Справа № 2-528/2007 рік
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2007 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франкіської області в складі:
головуючого - судді Лицура І.М., секретаря - Бойків В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Долині справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Житловик» Долинської міської ради про визнання незаконним звільнення з роботи, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка просила постановити рішення, яким визнати незаконним її звільнення з роботи у відповідача, поновити її на роботі, а також стягнути в її користь 1000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди. Свої вимоги мотивувала тим, що вона працювала в КП «Житловик» Долинської міської ради з 17.03.2005 року. Згідно наказу № 105 від 05.05.2005 року перебувала в декретній відпустці по догляду за двома дітьми до досягнення ними трьохрічного віку. 01.03.07 року її було звільнено з роботи на підставі ст. 40 п.1 КЗпП України в зв»язку з повною ліквідацією підприємства. Своє звільнення з роботи вважає незаконним, оскільки звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 ст.40 КЗпП України, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Ніхто їй іншої роботи не пропонував, хоч майже всіх працівників перевели в ЖРЕП. Крім того, повної ліквідації КП «Житловик» не відбулося, оскільки залишилися працювати ще де-які працівники. Незаконним звільненням з роботи їй заподіяно моральну шкоду, розмір якої оцінює в 1000,00 грн.
В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги, зіславшись на вищевикладені обставини, просила позов задоволити, постановити рішення, яким визнати незаконним її звільнення з роботи у відповідача, поновити її на роботі, а також стягнути в її користь 1000,00 грн. відшкодування моральної шкоди.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, пояснивши, що позивачку законно звільнено з роботи, оскільки Долинською міською радою прийнято рішення про повну ліквідацію комунального підприємства «Житловик». У зв'язку з передачею на баланс житлового фонду м.Долини, основних засобів та вбудованих, прибудованих нежилих приміщень Долинському ЖРЕП, комунальне підпрємство "Житловик" фактично перестало працювати. Крім того, Долинською оДПІ розпочато процедуру банкрутства підприємства, тому на роботі продовжує працювати головний бухгалтер, а начальник КП "Житловик" недавно звільнився. Забезпечити роботою
2
позивачку неможливо, тому що підприємство ніякої діяльності не проводить і прибутків не одержує. Крім того, ОСОБА_1 є приватним підприємцем і фактично роботою забезпечена. На протязі 2006 року (час перебування у декретній відпустці) нею укладались договори на виконання робіт з КП "Житловик" і роботою позивачка була забезпечена. Так як чинним цивільним законодавством чітко не визначено поняття повної ліквідації підприємства, такою є ліквідація без правонаступництва з припиненням прав та обов'язків. Правонаступника у КП "Житловик" немає і залишились тільки зобов'язання по виплаті заробітної плати. Враховуючи наведене просила в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
Згідно зі ст. 4 0 п.1 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи організації, скорочення чисельності або штату працівників. Згідно з ч.З даної статті звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2,6 цієї статті допускається, якщо неможливо працівника перевести, за його згодою, на іншу роботу.
Статею 184 КЗпП України передбачено, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов»язковим працевлаштуванням.
Копія трудової книжки позивачки підтверджує, що вона з 17.03.2005 року по 01.03.2007 року працювала на посаді диспетчера в КП «Житловик» Долинської міської ради.
Наказ № 105 від 05.05.2005 року свідчить про те, що ОСОБА_1 надано оплачувану відпустку з 08.05.2005 р. по 21.01.2009 р. по догляду за двома дітьми до досягнення ними трьохрічного віку.
Згідно з наказом відповідача № 63 від 26.02.2007 року позивачку звільнено з роботи по ст. 40 п.1 КЗпП України в зв"язку з ліквідацією підприємства.
Як вбачається з рішення № 298-7/2006 від 20.12.2006 року Долинська міська рада вирішила ліквідувати комунальне підприємство «Житловик», утворити ліквідаційну комісію та дати згоду Долинськіи оДПІ ініціювати процедуру відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом щодо даного підприємства.
Згідно з рішенням Долинської міської ради від 27.12.2006 року № 3234-7/2006 основні засоби КП «Житловик» та житловий фонд м.Долина передано на баланс Долинського житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства.
В судовому засіданні встановлено, що повна ліквідація КП «Житловик» не проведена, оскільки на підприємство існує і на ньому продовжують працювати де-які працівники, зокрема головний бухгалтер, що підтверджується довідкою № 350 від 14.05.2007 року, що видана відповідачем та листом територіальної державної інспекції праці в Івано-Франківській області № 69 від 17.04.2007 року.
Як свідчить ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2007 року по справі № Б-7/81, судом порушено провадження у справі про банкрутство щодо КП «Житловик» та введено процедуру розпорядження майном боржника терміном на 6 місяців.
3
Вищенаведені докази свідчать про те, що повна ліквідація комунального підприємства «Житловик» Долинської міської ради не відбулася, а рішення Долинської міської ради № 298-7/2006 від 20.12.2006 року в частині ліквідації комунального підприємства «Житловик» не тягне за собою юридичних наслідків, оскільки господарським судом вирішується питання про відновлення платоспроможності даного підприємства або визнання його банкрутом.
При таких обставинах звільнення позивачки ОСОБА_1 з роботи у відповідача під час перебування її у відпустці по догляду за двома дітьми до досягнення ними трьохрічного віку є незаконним і її слід поновити на попередньому місці роботи на посаді диспетчера.
Про незаконність звільнення позивачки свідчить і той факт, що в порушення вимог ст. 184 КЗпП України її не було працевлаштовано, незважаючи на те, що більшість працівників КП «Житловик» по переводу прийнято на роботу в Долинський ЖРЕП.
Вимога позивачки про стягнення в її користь з відповідача відшкодування моральної шкоди до задоволення не підлягає, оскільки вона не представила суду жодних доказів заподіяння їй моральної шкоди.
На підставі викладеного, ст.ст. 40,184,231,235,237-1 України, керуючись статтями 213-215,367 ЦПК України, суд,-
РІШИВ:
Позов задоволити частково.
Визнати незаконним звільнення з роботи ОСОБА_1 з посади диспетчера комунального підприємства «Житловик» Долинської міської ради та поновити її на даній посаді.
В задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди відмовити за недоведеністю.
Стягнути з комунального підприємства «Житловик» Долинської міської ради в дохід держави 8,50 грн. судового збору та 7,50 грн. інформаційно-технічних витрат.
Рішення в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення до апеляційного суду Івано-
Франківської області може бути подано протягом десяти днів з дня
проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається
протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження
через Долинський районний суд.