2/130/429/2021

130/182/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2021 р.                м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Грушковської Л.Ю.,

за участі секретаря Буги Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                                   в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 25.11.2011 у розмірі 18431,97 грн. станом на 23.11.2020 та судові витрати у розмірі 2270 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.11.2011 між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана нею анкета-заява разом з Пам`яткою клієнта,Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку складають договір про надання банківських послуг. За умовами вказаного договору позичальнику відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці, яка надається до договору. Згодом кредитний ліміт був збільшений до суми 5000 грн. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач, станом на 23.11.2020, допустила заборгованість в сумі 18431,97 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк». Представник позивача ОСОБА_2 в доданих до позовної заяви клопотаннях просив суд розглянути дану справу без його участі, розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 02.03.2020 відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Одночасно роз`яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено сторонам 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та відповідач отримали копію ухвали про відкриття провадження (а.с. 65, 66). Відповідач також отримав копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та копіями доданих документів. Відзиву на позовну заяву чи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін до суду від відповідача не надходило.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України, розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч.1 ст.3 ЦК України, а в ч.1 ст.626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у анкеті-заяві (а.с.10, 11-36).

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що 24.05.2016 відповідач ОСОБА_1 отримала від позивача кредит у вигляді встановленення кредитного ліміту на її картковому рахунку (а.с.8, 9) та починаючи з 24.05.2016 користувалася наданими їй коштами (а.с.46-48).

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №б/н від 25.11.2011 не виконує, в результаті чого допустила заборгованість по кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 25.11.2011 відповідач ОСОБА_1 допустила заборгованість перед позивачем, яка станом на 25.11.2020 складає 18431,97 грн., що включає в себе: 13607,89 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 4824,08 грн. – заборгованість за простроченими відсотками (а.с.4-7).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.11, 13 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до приписів статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_1 заборгувала Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» 18431,97 грн., добровільно борг не сплатила, факт виконання умов договору і повернення кредиту частинами та процентів за користування кредитом не довела, відзиву на позовну заяву до суду не подала, то з метою захисту прав позивача на його користь з ОСОБА_1 слід стягнути відповідну заборгованість в примусовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд -

                                                       в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ( код ЄДРПОУ 14360570 ) заборгованість за кредитним договором №б/н від 25.11.2011 станом на 25.11.2020 в розмірі 18431 (вісімнадцять тисяч чотириста тридцять одна) грн. 97 коп., а також судові витрати в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят ) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя