ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.07.06 р. Справа № 45/155
за позовом: Приватного підприємства „Лотос”, ЄДРПОУ 30876115, м. Шахтарськ
до відповідача: Акціонерного товариства „Жданівкавугілля”, ЄДРПОУ 30099963,
м. Кіровське
про стягнення 28 476 грн. 50 коп.
Суддя Б.Д. Плотніцький
при секретарі судового засідання Крищук Л.В.
Представники:
Від позивача: Степанцов М.Ю. – дирек.
Від відповідача: не з’явився
В засіданні суду брали участь
СУТЬ СПРАВИ:
Позивач, Приватне підприємство „Лотос”, м. Шахтарськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства „Жданівкавугілля”, м. Кіровське, про стягнення заборгованості 28 476 грн. 50 коп., в тому числі основний борг – 19 418 грн. 47 коп., 3% річних – 1 806 грн. 02 коп., інфляція – 7 252 грн. 01коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань по договору №11 від 27.06.2003р. в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.
Відповідач у судове засідання 25.07.2006р. не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.
У відзиві на позовну заяву №1 від 12.07.2006р. позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:
27.06.2003р. між Приватним підприємством „Лотос” – позивачем та Акціонерним товариством „Жданівкавугілля” – відповідачем укладений договір №11 про виконання робіт.
Згідно з умовами даного договору позивач взяв на себе зобов’язання виконати роботи по складенню проекту відводу земельної ділянки та оформленню документів на право користування землею під об’єктами Акціонерного товариства „Жданівкавугілля” на території с/с Розівське в об’ємах та вартості згідно з доданим кошторисом.
Сторонами були обумовлена вартість виконаних робіт, яка складає 43 980 грн. 47 коп (в тому числі ПДВ).
Одночасно за згодою сторін було зазначено, що роботи починаються лише після оплати (п.2.3 договору).
На виконання умов договору позивачем були виконані роботи для відповідача, які визначені в кошторисі, який вказаний як додаток №1 до договору №11 від 27.06.2003р.
За змістом п. 3.1 договору №11 від 27.06.2003р. замовник – відповідач за цим позовом, зобов’язаний сплатити повну вартість виконаних робіт.
Відповідачем частково була погашена вартість виконаних робіт.
Відповідачем на адресу позивача був направлений лист №202/1-8 від 10.02.2005р., згідно з яким гарантована оплата в 30 000 грн. 00 коп. в лютому 2005р.
Позивачем на адресу відповідача були направлені акти звірок, які з боку останнього не були підписані.
Всупереч умовам договору відповідачем не була сплачена вартість виконаних робіт у повному обсязі у сумі 19 418 грн. 47 коп.
Оскільки відповідачем порушені умови договору в частині повної та своєчасної сплати вартості виконаних робіт, позивачем з урахуванням ст.625 Цивільного кодексу України нараховані та пред’явлені до стягнення 3% річних у сумі 1 806 грн. 02 коп. та інфляція у сумі 7 252 грн. 01 коп.
Відповідач позовні вимоги не визнав та у відзиві на позовну заяву №1 від 12.07.2006р. в обґрунтування своїх доводів посилається на те, що у товариства відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не був пред’явлений акт про фактично виконані роботи та видаткова накладна.
Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (вроаховуючи, що правовідносини продовжуть існувати після набрання чинності Кодексом) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При дослідженні матеріалів справи було встановлено, що на виконання умов договору №11 від 27.07.2003р. позивачем для відповідача були виконані роботи по складенню проекту відводу земельної ділянки та оформлення документів на право користування землею.
Вказані роботи зазначені в додатку №1 до договору та визначені в кошторисі.
Факт виконання робіт з боку відповідача не заперечується.
Як встановлено судом, під час підписання договору №11 від 27.06.2003р. сторонами було визначено, що роботи починаються тільки після оплати (п. 2.3).
При цьому, п.3.1 відповідач зобов’язаний сплатити повну вартість договору.
Проте, відповідачем частково була сплачена вартість виконаних робіт, що підтверджується платіжними дорученнями №392 від 04.07.2003р., №394 від 09.07.2003р., №117 від 15.03.2005р. та №172 від 01.04.2005р., копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.9-12).
Крім цього, в матеріалах справи наявний лист відповідача №202/1-8 від 10.02.2005р., яким гарантована оплата в сумі 30 000 грн. 00 коп. у лютому 2005р.
Позивачем листом №28 від 24.01.2006р. був направлений акт звірки та вимога про сплату заборгованості перед Приватним підприємством „Лотос”.
Таким чином, враховуючи, що правовідносини між сторонами продовжують існувати до набрання чинності Цивільним кодексом України, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів всупереч вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України відповідач не виконав.
При цьому, доводи відповідача, що позивачем не був пред’явлений акт звірки, судом до уваги не приймаються, оскільки згідно із листом №28 від 24.01.2006р. позивач направив акт звірки, який з боку відповідача не був підписаний.
Також, господарський суд зазначає, що як стверджує відповідач, у нього відсутні підстави для оплати вартості виконаних робіт, проте часткова оплата була здійснена, що підтверджується платіжними дорученнями.
Таким чином, доводи відповідача в цій частині до уваги судом не приймаються.
На підставі викладеного, господарський суд вважає, що за відповідачем значиться заборгованість у сумі 19 418 грн. 47 коп.
Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідачем своєчасно та у повному обсязі не була сплачена вартість виконаних робіт, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно нараховані та пред’явлені до стягнення 3% річних у сумі 1 806 грн. 02 коп. та інфляція у сумі 7 252 грн. 01 коп.
Розрахунки сум санкцій є арифметично вірними, а також такими, що відповідають законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи та з боку відповідача не заперечуються.
З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем, обгрунтований матеріалами справи, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надану теплову енергію у сумі 28 476 грн. 50 коп., в тому числі основний борг -19 418 грн. 47 коп., 3% річних – 1 806 грн. 02 коп. та інфляція – 7 252 грн. 01 коп., підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного підприємства „Лотос”, м. Шахтарськ, до Акціонерного товариства „Жданівкавугілля”, м. Кіровське, про стягнення заборгованості 28 476 грн. 50 коп., в тому числі основний борг -19 418 грн. 47 коп., 3% річних – 1 806 грн. 02 коп., інфляція – 7 252 грн. 01 коп., задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства „Жданівкавугілля”, м. Кіровське на користь Приватного підприємства „Лотос”, м. Шахтарськ основний борг у сумі 19 418 грн. 47 коп., 3% річних у сумі 1 806 грн. 02 коп., інфляцію у сумі 7 252 грн. 01коп., а всього у сумі 28 476 грн. 50 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 285 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення прийняте в судовому засіданні 25.07.2006р.
Суддя Плотніцький Б.Д.