Справа № 2-4670/10                                                                                                                                                                                              

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

05 травня 2010 року                                                                                                       місто Маріуполь  

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

 судді                      Попової С.А.,

 при секретарі        Ченгал О.М.,  

розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 06 червня 2006  року перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, шлюб перший. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою. Шлюбні стосунки припинені три роки тому по причині відсутності взаєморозуміння та різних поглядів на сімейне життя. Спору про місце проживання дитини та розділу майна немає . Вважає, що шлюб розпався остаточно. На примирення не згодна. Просить суд розірвати шлюб.

Позивачка у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні, викладеним у позові.  

Відповідач у попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі. Пояснив, що доводи позивачки у заяві викладені вірно.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому Іллічівським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 06 червня 2006  року, про що вчинено актовий запис №  198  у свідоцтві про одруження НОМЕР_1 ( а.с. 6) .

Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 7 ) .

У відповідності до ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України, один із подружжя має право на звернення до суду з позовом  про розірвання шлюбу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, суперечить інтересам позивачки, тому він підлягає розірванню.

Витрати по розірванню шлюбу, з урахуванням думки сторін та заявленої вимоги, суд покладає на позивачку.

Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд -      

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований Іллічівським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 06 червня 2006  року, про що вчинено актовий запис №  198 у свідоцтві про одруження НОМЕР_1  – розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито у сумі 17 (сімнадцять)  грн. 00 коп. з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги , або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя ___________________ С.А. Попова