Справа 22а-692/07
Рядок статзвіту 23
У Х В А Л А
Іменем України
16 липня 2007 року
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-Багрія В.М.,
суддів: Обрізка І.М., Шавеля Р.М.,
при секретарі: Соколовській А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2007 року,
в с т а н о в и л а :
В грудні 2006р. ДПІ в м. Рівне Рівненської області звернулася до господарського суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1. про стягнення податкової заборгованості в сумі 5270 грн. 00 коп.
На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що відповідач станом на 18 грудня 2006 р. допустив податкову заборгованість в зазначеній вище сумі, яка була виявлена позивачем в процесі перевірки відповідача та зафіксована в акті перевірки від 26 травня 2006р. З цього приводу, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 18.09.2006р. № НОМЕР_1, йому було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5270 грн. 00 коп.
Відповідач податкового повідомлення-рішення у встановленому законом порядку не оспорив, добровільно податкового боргу як узгодженого зобов'язання не погасив, тому просили примусово стягнути з відповідача зазначену суму боргу.
Постановою господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2007р. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1. в бюджет 5270 грн. 00коп. на погашення податкової заборгованості.
Постанову господарського суду оскаржив ОСОБА_1. В апеляційній скарзі посилається на те, що він як платник податку на додану вартість був ліквідований 25 листопада 2005р. Станом на зазначений час жодної податкової заборгованості у нього не було. З 1998р. він не займається підприємницькою діяльністю, не отримував доходів, жодних претензій з приводу сплати податків з боку податкового органу не було. Господарський суд всіх цих обставин не врахував, прийняв незаконну постанову, яку просить скасувати з прийняттям нової постанови про відмову в позові, якою спірне податкове повідомлення-рішення позивача від 18 вересня 2006р. скасувати.
Вислухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, працівниками ДПІ м. Рівне було проведено планову документальну перевірку ОСОБА_1. - приватного підприємця, який є платником ПДВ, дотримання вимог податкового законодавства. З цього приводу складено акт від 26.05.2006р. №133.
В процесі перевірки встановлено, що ОСОБА_1. за період з травня 2003р. по листопад 2005р. не подавав податковому органу податкових декларацій з податку на додану вартість. За порушення податкового законодавства в цій частині відповідачу були нараховані штрафні санкції в розмірі 5270 грн. 00 коп., що зафіксовано в податковому повідомленні-рішенні позивача від 18.09.2006р.
ОСОБА_1. з зазначеним податковим повідомленням-рішенням погодився, оскільки у встановленому законом порядку його не оспорив, до суду з цього приводу не звертався. На момент розгляду справи судом першої інстанції повідомлення-рішення податкового органу було чинним і підтверджувало правомірність нарахування штрафних санкцій відповідачу.
За таких обставин господарський суд обґрунтовано вважав спірну суму - 5270 грн. 00 коп. узгодженою недоїмкою і відповідно до ст. 3, 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» правомірно стягнув таку недоїмку з відповідача на користь державного бюджету.
Доводи апелянта в тій частині, що 25.11.2005р. було анульовано його свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість і при цьому не було виявлено жодної заборгованості, не можуть бути прийняті до уваги як обґрунтовані, оскільки стягнута судом сума є сумою штрафних санкцій за порушення податкового законодавства (неподання податкових декларацій), яка була виявлена після складання акта про анулювання свідоцтва платника податку, а не податковим боргом, який міг мати місце станом на 25.11.2005р.
Не можуть бути визнаними переконливими доводи апелянта про те, що станом на 27.04.2006р. йому було підписано працівниками ДПІ в м. Рівне обхідного листа про відсутність заборгованості з ПДВ та штрафних санкцій без жодних претензій, оскільки факти порушення податкового законодавства протягом травня 2003р. - листопада 2005р. були виявлені в процесі перевірки пізніше - в травні 2006р., а штрафні санкції в розмірі оспореної суми були застосовані позивачем 18.09.2006р.
Вимоги ОСОБА_1. в апеляційній скарзі про скасування податкового повідомлення-рішення позивача від 18.09.2006р. не можуть бути задоволеними, оскільки в силу ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції. ОСОБА_1. таких вимог в суді першої інстанції не заявляв.
Господарський суд з усією повнотою з'ясував всі обставини справи, дав належну оцінку доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв законну і обґрунтовану постанову, підстав для скасування якої колегія суддів не вбачає. Тому підстав для задовлення апеляційної скарги не має.
Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2007р. залишити без змін.
Ухвала протягом одного місяця може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий : В.М.Багрій
Судді: Р.М.Шавель
І.М.Обрізко