Справа 22а-751/07
Рядок статзвіту 23
П О С Т А Н О В А
Іменем України
30 липня 2007 року
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-Багрія В.М.,
суддів: Олендера І.Я., Шавеля Р.М.
при секретарі: Соколовській А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 23 березня 2007 року,
в с т а н о в и л а :
В січні 2007 р. ОСОБА_1. - суб'єкт підприємницької діяльності звернувся до господарського суду з позовом до ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 7 квітня 2005р., яким йому було визначено суму податкового зобов'язання за платежем: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів в сумі 460453 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» штрафні санкції згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» не передбачені в якості податків та зборів до бюджету. Тому податковий орган не вправі був виставляти їх в якості податкового зобов'язання. Податковий орган неправомірно керувався Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України», оскільки воно втратило юридичну силу. На підприємця при здійсненні розрахунку готівкою, отриманою з його розрахункового рахунку, не покладено прямого обов'язку здійснення таких розрахунків з застосуванням оформлення документами, визначеними в акті перевірки відповідачем. Податковим органом здійснено неправильне трактування Указу Президента України, зазначеного вище, оскільки відповідальність настає не для підприємця, який зняв готівку з розрахункового рахунку в банку, а для особи, яка при проведенні розрахунку отримала кошти. Просив податкове повідомлення-рішення скасувати як незаконне.
Постановою господарського суду Львівської області від 23 березня 2007р. позов задоволено. Скасоване податкове повідомлення-рішення Дрогобицької ОДПІ від 7 квітня 2005р. № НОМЕР_1.
Постанову суду оскаржила ДПІ в Дрогобицькому районі Львівської області.
В позовній заяві зазначає, що ОСОБА_1. як суб'єкт підприємницької діяльності перебував на спрощеній системі оподаткування. За період з 1.04.2004р. по 30.09.2004р. зняв готівку з розрахункового рахунку в банку в сумі 460 453 грн. на купівлю товарів, оплату коштів і за виконані роботи. Жодного документу на підтвердження закупки товарів позивач не подав. Оспорюване податкове повідомлення-рішення застосоване не за порушення правил оподаткування, а за порушення вимог законодавства при розрахунках готівкою. Оскільки господарський суд цих обставин не врахував та прийняв незаконну постанову, просять її скасувати з ухваленням нової постанови про відмову в позові.
Вислухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., господарський суд виходив з того, що вимоги ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі Указу) не стосуються взаємовідносин між покупцями та продавцями товарів, робіт, послуг при проведення між ними розрахункових операцій. Такі розрахункові операції регулюються нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Суд вважав, що позивач правомірно зняв з розрахункового рахунку готівку та не повинен при цьому нести відповідальність у вигляді штрафних санкцій при відсутності документів, які підтверджують факт сплати готівки за придбання товарів та послуг. Відповідач як суб'єкт владних повноважень не подав доказів на спростування доводів позивача, тому позов підлягав задоволенню.
Проте, з такими висновками господарського суду погодитися не можна з таких підстав.
Встановлено, що за наслідками перевірки позивача податковим органом було складено акт від 4.04.2005р., згідно якого ОСОБА_1. як суб'єкт підприємницької діяльності порушив вимоги п.2.3 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті України», затвердженого постановою правління Національного банку України від 19.02. 2001р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001р., згідно якого розрахунки готівкою підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами проводяться з застосуванням прибуткових та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, які б підтверджували факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків - фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо.
Позивач ОСОБА_1. здійснював підприємницьку діяльність, перебував на спрощеній системі оподаткування. Протягом квітня 2004р. - вересня 2004р. зняв з розрахункового рахунку готівку в сумі 460 453 грн. для закупівлі товарів, однак при перевірці жодного документу на підтвердження витрат готівки не подав, чого і сам не заперечував під час розгляду справи в господарському суді.
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, передбачено фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі сплачених коштів. Таким чином, позивач повинен був одержати від особи, в якої він купляв товари (одержувача коштів), документ про засвідчення сплати готівкових коштів, однак цієї вимоги закону він не дотримав, що стало підставою для застосування до нього штрафу. Висновок суду першої інстанції про те, що така санкція повинна застосовуватися до особи, яка продає товар, є помилковим.
Не можна погодитися з доводами позивача та суду про необхідність застосування, в даному випадку, розрахунків положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», оскільки відповідно до ст. 15 цього Закону контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи податкової служби України.
За таких обставин дії відповідача в частині застосування фінансових санкцій за порушення вимог закону в частині неправомірного розрахунку готівкою ґрунтуються на законі.
Господарський суд цих обставин в справі не врахував, прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, тому така підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в позові з викладених вище підстав.
Доводи позивача та позиція господарського суду на ці висновки суду апеляційної інстанції не впливають та спростовуються наведеними доказами.
Жодних підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу ДПІ в Дрогобицькому районі Львівської області задоволити.
Постанову господарського суду Львівської області від 23 березня 2007р. скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 в позові до ДПІ в Дрогобицькому районі Львівської області про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Постанова протягом одного місяця може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М.Багрій
Судді : Р.М.Шавель
І.Я.Олендер