітної плати в даному випадку суперечить ст. 96 КЗпПУ.

По підприємству не виконується вимоги ст. 97 КЗпПУ співвідношення міжпосадових окладів не враховуються при нарахуванні заробітної плати (Директор - ОСОБА_1, енергетик – ОСОБА_3, водій ОСОБА_5 та інші.) згідно штатного розпису мають однаковий оклад, а згідно ст.97 КЗпПУ «…форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови застосування і розміри надбавок, доплат,премій, винагород і інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі із дотриманням норм та гарантій, передбачених законодавством, генеральною і галузевою угодами…» Власник або уповноважений ним орган або фізична особа не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективним договором.

Своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КпроАП України.

За ознаками: порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці.

Факт вчинення правопорушення підтверджується:

-   протоколом про адміністративне правопорушення;

-   актом перевірки;

-   приписом;

-   довідкою статистики;

-   свідоцтвом про реєстрацію;

-   статутом;

-   ксерокопіями бухгалтерських документів.

Враховуючи вищевикладені обставини та додані до справи документальні докази, суд вважає вину ОСОБА_1 в скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України доведеною.

Враховуючи ви кладене, керуючись ст. ст. 221, 41 КпроАП України,

СУДДЯ:

ПОСТАНОВИВ:  

 ОСОБА_1 визнати винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти адміністративне стягнення у виді: штрафу в доход держави в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.  

 Постанова може бути оскаржена строком 10 діб з дня винесення.

  СУДДЯ:                                        _________________ Калабухова О.А.