Справа №2о-98/10                                                                                                                                                                                              

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

07 травня 2010 року                                                                                     місто Маріуполь  

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

судді                                     Попової С. А.,

народних засідателів          Цимбалюк Д.Г., Єня А.І.,

при секретарі                       Ченгал О.М.,

за участю прокурора           Дьяченко О.А.,  

розглянувши  у відкритому виїзному судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за заявою Маріупольської міської лікарні №7 про примусову госпіталізацію  не встановленої хворої жінки, яка була доставлена бригадою швидкої медичної допомоги 06 травня 2010 року до Міської лікарні № 7   , -  

В С Т А Н О В И В:

07 травня 2009 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від заявника в особі Маріупольської міської лікарні №7, надійшла заява про примусову госпіталізацію не встановленої хворої . У зв’язку із наявністю у хворої психічного захворювання та нестабільністю стану її психічного здоров’я, заявник просить вирішити питання про її примусову госпіталізацію в судовому порядку.

 У судовому засіданні представник Маріупольської міської лікарні №7 – завідуюча відділенням № 4 Міської лікарні № 7 Аверкіна С.В. доводи заяви підтримала. Пояснила, що 06 травня 2010 року о 23 годині 20 хвилин у Міську лікарню № 7 була госпіталізована жінка 20 – 25  років на ім,я , як вона себе називає , ОСОБА_1 , бригадою № 23 швидкої медичної допомоги ( супровідний лист № 14991) , яка була доставлена з вулиці в Іллічівському районі міста Маріуполя з попередньо визначеним діагнозом : синдром порушеної свідомості. Вона приставала до перехожих, вихоплювала їжу з прилавків , була безглуздо одягнена, брудна, на зауваження не реагувала. У відношенні хворої адміністрацією Міської лікарні № 7 на адресу Орджонікідзевського РВ ГУ МВС України в Донецькій області було направлено повідомлення 07 травня 2010 року як невідомої особи. Хвора не контактна,  обтяжена  переживаннями з приводу хвороби, зміст яких не розкриває, називає себе ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, при цьому безглуздо посміхається , дивиться підозріло. Об,єктивно вона правильної статури , достатнього харчування , на шкірі в області зовнішніх  поверхнях стегон і плечей гематоми , у ділянці правого голеностопа інфікована рана, на ягодицях  сліди ін,єкцій аміназіна, що характерно для лікування психічно хворих. . Оскільки загаяння часу на початку медикаментозного лікування хворої може призвести до погіршення її психічного стану , зважаючи на попередньо визначений комісією лікарів діагноз: галюцинаторно – параноідний синдром, просить вирішити питання про надання хворій примусової психіатричної допомоги в умовах стаціонару.  

Хвора у судовому засіданні, відвідана складом суду у приміщенні лікувального закладу,  в силу важкого стану здоров’я,  пояснення суду не надавала  .

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, висновок прокурора,  вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі ст. 14 ЗУ «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Матеріалами справи встановлено, що у не встановленої хворої жінки  спостерігається  галюцинаторно – параноїдний синдром, нозологічна приналежність якого буде встановлена в процесі обслідування.  Комісія лікарів-психіатрів Маріупольської міської лікарні №7, враховуючи, що не встановлена хвора жінка не в змозі дати свідомої згоди на госпіталізацію та становить небезпеки для себе й оточуючих, вважає за необхідне надати хворій примусову психіатричну допомогу в умовах стаціонару.

Отже, суд приходить до висновку, що за своїм психічним станом здоров’я не встановлена хвора жінка  потребує госпіталізації, а тому вважає за необхідне надати хворій примусову психіатричну допомогу в умовах стаціонару.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.  14 ЗУ “Про психіатричну допомогу”, ст. ст. 279-282 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Заяву Маріупольської міської лікарні №7 - задовольнити.

Госпіталізувати примусово не встановлену хвору жінку віком 20 – 25 років на ім,я, як вона себе називає , ОСОБА_1 , яка була доставлена бригадою № 23 швидкої медичної допомоги ( супровідний лист № 14991)  з вулиці в Іллічівському районі міста Маріуполя до Міської ляканні № 7 і щодо якої надіслано повідомлення 07 травня 2010 року до Орджонікідзевського РВ ГУ МВС України в Донецькій області як невідомої особи  для  стаціонарного лікування в Маріупольській міській лікарні №7 Донецької області.

 Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя ________________ С.А. Попова

Народні засідателі   ______________ А.І. Єня

                                    _______________Д.Г. Цимбалюк.