Судове рішення 381/423/20 від 14.05.2021

Особи

Учасники процесу:

Захисник: Сікан Юрій Леонідович
Державний обвинувач (прокурор): Фастівська місцева прокуратура
обвинувачений: Левашов Володимир Андрійович
потерпілий: Вавлюк Юлія Вікторівна

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #93923780

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 травня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Васильєвої М.А.

суддів Кияшка О.А.

Кепкал Л.І.

за участю секретаря Дробота В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, по 21 червня 2021 року. У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Сікана Ю.Л. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить звільнити його від кримінальної відповідальності, закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, скасувати ухвалу суду, так як він незаконно утримується під вартою. Судом не взято до уваги, що було вчинено злочин саме щодо нього та його дружини, що свідком у справі проходить особа, яка і вчинила щодо нього злочин, що він захищався. Також судом не взято до уваги, що у справі наявні численні порушення вимог кримінального процесуального закону, Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, істотні порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України, Законами України, а також міжнародними договорами.

Як зазначає апелянт, він не погоджується з ухвалою суду з тих підстав, що судове рішення не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а докази є недопустимими.

Обвинуваченим, захисником та прокурором клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін не подавалось, а тому колегія суддів відповідно до положень ст. 422-1 КПК України вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

Як встановлено з належним чином завіреної копії ухвали, долученої до апеляційної скарги, у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київського області перебуває кримінальне провадження № 12019110310001021 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2021 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, по 21 червня 2021 року, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Сікана Ю.Л. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовлено.

Суд мотивував своє рішення тим, що з урахуванням характеру інкримінованого обвинуваченому злочину, даних про особу обвинуваченого, наявність ризиків та обставин відповідно до статей 177, 178 КПК України, які враховував слідчий суддя при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та суд при продовженні строку тримання під вартою, на сьогодні не зменшилися, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченого.

Також суд першої інстанції врахував, що обвинуваченому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке є особливо тяжким злочином.

Крім того, місцевий суд врахував, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_1 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавались.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177, ст. 197 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує стадію судового розгляду, те, що обґрунтованість висунутого обвинувачення ОСОБА_1 на даний час перевіряється судом першої інстанції шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, та яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і в сукупності, в нарадчій кімнаті шляхом ухвалення остаточного рішення у кримінальному провадженні.

При цьому, на переконання колегії суддів, обставини подій, на якій посилається обвинувачений в апеляційній скарзі, а саме вчинення щодо нього та його дружини злочину, здійснення з його сторони захисту, залучення як свідка особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, підлягають перевірці під час судового розгляду кримінального провадження.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:.. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до наявних відомостей ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років позбавлення волі.

На переконання колегії суддів, з огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції, враховуючи стадію судового розгляду, наявні ризики: ризик переховування від суду, ризик впливу на потерпілу та свідків, не вирішуючи наперед питання щодо доведеності чи недоведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, обґрунтовано продовжив раніше обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що судове рішення не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, що у справі наявні численні порушення слідства і прокуратури, в яких міг розібратись суд, стосуються оцінки обставин інкримінованого обвинуваченому злочину та наявних у справі доказів, що позбавлений зробити на даний час як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, враховуючи стадію судового розгляду кримінального провадження, а також те, що місцевим судом у відповідності до положень ст. 331 КПК України розглядалось питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що доводи, які зазначені обвинуваченим ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, стосуються саме обставин інкримінованого йому злочину і підлягають перевірці під час судового розгляду.

За сукупності обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, а, відтак, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, по 21 червня 2021 року та відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Сікана Ю.Л. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, - залишити без змін, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_____________________________ _______________________ _________________________

Васильєва М.А. Кепкал Л.І. Кияшко О.А.

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 1-кп/381/326/20