Справа № 675/9/21

Провадження № 2/675/268/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" травня 2021 р. м.Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Трасковського С.Л., за участю секретаря - Ящука О.І., позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізяслав в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок з прибудовами за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визнання за ним права власності за набувальною давністю на житловий будинок з прибудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , якій за життя належав вищевказаний житловий будинок. Після її смерті право власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за законом на підставі рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28.02.2011 року визнано за ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. ОСОБА_3 в даному будинку ніколи не проживав. З 2006 року, за домовленістю з ОСОБА_3 , позивач відкрито та добросовісно володіє та користується будинком, за власні кошти відновив електропостачання, проводив ремонт.За даний період будь-яких претензій до нього з боку сільської ради чи інших осіб не було. Вважає, що має всі законні підстави бути визнаним власником нерухомого майна за набувальною давністю, а тому просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.01.2021 року позовну заяву залишено без руху та дано строк для усунення недоліків, які у встановлені терміни позивачем усунуто.

Ухвалою суду від 01.02.2021 року прийнято дану позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою суду від 15.03.2021 року задоволено клопотання позивача, витребувано в Ізяславському районному суді Хмельницької області матеріали судової справи №2-89/11за позовом ОСОБА_3 до Плужненської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з надвірними будівлями та в КП «Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації» інвентаризаційну справу на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 05.04.2021 року задоволено клопотання позивача, витребуванов Ізяславському районному суді Хмельницької області матеріали судової справи №675/83/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та в Ізяславській державній нотаріальній конторі відомості щодо кола спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 13.04.2021 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті.

ОСОБА_1 в судовому засіданніпідтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, вказаних в позові, просив суд їх задовольнити. Зазначив, що в 2006 році він шукав будинок для проживання. Його знайома ОСОБА_4 запропонувала будинок, який належить ОСОБА_3 та дала його номер телефону. Під час зустрічі з ОСОБА_3 , вони усно узгодили умови, за якими в подальшому мали укласти договір купівлі-продажу, ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 завдаток за будинок та фактично отримав від останнього дозвіл на користування спірним будинком. З 2006 року ОСОБА_1 користувався цим будинком, утримував його в належному технічному стані, зробив ремонт в будинку та погребі, зрізав аварійні дерева, сплачував за послуги з електропостачання. В подальшому з ОСОБА_3 не був оформлений договір купівлі-продажу на житловий будинок з прибудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в поданій до суду письмовій заяві просив справу розглядати за його відсутності, зазначивши, що не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 .

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно довідки Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 09.07.2010 року №1102, в Списках за №465 (с.Плужне), поданих Плужненською сільською радою про оформлення права власності на житлові будинки в с.Плужне, затверджених виконкомом Ізяславської районної ради №32 від 28.10.1994 року, власником житлового будинку в АДРЕСА_1 числиться ОСОБА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.02.2003 рокувстановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис за №17.

Згідно рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28.02.2011 року визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 та належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ОСОБА_3 , 1962 року народження, жителем АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом. Рішення набрало законної сили 11.03.2011 року. Вказаний факт підтверджується також копією Витягу про державну реєстрацію прав №29492902 від 30.03.2011 року.

Відповідно до запису акту про смерть №411 від 26.01.2012 року, виданого управлінням запису актів цивільного стану м.Калуги, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2 .

Згідно повідомлення нотаріуса нотаріального округу м.Калуга Фомичової Т.В. від 26.03.2015 року №94/2, після смерті ОСОБА_3 , який помер в 2012 році, спадкова справа до майна померлого не заводилась.

Вищезазначені факти підтверджено дослідженими в судовому засіданні матеріалами судових справ №2-89/11 за позовом ОСОБА_3 до Плужненської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з надвірними будівлями та №675/83/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, а також матеріалами інвентаризаційної справи №743 на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Також, згідно повідомлення Ізяславської державної нотаріальної контори від 07.04.2021 року №358/01-16, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилась.

Відповідно до довідки Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 30.03.2011 року №786, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого рахується ОСОБА_3 , ніхто не проживає і не зареєстрований.

Заявою від 18.10.2013 року, адресованою голові Плужненської сільської ради, ОСОБА_1 повідомив, що з березня 2006 року користується будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, з наданої суду копії платіжного повідомлення до рахунку № НОМЕР_2 та копії квитанції №31 від 14.02.2020 року вбачається, що позивач за вказаною здійснював оплату послуг з електропостачання.

Свідок ОСОБА_4 , яка проживає в с.Плужне Ізяславського району, в судовому засіданні підтвердила, що саме вона в 2006 році порекомендувала ОСОБА_1 купити будинокв АДРЕСА_1 . Також підтвердила той факт, що позивач давав ОСОБА_3 кошти за вказаний будинок.

Інший свідок ОСОБА_5 , яка працює в Плужненській сільській раді Ізяславського району вказала, що ОСОБА_3 приїжджав в Україну з м.Калуга Російської Федерації, так як хотів продати будинок в с.Плужне. Зі слів ОСОБА_3 , позивач заплатив йому певну суму за належний йому будинок. Після чого ОСОБА_1 деякий час жив в даному будинку.

Свідок ОСОБА_6 також підтвердила, що ОСОБА_3 приїжджав в с.Плужне Ізяславського району, щоб продати будинок. Запропонував купити будинок ОСОБА_1 , на що останній погодився, сплативши ОСОБА_3 частину грошей. Зазначила, що позивач, користуючись вказаним будинком, підтримував його в належному стані, на подвір`ї було чисто, обкошено, здійснив вирубку аварійних дерев.

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності (ч.3 ст.344 ЦК України).

У відповідності до ч.4 вказаної статті, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно із ст.328 ЦК України набувальна давність є однією із підстав набуття права власності.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном, як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, необхідно виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном). Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка у подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Відсутність добросовісності в позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені статтею 344 ЦК України.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі №201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних з набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

У постанові від 27 червня 2019 року у справі №175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав на те, що за набувальною давністю може бути визнано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, а також на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

За змістом ст.344 ЦК України при набувальній давності тягар доказування лягає на позивача.

Таким чином, з досліджених обставин справи слідує, що позивач на момент заволодіння спірним будинком був обізнаний, що він належить на праві власності ОСОБА_3 . Позивач протягом тривалого часу відкрито та безперервно володів ним за згоди власника, як законний володілець. При цьому, розумів, що володіє чужою річчю.

Отже, в даному випадку відсутня така ознака набувальної давності, як добросовісне володіння, що виключає можливість набуття права власності за набувальною давністюспірним будинком.

При цьому, смерть власника майна та відсутність заведеної спадкової справи не дає підстав для визнання права власності за ОСОБА_1 за набувальною давністю.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки ним на підставі належних та допустимих доказів не доведено обставини, викладені в позові.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, зважаючи на те, що у задоволені позову відмовлено повністю, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок з прибудовами за набувальною давністю відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ізяславський районний суд Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , податковий номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач - Плужненська сільська рада Ізяславського району, код ЄДРПОУ 04406745, місцезнаходження: Хмельницька область, Шепетівський (Ізяславський) район, с.Плужне, вул.Бортника, 7.

Повний текст рішення складено 17.05.2021 року.

Суддя С.Л.Трасковський