ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.07.06 р.                                                                               Справа № 20/196                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.                                                                                                

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Донецьких Західних електричних мереж, м.Ясинувата

до відповідача-1  Державного підприємства “Шахта № 10”, м.Курахівка

до відповідача-2  Державного підприємства “Селидіввугілля”, м.Селидове

про стягнення  411658,89 грн.

За участю:

представників сторін:

від позивача:         Бібікова Т.І. – за довіреністю

від відповідача-1: не з”явився

від відповідача-2: Єрьоменко П.Д. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

           До господарського суду Донецької області звернулося Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Донецьких Західних електричних мереж, м.Ясинувата, із позовом до Державного підприємства “Шахта № 10”, м.Курахівка, та до Державного підприємства “Селидіввугілля”, м.Селидове, про стягнення  з відповідачів у солідарному порядку 411658,89 грн., з яких  335146,69 грн. – борг за активну електроенергію, спожиту за договором № 87 від 02.06.03 р.,  67029,34 грн. – ПДВ на активну електроенергію, 7902,38 грн. – борг за реактивну електроенергію, 1580,48 грн. – ПДВ на реактивну електроенергію.

           В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 87 від 02.06.03 р. про постачання електричної енергії субспоживачу, приєднаному до мереж основного споживача (електропередавальної організації), договір поруки № 94 від 02.06.03 р., акт прийому-передачі електроенергії за грудень 2004 р., розрахунок ціни позову,  рахунки за активну та реактивну  електроенергію за грудень 2004 р., вимоги про сплату боргу із доказами їх направлення відповідачам, листи на адресу відповідачів, відповідь відповідача–2, накази Міністерства палива та енергетики України, Статут  відповідача-2, рішення господарського суду Донецької області у справах 36/245, 20/516, 20/337.                .

           Відповідач–2, Державне підприємство “Селидіввугілля” в особі структурного підрозділу “Шахта “Курахівська”, у відзиві на позов № 714 від 22.06.06 р. заперечило проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивач пропустив строк звернення до суду із майновими вимогами до відповідачів та що порука, передбачена умовами  договору  № 94 від 02.06.03 р., припинилася в силу приписів ст. 559 Цивільного кодексу України.

            Відповідач-1 свого представника до судового засідання не направив, проти позову не заперечив, відзиву на позов не надав, у зв’язку з чим позовні вимоги стосовно нього розглянуті в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи документами.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

          02 червня 2003 р. між ВАТ “Донецькобленерго” та ДП “Шахта № 10” був укладений договір № 87 про постачання електричної енергії субспоживачу, приєднаному до мереж основного споживача (електропередавальної організації), у відповідності до умов якого позивач зобов”язався постачати Державному підприємству “Шахта № 10” електричну енергію, а останнє – оплачувати вартість поставленої електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід”ємними частинами (розділ І договору).

           02 червня 2003 р. між ВАТ “Донецькобленерго”, ДП “Шахта № 10” та ДВАТ “Шахта “Курахівська” ДП ДХК “Селидіввугілля” був укладений договір поруки № 94, відповідно до умов якого ДВАТ “Шахта “Курахівська” ДП ДХК “Селидіввугілля” прийняло на себе зобов”язання перед ВАТ “Донецькобленерго” на оплату рахунків за поточне споживання електроенергії ДП “Шахта № 10” за період з 02.06.03 р.; відповідати по зобов”язанням ДП “Шахта № 10”, які виникли за договором № 87 від 02.06.03 р., укладеним між ВАТ “Донецькобленерго” та ДП “Шахта № 10”. Оплата повинна здійснюватись згідно з пред”явленими ДП “Шахта № 10” рахунками не пізніше 5-ти операційних днів від дати, зазначеної в рахунку ВАТ “Донецькобленерго” (п.1.2. договору).

         Строк поруки договором № 94 від 02.06.03 р. не встановлено.

          Посилаючись на вищевказані обставини, а також на невиконання ДП “Шахта № 10” своїх зобов”язань з оплати електричної енергії, спожитої у грудні 2004 р. за договором № 87 від 02.06.03 р., та невиконання відповідачем-2 як правонаступником  ДВАТ “Шахта “Курахівська” ДП ДХК “Селидіввугілля” своїх зобов”язань за договором поруки № 94 від 02.06.03 р., позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з  відповідача-1 як субспоживача електроенергії та з  ДП “Селидіввугілля” як правонаступника ДВАТ “Шахта “Курахівська” ДП ДХК “Селидіввугілля” у солідарному порядку 411658,89 грн., з яких  335146,69 грн. – борг за активну електроенергію,  67029,34 грн. – ПДВ на активну електроенергію, 7902,38 грн. – борг за реактивну електроенергію, 1580,48 грн. – ПДВ на реактивну електроенергію.

          Згідно із Наказом Міністерства палива та енергетики України № 776 від 29.12.02 р., ДВАТ “Шахта “Курахівська” ДП ДХК “Селидіввугілля” реоганізовано шляхом виділення з його складу структурного підрозділу “Шахта № 10” та створення на його базі Державного підприємства “Шахта № 10”, яке стало правонаступником прав та обов”язків ДВАТ “Шахта “Курахівська” Дочірнього підприємства ДХК “Селидіввугілля”, пов”язаних з діяльністю його структурного підрозділу “Шахта № 10” згідно з розподільним балансом.

           На підставі Наказу Міністерства палива та енергетики України № 492 від 18.08.04 р., “Про створення ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", діяльність Державного   підприємства "Селидіввугілля" припинено шляхом приєднання до складу ДП "Донецька вугільна енергетична компанія". Пунктом 24 зазначеного Наказу встановлено, що ДП   "Донецька  вугільна  енергетична компанія" після завершення процедури припинення   діяльності юридичних осіб, зазначених у пунктах 7, 9,12, 14 цього наказу, та приєднання їх, а також приєднання відособленого підрозділу "Шахта "Холодна Балка" державного   підприємства "Макіїввугілля" та відособлених підрозділів: "Шахта "Білицька", "Шахта "Новодонецька", "Шахта "Піонер" державного підприємства "Добропіллявугілля" до складу ДП  "Донецька  вугільна  енергетична компанія", є правонаступником усіх прав та обов'язків державних підприємств: "Селидіввугілля", "Шахтарськантрацит", "Торезантрацит",  "Сніжнеантрацит" та ВАТ "Шахта "Комуніст" - дочірнього підприємства ДХК "Жовтеньвугілля".

             Згідно із Наказом  Міністерства палива та енергетики України № 237 від 26.05.05 р. “Про реорганізацію ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", створено Державне підприємство "Селидіввугілля" (п.6 Наказу), до складу якого приєднано шляхом виділення з ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", поряд з іншими, відокремлений підрозділ   “Шахта “Курахівська” (п.10 Наказу).

              Пунктом 12 вищевказаного наказу передбачено, що державні підприємства “Орджонікідзевугілля”, “Шахтарськантрацит”, “Торезантрацит”, “Сніжнеантрацит”,  "Селидіввугілля", “Макіїввугілля”, “Добропіллявугілля” є правонаступниками усіх прав та обов’язків ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", пов’язаних з діяльністю виділених з його складу відокремлених підрозділів та виробничих одиниць відповідно до розподільчих балансів.

             Відповідно до п. 3.2 Статуту  Державного підприємства "Селидіввугілля", воно є правонаступником прав та обов’язків реорганізованих шляхом виділення з ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" відокремлених підрозділів згідно  розподільчих балансів, в тому числі, “Шахти “Курахівська”.

           Відповідач-1 свого представника до судового засідання не направив, проти позову не заперечив, відзиву на позов не надав.

Відповідач-2,  Державне підприємство "Селидіввугілля"  в особі Відокремленого підрозділу “Шахта “Курахівська”, проти позову заперечив, обгрунтовуючи це припиненням поруки із посиланням на приписи ст. 559 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного  зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

За змістом вищенаведеної норми, під основним зобов’язанням слід розуміти зобов’язання, забезпечене порукою.

У даному випадку, відповідно до умов договору поруки № 94 від 02.06.03 р. правопопередник відповідача-2, ДВАТ “Шахта “Курахівська” ДП ДХК “Селидіввугілля”, забезпечив власною порукою обов’язок відповідача-1 щодо сплати поставленої позивачем та спожитої відповідачем-1 за договором № 87 від 02.06.03 р. про постачання електричної енергії, що укладений ВАТ “Донецькобленерго” з ДП “Шахта № 10”.

Згідно із п. 3 Додатку № 3 до договору № 87 від 02.06.03 р., оплата отриманого споживачем електроенергії рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 операційних днів.

В матеріалах справи наявні докази того, що 21 листопада 2005 р.  позивачем направлено відповідачеві-1 рахунки на сплату активної та реактивної електроенергії за грудень 2004 р.

У зв’язку з несплатою зазначених рахунків у встановлений п. 3 Додатку № 3 до договору № 87 від 02.06.03 р. строк, позивач 14 грудня 2005 р. направив відповідачеві-2 як поручителю відповідача-1 грошову вимогу від 14.12.05 р. № 23-17/1243 про сплату заборгованості за спожиту відповідачем-1 електроенергію за період з грудня 2004 р. по лютий 2005 р. в сумі 1204458,77 грн.

Таким чином, враховуючи, що за даних обставин строк виконання відповідачем-1 основного зобов’язання по сплаті спожитої у грудні 2004 р. електроенергії, поставленої позивачем  за договором № 87 від 02.06.03 р., сплинув лише у листопаді 2005 р., позивачем не пропущено передбаченого  ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України шестимісячного строку пред’явлення відповідної вимоги поручителю відповідача-1 – відповідачеві-2.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, ствердження відповідача-2 про припинення поруки не відповідає фактичним обставинам справи та приписам вищевказаної статті.

Відповідно до п.2.2. договору поруки, у разі непогашення ДП “Шахта № 10” обов”язків, прийнятих за договором № 87 від 02.06.03 р., ДВАТ “Шахта “Курахівська” ДП ДХК “Селидіввугілля” зобов”язується протягом 5 календарних днів з дати отримання повідомлення ВАТ “Донецькобленерго” про невиконання ДП “Шахта № 10” прийнятих обов”язків здійснити розрахунок з ВАТ “Донецькобленерго” на суму, оговорену сторонами в п.1.2. договору поруки.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечнь.

Згідно із ст. 43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язанння другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язанння має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

           Згідно із п.1 ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель   поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

          Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником  зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як

солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 556 Цивільного кодексу України передбачено, що до поручителя, який виконав  зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

          Матеріалами справи, зокрема, копією акту прийому-передачі кількості електроенергії за грудень 2004р., рахунків на оплату електроенергії,  розрахунком суми боргу підтверджено, що у вищевказаний  період  Державним підприємством “Шахта № 10” (відповідач-1) спожито електричну енергію на суму   411658,89 грн., з яких  335146,69 грн. – борг за активну електроенергію, спожиту за договором № 87 від 02.06.03 р.,  67029,34 грн. – ПДВ на активну електроенергію, 7902,38 грн. – борг за реактивну електроенергію, 1580,48 грн. – ПДВ на реактивну електроенергію.

          Доказів того, що відповідач-1, ДП “Шахта № 10”, оплачувало спожиту за договором № 87 від 02.06.03 р. електричну енергію суду не надано.

          З урахуванням положень вищенаведених наказів Міністерства палива та енергетики України, Статуту Державного підприємства “Селидіввугілля”, відповідач-2 є правонаступником ДВАТ “Шахта “Курахівська” ДП ДХК “Селидіввугілля”, отже    Державне підприємство “Селидіввугілля” є  належним відповідачем по справі..

Доказів виконання ДВАТ “Шахта “Курахівська” ДП ДХК “Селидіввугілля” своїх зобов”язань за   договором поруки № 94 від 02.06.03 р. суду не надано. Не надано суду й доказів погашення вказаного боргу ДП   “Селидіввугілля” як правонаступником ДВАТ “Шахта “Курахівська” ДП ДХК “Селидіввугілля”.

Пунктом 1.3. вказаного договору поруки сторони встановили, що зобов”язання ДВАТ “Шахта “Курахівська” ДП ДХК “Селидіввугілля” перед ВАТ “Донецькобленерго”є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та договором на постачання електричної енергії, не потребують.

Приймаючи до уваги вищевикладене, борг в сумі   411658,89 грн., з яких  335146,69 грн. – борг за активну електроенергію, спожиту відповідачем-1 у грудні 2004 р. за договором № 87 від 02.06.03 р.,  67029,34 грн. – ПДВ на активну електроенергію, 7902,38 грн. – борг за реактивну електроенергію, 1580,48 грн. – ПДВ на реактивну електроенергію, підлягає стягненню з  відповідача-2 як поручителя відповідача-1.

У задоволенні позовних вимог стосовно Державного підприємства “Шахта № 10”, м.Курахівка, за даних обставин слід відмовити.

          Судові витрати покладаються на   відповідача-2.

          Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 553, 554, 556, 559 Цивільного кодексу України, суд

                                                  В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, в особі Донецьких Західних електричних мереж, м.Ясинувата, до Державного підприємства  “Селидіввугілля”, м.Селидове, - задовольнити.

          Стягнути з Державного підприємства “Селидіввугілля” (85400, м.Селидове, вул.. Карла Маркса, 41; поточний рахунок 26004344490817 в Селидівському ПІБ в Донецькій області; ЄДРПОУ 33426253) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11; ЄДРПОУ 00131268) в особі Донецьких Західних електричних мереж (86000, м.Ясинувата, Костянтинівське роздоріжжя, а/с 52, поточний рахунок № 26032333520003 в АК ПІБ м.Ясинувата, МФО 334420, ЗКПО 00131179)  402176,03 грн. – борг за активну електроенергію, в тому числі 67029,34 грн. – ПДВ на активну електроенергію.

           Стягнути з Державного підприємства “Селидіввугілля” (85400, м.Селидове, вул.. Карла Маркса, 41; поточний рахунок 26004344490817 в Селидівському ПІБ в Донецькій області; ЄДРПОУ 33426253) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11; ЄДРПОУ 00131268) в особі Донецьких Західних електричних мереж (86000, м.Ясинувата, Костянтинівське роздоріжжя, а/с 52, поточний рахунок № 26008301520003 в АК ПІБ м.Ясинувата, МФО 334420, ЗКПО 00131179)  9482,86 грн. – борг за реактивну електроенергію, в тому числі 1580,48 грн. – ПДВ на реактивну електроенергію, витрати по сплаті держмита в сумі 4116,58 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  118,00 грн.

У задоволенні позовних вимог стосовно Державного підприємства “Шахта № 10”, м.Курахівка, - відмовити.

          Видати накази у встановленому порядку.

          Повний текст рішення підписано 20.07.06 р.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.           

Суддя                                                                         Донець О.Є.                               

Надруковано 4 прим.:

1 – позивачу

2 – відповідачам

1 – у справу