Справа № 191/236/21

Провадження № 2/191/76/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кухаря Д.О.

за участю секретаря - Яніної О.В.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 09.09.2010 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг та «Тарифами Банку» складає між ним і банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення.

При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з частинами 1,2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким , що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а Відповідачу надано у користування кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000.00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору джав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в поновму обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встанволеного кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п.2.1.1.12.3. Погашення кредиту - поповнення картрахунку Держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку ізарахування їх Банком на картрахунок Держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору. Таким чином, відповідач зобов`язався здійснювати поагешння кредиту та процентів внесенням грошів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу.

Згідно до п. 1.1.1.60 Договору, Мінімальний обов`язковий платіж - розмір боргових зобов`язань відповідача, які щомісяця повинен сплачувати відповідач протягом терміну дії карти. Мінімальний обов`язковий платіж розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості Клієнта.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК україни визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання Клієнта вважаються простроченими.

В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 року згідно до п.2.1.1.2.12 Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюють за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі : 86,4% - для картки "Універсальна"; 84,0% - для картки "Універсальна голд".

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 30.11.2020 року має заборгованість - 18665,56 грн., з яких :

- 13172,12 грн. - заборгованість за тілом кредита;

в т.ч.: 20,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита;

- 13152,12 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;

- 0,00 грн. - заборгованість за нарахованим відсотками;

- 4617,93 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

- 875,51 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;

- 0,00 грн. - нарахована неня;

- 0,00 грн. - нараховано комісії.

Також, звертають увагу суду, що що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника юудь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 17790,05 грн., яка складається з наступного :

-13172,12 грн. - заборгованість за кредитом;

-4617,93 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ "ПриватБанк".

У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 09.09.2010 року у розмірі 17790,05 грн. станом на 30.11.2020 року, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн..

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах цивільної справи міститься заява останнього про прзгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явися, однак до його початку надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнав частково, а саме в межах суми тіла кредиту, оскільки з умовами та правиласми послуг Приватбанк не був ознайомлений та не підписував. В іншій частині позовних вимог просив відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки та відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2010 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Привал надання банківських послуг у ПриватБанку, що складає між ним та банком Договір без номеру.

Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

На боргові зобов`язання за кредитом і Овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік ( п.2.1.1.12.6 Умов та Правил).

Пунктом 2.1.12.6.1 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, що у випадку виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн., в тому числі прострочені зобов`язання, передбачені пп. 2.1.1.12.6.2., 2.1.1.12.8.1. Умов та Правил, Клієнт сплачує Банку пеню, яка розраховується як : ПЕНЯ = базова процентна ставка по договору/ 30 ( нараховується за кожен день прострочки кредиту) + 50 грн., (одноразово). Пеня нараховується в день нарахування відсотків по кредиту.

Відповідно до п.2.1.1.12.11 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або в певній Банком частки у разі невиконання Клієнтом таабо Довіреною особою Клієнта своїх Боргових та інших зобов`язань за цим Договором.

Згідно п.2.1.1.12.7.2 Договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, визначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua., з розрахунку 360 календарних днів, щ підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.6.2 Договору клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.

Згідно розрахунку заборгованості, відповідач станом на 30.11.2020 року має заборгованість - 18665,56 грн., яка складається з :

- 13172,12 грн. - заборгованість за тілом кредита;

в т.ч.: 20,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита;

- 13152,12 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;

- 0,00 грн. - заборгованість за нарахованим відсотками;

- 4617,93 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

- 875,51 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;

- 0,00 грн. - нарахована неня;

- 0,00 грн. - нараховано комісії.

Також, в розрахунку зазначена заборгованість до стягнення - 17790,05 грн., яка складається з наступного :

-13172,12 грн. - заборгованість за тілом кредита;

-4617,93 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач порушив умови договору № б/н від 09.09.2010 року, укладеного між ним та АТ КБ «ПриватБанк», розмір заборгованості підтверджений документально, але позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання договірних зобов`язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другої статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість по процентам, пеню за прострочене зобов`язання та штрафи.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 09.09.2010 року, посилався, що разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua,, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомилась та погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядку нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16 цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, пені за прострочене зобов`язання, штрафів надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: http://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 09.09.2010 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що підстави для стягнення з відповідача нарахованої заборгованості по процентам, пені за прострочене зобов`язання та штрафів за несвоєчасність сплати боргу відсутні.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України. Відповідно до частини 4 ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з ч.1 ст.1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

У ч.1,3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою- споживачем банківських послуг ( частина перша статті 11 Закону України від 12.05.1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09.04.1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 року зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст.42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) використання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові №342/180/17-ц від 03.07.2019 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника ОСОБА_1 суми непогашеної заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13172,12 грн., в задоволені інших позовних вимог відмовити.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначені ставки судового збору у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн., а відповідно до ЗУ «Про судовий збір» потрібно було сплатити 2270,00 грн. У зв`язку з цим, з позивача необхідно достягнути судовий збір на користь держави в розмірі 168,00 грн..

Крім того, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 2270,00 грн..

На підставі викладеного, ст. 61 Конституції України, ст. ст. 526, 527, 530, 549, 611, 1054 ЦК України, та керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове Дніпропетровської області, ідентфикаційний номер : НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», р/р: НОМЕР_2 , МФО : 305299, код ЄДРПОУ : 14360570, заборгованість за простроченим тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 09.09.2010 року в розмірі 13172 ( тринадцять тисяч сто сімдесят дві) гривні 12 копійок.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», р/р: НОМЕР_2 , МФО : 305299, код ЄДРПОУ : 14360570, на користь держави в особі : Стягувач : Державна судова адміністрація України, Отримувач коштів : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ : 37993783, Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача : UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету : 22030106, судовий збір в розмірі 168 ( сто шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове Дніпропетровської області, ідентфикаційний номер : НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», р/р: НОМЕР_2 , МФО : 305299, код ЄДРПОУ : 14360570, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 ( дві тисячі двісті сімдесят ) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д. О. Кухар