ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 528/1109/17 Номер провадження 11-кп/814/511/21Головуючий у 1-й інстанції Іващенко Ю.А. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.

Категорія ч.3 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого – Нізельковської Л.В.,

суддів – Костенка В.Г., Маліченка В.В.,

із секретарем – Шевченко І.М.,

за участі прокурора – Акулової С.М.,

захисника – адвоката Юрченка С.Л.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12017170150000320, №12017170150000437, № 12018170290000121 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 вересня 2020 року,

ВСТАНОВИЛА :

Цим вироком

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гребінка Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, останній раз

16.10.2018 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі,          

засуджено за:

- ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі,

- ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,

- ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Згідно з ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_1 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком та за вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 16.10.2018, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII ОСОБА_1 зараховано в строк відбування покарання період попереднього ув`язнення з 30.05.2018 по 04.11.2018 та з 06.03.2019 по 24.09.2020 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 05.11.2018 по 05.03.2019 – день за день.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 7940 грн.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди - відмовлено.

Вирішено питання про речові докази, процесуальні витрати та арешт майна.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочинів за таких обставин.

30.05.2017 ОСОБА_1 , шляхом злому навісного замка, проник до нежилого будинку потерпілого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , звідки повторно, умисно, таємно викрав чавунну плиту з пічного опалення та вісім металевих труб, загальною вагою 60 кг вартістю 240 грн та розпорядився даним викраденим майном за власним розсудом, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

30.05.2017 у вечірній час доби, ОСОБА_1 шляхом злому навісного замка та розбиттям віконного скла, проник до будинку потерпілого ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 , звідки повторно, умисно, таємно викрав брухт чорного металу загальною вагою 90 кг вартістю 360 грн та розпорядився даним викраденим майном за власним розсудом, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Наприкінці червня 2017 року, ОСОБА_1 у вечірній час доби з домогосподарства потерпілої ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , повторно, умисно, таємно із загорожі викрав качок в кількості 31 штука близько 3 кг кожна, загальною вартістю 3906 грн та розпорядився даним викраденим майном за власним розсудом, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

10.06.2017 ОСОБА_1 шляхом злому навісного замка, проник до господарського приміщення потерпілого ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , звідки повторно, умисно, таємно викрав один металевий візок, одну сапу та одну лопату  вартістю 635,35 грн, а також брухт чорного металу загальною вагою 35 кг вартістю 140 грн, та брухт алюмінію загальною вагою 3 кг вартістю 63 грн, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на загальну суму 835,35 грн, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

29.06.2017 приблизно о 23.00 год ОСОБА_1 шляхом вільного доступу проник до будинку потерпілого ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 , звідки повторно, умисно, упевнившись, що ОСОБА_9 спить, таємно викрав бензокосу (тример бензиновий) марки «URAL PRO UGT4800» вартістю 1324,17 грн, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

В ніч з 18.07.2017 на 19.07.2017 ОСОБА_1 шляхом злому навісного замка, проник до будинку потерпілої ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_4 , звідки повторно, умисно,  таємно викрав два водяних насоса вартістю 1341,64 грн, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на вказану суму та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

В ніч з 21.07.2017 на 22.07.2017 ОСОБА_1 шляхом зняття навісного замка, проник до будинку потерпілої ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_4 , звідки повторно, умисно, таємно викрав металевий млин для подрібнення зерна (крупорушку) штучного виробництва з потужністю силового двигуна 3,0 кВт, сірого кольору вартість 661,16 грн, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на вказану суму та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

07.08.2017 ОСОБА_1 шляхом вільного доступу, проник до гаражу потерпілого ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_4 , звідки повторно, умисно, таємно викрав акумуляторну батарею марки «Ista 6СТ-55» сірого кольору вартістю 654,75 грн, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

10.08.2017 ОСОБА_1 ,  шляхом пошкодження вікна проник до сільського клубу в с. Стукалівка, Гребінківського району, Полтавської області, звідки повторно, умисно, таємно викрав брухт міді вагою 3 кг вартістю 351 грн, брухт чорних металів загальною вагою 40 кг вартістю 176 грн, чим спричинив Стукалівській сільській раді майнової шкоди на суму 527 грн та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

15.08.2017 у період часу з 15.00 год до 17.00 год, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу, проник до господарського приміщення потерпілої ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_5 , звідки повторно, умисно, таємно викрав велосипед марки «Україна» червоного кольору вартістю 1117,44 грн та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

30.08.2017 приблизно о 18.00 год ОСОБА_1 з будинку за адресою: АДРЕСА_4 , умисно, повторно, з веранди указаного будинку таємно викрав бензопилу марки «Husqvarna SE56182» помаранчевого кольору, яка належить ОСОБА_13 , вартістю 2444,40 грн, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

06.12.2017 приблизно о 13.00 год ОСОБА_1 шляхом пошкодження замка проник до приміщення сараю домогосподарства потерпілого ОСОБА_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , звідки повторно, умисно, таємно викрав три сталевих швелера вартістю 317,26 грн., чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

06.12.2017 приблизно о 16.00 год ОСОБА_1 шляхом пошкодження замка проник до іншого приміщення сараю домогосподарства потерпілого ОСОБА_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , звідки повторно, умисно, таємно намагався викрасти газовий балон ємністю 50 л., карданний вал від автомобіля ИЖ-2715, трубу ДУ 25х2,8 мм., сталеву пластину 470х430х2 мм., металевий жолоб у вигляді довгастого чотирикутника, двоє металевих кутиків, 15 фрагментів транспортеру сінопідбірника комбайну «Колос» загальною вагою 32 кг вартістю 1746,51 грн, але з причин, що не залежали від його волі, не зміг довести злочин до кінця.

11.04.2018 приблизно о 01.00 годині ОСОБА_1 повторно,  за попередньою змовою з ОСОБА_3 , зайшовши через пошкоджений паркан до домогосподарства ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_7 , шляхом пошкодження вхідні двері проникли до будинку, звідки умисно, таємно демонтували та викрали чотири металеві батареї водяного опалення вартістю 1200 грн, чим спричинили потерпілому майнову шкоду на вказану суму та викраденим майном розпорядилися за власним розсудом.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить переглянути вирок суду в частині відмови у задоволенні його цивільного позову та стягнути з ОСОБА_1 на його користь 6650 грн матеріальної шкоди за відновлення пошкодженого його діями майна, а також витрати на правову допомогу та процесуальні витрати на прибуття до суду.

Свої вимоги мотивував тим, що судом першої інстанції не було враховано вартість відновлення пошкодженого обвинуваченим майна: зламані замки, полотно і прибої дверей, паркан. Вважає, що суд безпідставно вказав про відсутність доказів на підтвердження витрат на заміну пошкодженого майна.

Інші учасники провадження вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу потерпілого, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, кваліфікація його дій за ч.2, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, а також призначене покарання, учасниками провадження не оскаржується та апеляційним судом не перевіряється.

Щодо наведених в апеляційній скарзі потерпілого ОСОБА_2 доводів про скасування вироку суду в частині відмови у задоволенні цивільного позову, необхідно зазначити таке.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_2 під час підготовчого судового засідання звернувся до суду першої інстанції з цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 2650 грн матеріальних збитків, які ним понесені у зв`язку з відновленням зламаного під час вчинення злочину майна, а саме: паркану, дверей, замків.

Відмовляючи у задоволенні цивільного позову потерпілого, суд першої інстанції зазначив про відсутність доказів на підтвердження позовних вимог.

Частиною 5 статті 128 КПК передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди має містити докази на підтвердження заявлених сум спричиненої шкоди.

Статтею 22 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Наведена норма узгоджується із статтею 12 ЦПК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час пред`явлення цивільного позову до обвинуваченого про стягнення матеріальної шкоди, потерпілий у своєму позові не надає будь-якого розрахунку суми матеріальних витрат на відновлення пошкодженого майна та на придбання матеріалів для відновлення пошкоджених замків, паркану чи дверей, не надав суду жодних документів ні під час підготовчого судового провадження, ні протягом усього тривалого судового розгляду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що потерпілий не довів суму завданої шкоди.

Не надав потерпілий вказаних документів і суду апеляційної інстанції.

Більше того, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив про спричинення йому збитків на суму 6650 грн, тобто на суму, яка не була предметом розгляду в суді першої інстанції. При цьому знову не надав ні розрахунку вказаної суми, ні документів на підтвердження вказаного.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Тому, збільшення суми матеріальної шкоди в апеляційній скарзі не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Крім цього, потерпілий просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу та процесуальні витрати на прибуття до суду апеляційної інстанції. Але жодних доказів наявності цих витрат суду не надає, а процесуальні витрати на прибуття до суду апеляційної інстанції взагалі відсутні, оскільки за клопотанням потерпілого його участь в судовому засіданні була забезпечена по відеозв`язку з судом за місцем проживання ОСОБА_2 , тому в приміщення апеляційного суду потерпілий не прибував.

Таким чином, вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди та судових витрат в зазначених розмірах є безпідставними через їх недоведеність.

З огляду на вказане, підстав для скасування вироку суду в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає. Тому апеляційна скарга потерпілого не підлягає задоволенню.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочинів у період з 30.05.2017 до 11.04.2018. На підставі вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.09.2020 ОСОБА_1 зараховано у строк покарання період попереднього ув`язнення з 30.05.2018 по 04.11.2018 та з 06.03.2019 по 24..09.2020 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а також строк з 05.11.2018 по 05.03.2019 з розрахунку день за день.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII зарахувати обвинуваченому строк з 25.09.2020 по 25.10.2020 (період з дня ухвалення вироку до набрання чинності) та з 25.02.2021 по 19.05.2021 (період апеляційного провадження з дня відкриття провадження за апеляційною скаргою до дня розгляду) із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі, а також строк з 26.10.2020 по 24.02.2021 (період відбування покарання за вироком суду) – день за день.

       Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

ОСОБА_14 у строк покарання, крім строку, зарахованого судом першої інстанції, період попереднього ув`язнення з 25.09.2020 по 25.10.2020 та з 25.02.2021 по 19.05.2021 із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі, а з 26.10.2020 по 24.02.2021 – день за день.

Вважати ОСОБА_1 таким, що на день набрання вироком чинності відбув покарання повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її  проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

С У Д Д І :

Головуюча Л.В. Нізельковська

Судді В.Г. Костенко

В.В. Маліченко