Справа № 149/556/21

Провадження №2/149/290/21

Номер рядка звіту 69

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.05.2021 р.                                                                        м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Павлюк О. О.

за участі секретаря Зоріної О. Г.

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.10.2018 Хмільницьким міськрайонним судом вінницької області було видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.10.2018 і до повноліття дитини. Позивач зазначає, що цих аліментів, що сплачує відповідач не достатньо для забезпечення їй належного рівня життя та не відповідає прожитковому мінімуму визначеному чинним законодавством. Рівень доходів позивача не дозволяє їй самостійно забезпечити доньку всім необхідним, в зв`язку з чим просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення донькою повноліття.

Ухвалою суду від 24.03.2021 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, однак від відповідача 18.05.2021 на адресу суду надійшла заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності та відсутності його представника. Крім того, просить відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту погіршення її матеріального стану та покращення матеріального стану відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (копія на а.с. 5) підтверджено, що відповідач є батьком, а позивач - матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказом Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26.10.2018 (копія на а.с. 8) з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 23.10.2018 року і до повноліття дитини.

Постановою головного державного виконавця Калачик Д. В. від 05.02.2019 (копія на а.с. 9) відкрито виконавче провадження № 58276269 по виконанню зазначеного судового наказу.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У силу положень статей 183, 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.

Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 23.10.2021 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача на свою користь аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини.

26.10.2018 Хмільницьким міськрайонним судом вказана заява була розглянута та судом видано судовий наказ (а.с. 8).

Частиною 3 ст. 19 ЦПК України визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Станом на момент звернення до суду із заявою про видачу судового наказу судовий наказ міг бути виданий, якщо заявлено вимогу: про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України); про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України). При цьому особа мала право звернутися до суду з такими вимогами в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 161 ЦПК України).

Таким чином, позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду 23.10.2018 року скористалася своїм правом шляхом заявлення вимоги про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину), і така вимога судом задоволена.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Диспозитивність та змагальність сторін є одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України).

Диспозитивність передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

В судовому засіданні позивач пояснила суду, що при зверненні із заявою про видачу судового наказу вона була недостатньо обізнана з нормами чинного законодавства, і, звертаючись із даним позовом, знала, що може стягнути з відповідача більшу суму аліментів, ніж вже стягується з нього. Сторонами не заперечується, що між ними існують правовідносини щодо сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 на підставі судового рішення (судового наказу), що набрало законної сили.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду у справі №486/466/18 від 10.09.2018 року).

Суд вважає, що в даному випадку не може бути змінено спосіб стягнення аліментів із визначеного судовим наказом від 26.10.2018 року розміру 50 відсотків прожиткового мінімуму на 1/4 заробітку (доходу), про що просить позивач, оскільки фактично має місце спір щодо розміру (збільшення) алміентів. З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства суд погоджується із доводами відповідача про те, що позивачем не доведено, чи мала місце зміна матеріального становища сторін, на яке позивач посилається як на підставу для зміни способу стягнення аліментів, а також чи існували інші обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів (ст. 182 СК України). У разі звернення із вимогою про зміну способу стягнення аліментів (в даному випадку - збільшення їх розміру шляхом стягнення частки від доходу відповідача) такі обставини належить підтверджувати відповідними доказами, поданими згідно з ЦПК України, що позивачем не зроблено.

За таких обставин, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судові витрати згідно зі ст. 141 ЦПК України відшкодуванню позивачу не підлягають.

       Керуючись ст.ст. 181, 182, 183 СК України, ст.ст. 141, 142, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

                                               В И Р І Ш И В:

       У задоволенні позовних вимог відмовити.

       Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 19.05.2021 року.

               Суддя Павлюк О. О.