АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2007 року.                                                                                         м.Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Косогор Г.О.

суддів: Ісаєвої Н.В., Ткачук О.О.

при секретарі - Забалуєвій Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2002 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою, виселення, стягнення витрат на проведення ремонту квартири,

встановила :

В червні 2001 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду зі вказаним вище позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 будучи власником квартири АДРЕСА_1 та його батько ОСОБА_2 -член родини, який проживає в гаражі будинку АДРЕСА_2 -потребують житло, а також тим, що відповідачка систематично не сплачує комунальні послуги, обслуговування будинку та прибудинкової території. Виселення відповідачки із спірної квартири також необхідно позивачам для проведення капітального ремонту квартири. Позивачі просили суд стягнути з відповідачки витрати на майбутній ремонт спірної квартири, в розмірі 9919 грн. 18 коп., від позовних вимог в частині стягнення комунальних послуг за газ, електроенергію відмовились.

ОСОБА_1 позов не визнала, оскільки договір купівлі - продажу квартири укладений 10 листопада 1998 року між позивачами порушує права неповнолітньої дочки. Позивачі будучи членами біржі ніяких документів не надавали по укладеному договору між батьком та сином по купівлі - продажу квартири від 10 листопада 1998 року зареєстрованому на товарній біржі без згоди відповідачки, тому вона вважає договір недійсним.

Рішенням Іллічівського районного суду м.Одеси від 24 жовтня 2002 року позов задоволено частково. ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_4 виселена з квартири АДРЕСА_1 без надання жилої площі та зобов"язано Іллічівський РВ ОМУ УМВС України виписати ОСОБА_1,  ОСОБА_4 із спірної квартири. У задоволенні позову про стягнення 9 919 грн. Відмовлено.

Справа № 22 ц - 353/2007

Головуючий у 1-й інстанції - Буран А.Н.               Категорія 30

Доповідач Косогор Г.О.

2

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Іллічівського районного суду м.Одеси від 24 жовтня 2002 року в частині виселення відповідачки та її дочки скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.306 ЦПК України (1963 року) апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і   залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що порушуються права власника квартири на користування та володіння квартирою, яка належить позивачу на праві власності.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_2 придбав спірну квартиру за договором купівля-продажу посвідченому нотаріально 12 травня 1995 року, а 30 березня 1996 року зареєстрував брак з відповідачкою. 10 листопада 1998 року ОСОБА_2 продав квартиру свому сину ОСОБА_3, який у наступний час є власником квартири АДРЕСА_1. У вересні 1999 року брак між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Однак, колишня дружина батька власника квартири ОСОБА_3 та її донька своїм проживанням в цій квартирі перешкоджають ОСОБА_3 в здійсненні його права власності.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Задовольняючи позов суд обгрунтовано виходив з вимог ст.ст. 48,49 Закону України "Про власність".

Оскільки права члена сім"ї колишнього власника є похідними від прав власника, тому з припиненням права власності самого власника припиняються і права користування жилим приміщенням членів його сім'ї.

Посилання апеляційної скарги на те, що справа розглянута з порушенням процесуального права не можуть бути підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення.

Крім того, апеляційна скарга не містить підстав, передбачених законом для направлення справи на новий розгляд відповідно до вимог ст.307 ЦПК України (1963 року).

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308,313,315,319 ЦПК України судова колегія,

ухвалила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2002 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.