Справа 22а-1093/07

Рядок статзвіту 6        

                                                  У Х В А Л А

                                           Іменем   України

6 серпня 2007 року                                                                          

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого-Багрія В.М., 

                   суддів: Довгополова О.М., Улицького В.З.,

                              при секретарі: Соколовській А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 березня 2007р.,

в с т а н о в и л а :

В лютому 2007р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до військової частини А-2502 м. Старокостянтинова Хмельницької області, Міністерства оборони України про стягнення заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років, компенсацію втрати частини грошових доходів, щомісячних премій, грошової допомоги на оздоровлення, посилаючись на те, що йому як військовослужбовцю Збройних Сил України встановлена законом надбавка за безперервну військову службу виплачувалася у значно меншому розмірі, ніж це передбачено законом. Просив стягнути з відповідачів недоотримані 6938,83 грн. надбавки за вислугу років, 2357,91 грн. щомісячної премії, 1756,87 грн. грошової допомоги на оздоровлення, 19208,88 грн. вихідної допомоги, 2847,68 грн. компенсації втрати частини грошових доходів та 350 грн. судових витрат.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 березня 2007р. ОСОБА_1. в задоволенні позову відмовлено.

Постанову районного суду оскаржив ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, необґрунтовано прийшов до висновку про безпідставність його позову, не врахував, що виплата щомісячної надбавки за безперервну службу в розмірі фактичної суперечить законодавству та його, позивача, законним правам та інтересам. В апеляційній скарзі просить скасувати незаконну постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову та стягнення на його користь з відповідача 6938,83 грн. недовиплаченої надбавки за безперервну військову службу та 350 грн. судових витрат.

Вислухавши суддю-доповідача, представника обидвох відповідачів, який просить апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1. проходив військову службу в лавах Збройних Сил України з вересня 1992р. по 11 квітня 2005р., після чого був звільнений в запас в зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.

Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства Внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» надано право (а не обов'язок) Міністрові оборони України встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення.

Виплата зазначених надбавок, відповідно до зазначеного Указу, здійснюється з травня 2003р. за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України.

На виконання даного Указу Міністром оборони України, який скористувався встановленим Указом правом на встановлення надбавок військовослужбовцям, був виданий наказ № НОМЕР_1 від 26 травня 2003р. «Про затвердження Інструкції про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України», відповідно до п.2 якого розміри цієї надбавки встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення за рішенням Міністра оборони України».

Судом першої інстанції встановлено, що надбавки за безперервну військову службу позивачу за час його військової служби виплачувалися у відповідності до встановлених Міністром оборони України розмірів в залежності від фонду грошового забезпечення.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно вважав вимоги ОСОБА_1. необґрунтованими, в зв'язку з чим відмовив йому в задоволенні позову.

Постанова районного суду прийнята у відповідності до встановлених обставин справи, належно оцінених в ній доказів та вимог матеріального та процесуального закону. Підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги судом як підстава для її задоволення, оскільки вони на висновки суду першої інстанції не впливають та спростовуються аналізом доказів в справі та вимог діючого законодавства.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.   .

         Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

                                           у х в а л и л а  :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

          Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 березня 2007р. залишити без змін.

          Ухвала протягом одного місяця може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.                      

                            Головуючий:                                                           В.М.Багрій

                            Судді :                                                               О.М.Довгополов

                                                                                                        В.З.Улицький