Справа № 308/8221/20

2-ві/308/4/21

       У Х В А Л А

       І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2021 року                                                                         м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді –                         Крегул М.М.,

за участю секретаря судових засідань – Тимко М.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Наталії Богданівни у цивільній справі № 308/8221/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном.

17.03.2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про недовіру судді Шумило Н.Б., яка мотивана непроцуальними діями, як неупередженої особи в судовому засіданні під час огляду правовстановлюючих документів поданих відповідачкою. ОСОБА_1 у своїй заяві також вказує на те, що незгідна із процесуальними рішеннями головуючого судді Шумило Н.Б, під час вирішення клопотань, оскільки, вважає, що такі можуть бути вирішені лише за участі спеціалістів ДЕРЖ.БУД. Контролю. На думку ОСОБА_1 , дані обставини вказують на зацікавленість у результаті розгляду справи (п.3 ч.1 ст. 36 ЦПК України).

Згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 22.04.2021 р. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б. у вказаній цивільній справі визнано необґрунтованою, а заяву та цивільну справу № 308/8221/20 передано до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу іншому судді відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід судді у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК, якщо суд доходить висновку про необгрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 11.03.2021 року було оголошено перерву до 31.03.2021 року, однак, у відповідності до рішення зборів суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.03.2021 року з метою попередження розповсюдження вірусного захворювання на COVID-19 серед відвідувачів та працівників суду, тимчасово з 12 березня 2021 року та на час дії «червоного» рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території Закарпатської області, розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні не проводився. Наступне засідання у справі судом було призначено на 11.15 год. 22.04.2021 року. Таким чином, суд приходить до висновку, що заява позивачки ОСОБА_1 про відвід судді надійшла до суду раніше, як за три робочі дні до наступного засідання.

Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Як вбачається із заяви позивачки про відвід головуючому судді Ужгородського міськрайонного суду Шумило Н.Б., така обґрунтовується саме  відмовою головуючого задовольнити подані ОСОБА_1 заяви і клопотання в судовому засіданні 11 березня 2021року .

Поряд з цим, ч. 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того або іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд не вправі, за відсутності підстав, передбачених ст 36 ЦПК України, задовольняти необгрунтовану, безпідставну, голослівну заяву про відвід, оскільки наведене суперечитиме основним засадам цивільно-процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексі суддівської етики, Бангалорських принципах поведінки судді.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на розгляд його справи безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Наведені ОСОБА_1 факти у заяві про відвід не є обставинами, які в розумінні ст. 36 ЦПК України виключають участь судді Шумило Н. Б. у розгляді справи.

ОСОБА_1 не подано жодного доказу, який би підтвердив пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду цивільної справи № 308/8221/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном, з боку суду.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що будь-яких доказів, які свідчили б про пряму чи побічну заінтересованість судді у розгляді справи чи давали б підстави сумніватися в його об`єктивності та неупередженості при розгляді даної справи, ОСОБА_1 суду не надала, а відтак суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Наталії Богданівни у цивільній справі № 308/8221/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном відмовити.

Матеріали цивільної справи № 308/8221/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном повернути судді Шумило Н.Д. для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду                                                                 М.М. Крегул